5.5. Технопарки як форма інноваційної діяльності

На доктринальному рівні виокремлюються два методи використан-

ня інновацій — вертикальний, коли весь інноваційний цикл від фунда-

ментальних досліджень до продажу готової інноваційної продукції здійснюється у межах виробництва одного господарюючого суб'єкта,

та горизонтальний (метод партнерства), який грунтується на тісному

співробітництві підприємств

науково 1.

Прикладом втілення методу партнерства в інноваційній сфері є ді- яльність технопарків.

Технологічний парк (технопарк) — юридична особа або група юри-

дичних осіб, що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспромож- ної на світовому ринку продукції.

Один із перших технологічних парків був створений у США у 50роках минулого століття («Силіконова долина»), а в Україні вони ви- никли нещодавно.

Одним із перших технопарків став створений у червні 2000 р. на базі науковомонокристалів» (м. Харків), приорітетними напрямками діяльності якого є розробка технологій, виготовлення нових матеріалів та виробів

1. них для потреб медицини, хімічної промисловості та енергетики. Відомими українськими технопарками є «Інститут елекрозварю вання ім. Є. О. Патона», «Інститут технічної теплофізики», «Напівпро- відникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Київська політехніка» тощо.

Основним правовим актом, який визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інно- ваційної діяльності технологічних парків є Закон України «Про спеці-

альний режим інноваційної діяльності технологічних парків» 2 від

16 липня 1999 р. (у редакції Закону України від 12 січня 2006 р.).

1. Морозов А. Ф., Оберенченко М. Г., Микулин В. В. Повьішение зффективности

инновационной деятельности в Украяне // Зкономнка и право.

1. Відомості Верховної Ради України.

323

Господарське право. Частина друга

Державна реєстрація технологічного парку здійснюється Міністер- ством освіти і науки України як центральним органом виконавчої влади

1. питань науки. Підставою для державної реєстрації технологічного парку є включення його до переліку технопарків, наведеного у преам- булі' Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків». Процедура державної реєстрації технопарку

встановлена Порядком державної реєстрації технологічних парків1,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопа- да 2006 р. № 1657. Наказом Міністерства освіти і науки України від

30 жовтня 1998 р. № 281 затверджений Порядок ведення Державного

реєстру технопарків та інноваційних структур інших типів*.

Для здійснення державної реєстрації технологічний парк, визна- чений Законом України «Про спеціальний режим інноваційної діяль- ності технологічних парків», подає до МОН України такі документи:

1. заяву за затвердженою МОН України формою;

2. проект діяльності та розвитку технологічного парку, підписаний керівником парку або його керівного органу;

3. нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та установчих документів — для технологічного парку — юридичної особи; нотаріально засвідчені копії договору про спільну діяльність, свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб (керівного органу технологічного парку) та установчих документів — для технологічного парку — групи юридичних осіб;

4. довідку органу державної податкової служби за місцем реєстра- ції парку як платника податків про стан розрахунків з бюджетами всіх рівнів.

Технопарку видається свідоцтво про державну реєстрацію встанов- леного зразка.

Технологічний парк здійснює свою діяльність відповідно до під-

готовленого ним проекту, який включає опис взаємопов'язаних заходів

1. «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна тех- ніка» (м. Київ), «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Пагона» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків), «Вуглемаш» (м. Донецьк), «Інститут технічної тепло- фізики» (м. Київ), «Київська політехніка» (м. Київ), «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ), «Укрінфотех» (м. Київ), «Агротехнопарк» (м. Київ), «Еко Україна» (м. Донецьк), «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми), «Текстиль» (м. Херсон), «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк), «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБЩЕНТ) (м. Одеса), «Яворів» (Львів- ська область), «Машинобудівні технології» (м. Дніпропетровськ).

1. Офіційний вісник України.

1. Там само.

324

Розділ 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні

технологічного парку, визначає його учасників та спільні підприємства (виконавців проекту), співвиконавців і виробників продукції щодо про- ведення наукових досліджень, технічного, технологічного, конструктор- ського проектування, випуску дослідних партій та промислового вироб- ництва інноваційної продукції, а також щодо фінансового, кадрового, маркетингового та комерційного забезпечення виробничого впроваджен- ня нових товарів і надання послуг, що пройшов у встановленому Кабіне- том Міністрів України порядку експертизу і внесений до державного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади з питань науки. Проекти технологічних парків розробляються відповідно до пріори- тетних напрямів інноваційної діяльності, визначених чинним законодав- ством. Розгляд, експертиза, державна реєстрація проектів технологічних парків здійснюються МОН України за поданням Національної академії

наук України в порядку, визначеному Положенням про порядок розгляду

1. реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються

за пріоритетними напрямами діяльності технологічного парку', затвер-

дженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1999 р.

1. 2311 (у ред. Положення від 29 листопада 2006 р. № 1657).

На проекти технологічних парків, що пройшли розгляд, експертизу

1. включені до відповідного державного реєстру, МОН України видає свідоцтво встановленого зразка про державну реєстрацію проекту тех- нологічного парку. Таке свідоцтво видається на строк реалізації про- екту, але не більш як на п'ять років, і є підставою для запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності.

При виконанні проекту технологічного парку діє спеціальний режим

інноваційної діяльності, який запроваджується строком на 15 років.

Для реалізації проектів технологічних парків щорічно в Державно- му бюджеті України за бюджетною програмою підтримки діяльності технологічних парків визначаються кошти, що спрямовуються на:

повне або часткове (до 50 %) безвідсоткове кредитування (на

умовах інфляційної індексації) проектів технологічних парків;

цями проектів технологічних парків комерційним банкам та іншим фінансово них парків.

Для реалізації проектів технологічних парків технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам, що виконують проекти тех- нологічних парків, державою надаються цільові субсидії у вигляді:

1. Офіційний вісник України.

325

Господарське право. Частина друга

проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні;

раховуються згідно із Законом України «Про податок на додану вар- тість» при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих, зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріа- лів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180 кален- дарний день з дня надання векселя органу митного контролю;

технологічних парків, нарахованого в порядку, встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зазначені суми податків, що нараховуються при виконанні проектів технологічних парків, технологічні парки, їх учасники та спільні під- приємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств. Зараховані на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств кошти цільових субсидій використовуються технологічними парками, їх учасниками та спільними підприємствами при реалізації проектів технологічних парків на:

конструкторських робіт за пріоритетними напрямами діяльності тех- нологічних парків;

технологічних, експериментальних та дослідно

1. тому числі на інструменти, обладнання та устаткування, що викорис- товуються для цілей інноваційної діяльності;

нічних умов, технічних проектів та витрати на підготовку виробництва інноваційної продукції;

туальної власності (патентів, ліцензій на використання винаходів, ко- рисних моделей, промислових зразків, ноу

1. накладні та поточні витрати (на матеріали, технічне забезпечення тощо), що виникають у ході інноваційної діяльності;

цтва, пов'язаних із впровадженням інновацій;

проведення та участь у роботі наукових, науково

326

Розділ 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні

цій, семінарів та виставок, публікацію результатів наукових досліджень за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 р.

№517 затверджений Порядок проведення моніторингу та здійснення

контролю за реалізацією проектів технологічних парків 1. Контроль та

моніторинг за реалізацією проектів технологічних парків здійснює Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів, утворена постановою Кабінету Міністрів Укра-

їни2 від 9 серпня 2001 р. № 961.

Особливу систему приватного фінансування інноваційної діяльно-

сті утворює венчурний бізнес (венчурне фінансування), який становить

діяльність компанії з управління активами ІСІ щодо вкладення таких активів у цінні папери підприємств — розробників інноваційних тех- нологій та підприємств, які займаються впровадженням цих техноло- гій. На відміну від банківського кредиту, венчурний капітал надаєть- ся на безповоротній основі, та не підлягає поверненню протягом усього строку дії договору, укладеного між суб'єктом інноваційної діяльності та венчурною фірмою (фондом). Основна мета венчурного інвестування — отримання прибутку від продажу венчурною фірмою зі спливом певного терміну (5їй пакету цінних паперів за ціною, що має збільшитися в декілька разів від суми первісного внеску. Характерна особливість венчурного бізнесу — його висока ризикованість (сьогодні в Україні діє близько 40 венчурів).

Дієвим елементом світової інноваційної інфраструктури, поки що слабко представленим в Україні, є бізнесрозвинених країнах виникли на стику 50 інкубатор — це організація, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку починаючих суб'єктів підприємницької ді- яльності шляхом надання їм певного комплексу послуг та ресурсів. На відміну від технопарку, бізнес створені фірми та фірми, що перебувають на початковій стадії розвитку (при цьому мова йде не тільки про високотехнологічні фірми, але й так званий нетехнологічний бізнес). Бізнес початківцям на пільгових умовах приміщення, засоби зв'язку, оргтех- ніку, необхідне устаткування. До переліку послуг цієї установи належать оренда приміщень (офісних, лабораторних); техніко

1. Офіційний вісник України.

1. Там само.

327

Господарське право. Частина друга

обслуговування (пошта, Інтернет, телефонний зв'язок, факс тощо); консультаційні послуги (з бізнесекономічні (послуги бухгалтерів, фінансових фіхівців, маркетологів, менеджерів); інвестиційні (пошук інвесторів, залучення кредитів, стар- тове фінансування); науковоноу

5.6. Зміст державного регулювання інноваційної діяльності

Формування інноваційного середовища та підтримка умов його ефективного функціонування невідривно пов'язані з діяльністю держа- ви. Отримання соціальних ефектів від діяльності елементів інновацій- ної інфраструктури можливе за умов сприяння інноваційній діяльності, що на сьогодні є однією з основних домінант правової політики держа- ви. Як будь внішній важіль, за допомогою якого держава спрямовує інноваційні процеси у бажане для суспільства русло. Збалансована державна по- літика в цій сфері полягає у виявленні, позиціонуванні та координації інтересів усіх учасників інноваційних процесів. Будь ний ринок, у тому числі й ринок нововведень, не може розвиватися за моделлю вільного (абсолютного) ринку, де відсутній зовнішній регу-

лювальний чинник 2.

Державне регулювання інноваційної діяльності являє собою ряд

заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, які спрямовані на забезпечення інноваційного розвитку країни.

Зміст державного регулювання інноваційної діяльності полягає:

у визначенні і підтримці пріоритетних напрямів інноваційної ді-

яльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

1. місцевих інноваційних програм;

для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності;

у захисті прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

1. Див.: Геєць В. М., Семиноженко В. ТІ. Інноваційні перспективи України.

Константа, 2006.

1. Див.: Вольшкина М. В. Правовое регулирование инновационной деятельнос ти: Проблеми теории.

328

Розділ 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності в "Україні

установ, що кредитують виконання інноваційних проектів;

діяльності; •

інфраструктури.

Верховна Рада України визначає єдину державну політику у сфері

інноваційної діяльності, а саме:

му загальнодержавну програму або у складі Програми діяльності Ка- бінету Міністрів України, загальнодержавних програм економічного, науково

для фінансової підтримки інноваційної діяльності.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районні ради відповідно до їх компетенції:

ся з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бю- джетів;

ласних і районних бюджетів для фінансової підтримки регіональних інноваційних програм і доручають Раді міністрів Автономної Респу- бліки Крим, делегують повноваження обласним і районним державним адміністраціям фінансування регіональних інноваційних програм через державні інноваційні фінансово ділення) у межах виділених у цих бюджетах коштів;

за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів.

Представницькі органи місцевого самоврядування — сільські, се-

лищні, міські ради відповідно до їх компетенції:

бюджетів для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм; для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм за кошти місцевих бюджетів, затверджують їх статути чи положення про них, підпорядковують їх своїм виконавчим органам;

329

Господарське право. Частина друга

доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих інно-

ваційних програм за рахунок коштів місцевого бюджету через державні інноваційні фінансовочерез комунальні інноваційні фінансово

нальних інноваційних фінансово

1. контролюють фінансування місцевих інноваційних програм за кошти місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово кредитні установи (їх регіональні відділення);

кредитних установ.

Кабінет Міністрів України відповідно до своєї компетенції:

політики у сфері інноваційної діяльності;

тетних напрямів інноваційної діяльності як окрему загальнодержавну програму або в рамках Програми діяльності Кабінету Міністрів Укра- їни, загальнодержавних програм економічного, науковосоціального, національно

ційної діяльності;

ної діяльності;

установи для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, затверджує їх статути чи положення про них, підпорядковує ці устано- ви спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади

1. сфері інноваційної діяльності;

екту закону про Державний бюджет України на відповідний рік пропо- зиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансової підтримки вико- нання інноваційних проектів через спеціалізовані державні інновацій- ні фінансово

ваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних про- ектів;

проектів, які кредитувалися за кошти Державного бюджету України,

1. про повернення до бюджету наданих раніше кредитів.

330

Розділ 5. Правове забезпечення інноваційної діяльності Україні

Міністерство освіти і науки України як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності відповідно до своєї компетенції:

інноваційної політики;

ритетних напрямів інноваційної діяльності, державних інноваційних програм і щодо необхідних обсягів бюджетних коштів для їх кредиту- вання;

них органів виконавчої влади;

проектів з метою їх державної реєстрації;

жавний реєстр інноваційних проектів;

рення спеціалізованих державних інноваційних фінансовоустанов для фінансової підтримки інноваційний програм і проектів, розробляє статути чи положення про ці установи;

рядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово кредитних установ і контролює їх діяльність;

здійснення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів

1. здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, перед- бачених законом про Державний бюджет Україні' на відповідний рік; ційної діяльності.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації (у межах делегованих їм органами місцевого самовряду- вання повноважень) відповідно до їх компетенції'

дають їх для затвердження відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним і районним радам;

програм;

сприяють інноваційній діяльності у своєму регіоні і створенню сучасної інфраструктури у цій сфері;

331

Господарське право. Частина друга

підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку регіонів;

новам (їх регіональним відділенням) проведення конкурсного відбору інноваційних проектів регіональних інноваційних програм і здійснення їх фінансової підтримки у межах коштів, передбачених у бюджеті Авто- номної Республіки Крим і обласних та районних бюджетах;

органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за регіональними програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із держав- ного бюджету.

Виконавчі органи місцевого самоврядування відповідно до їх компе- тенції:

їх для затвердження відповідним місцевим радам;

грам;

підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку населених пунктів;

новам (їх регіональним відділенням) або комунальним інноваційним фінансово новаційних проектів місцевих інноваційних програм і здійснення фі- нансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених у від- повідному місцевому бюджеті;

створення комунальних спеціалізованих інноваційних фінансово кредитних установ для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм;

органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за місцевими програмами до держав- них програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету через державні інноваційні фінансово

332

Зміст