3.3. Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг

Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері ре-

гулювання ринків фінансових послуг є Державна комісія з регулюван-

ня ринків фінансових послуг України (Комісія), Положення 1 про яку

затверджено Указом Президента України від 4 квітня 2003 р. № 292. Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є юри- дичною особою, яка має відокремлене майно, що є державною власні- стю та складається з дев'яти членів: Голови Комісії, трьох заступників Голови, п'ятьох директорів департаментів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України. Основною формою роботи Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України є засідання, які збираються за потребою, але не рідше одного разу на місяць. Робота Комісії регулюється регламентом, який за- тверджує Комісія. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому при- сутні не менше п'яти її членів. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії. Голова Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України:

1. здійснює керівництво поточною діяльністю Комісії та вирішує всі питання її діяльності, за винятком тих, що належать до компетенції самої Комісії;

2. діє без довіреності від імені Уповноваженого органу в межах, встановлених законодавством України;

1. представляє Комісію у відносинах із державними органами іно- земних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;

1. видає накази та розпорядження тощо з питань, що належать до його компетенції;

2. приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Комісії, заохо- чує їх та накладає дисциплінарні стягнення;

1. виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації ро- боти та діяльності Уповноваженого органу.

Заступники Голови Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України призначаються на посаду та звільняються з посади Президен- том України.

1. Офіційний вісник України.

172

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

Директори департаментів призначаються на посаду та звільняють- ся з посади Президентом України.

Основними завданнями Комісії з регулювання ринків фінансових іослуг України є:

1. розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних титань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;

2. здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фі- нансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;

3. захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування

1. межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і при тинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

4. узагальнення практики застосування законодавства України

1. питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо 'х вдосконалення;

5. розроблення і затвердження обов'язкових до виконання іормативно дії;

6. координація діяльності з іншими державними органами;

7. запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно

)о покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:

бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів

/країни та забезпечує її реалізацію;

мічного та соціального розвитку України, закону про Державний бю- джет України на відповідний рік;

гляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кре- дитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно

1. арантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових юслуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститу- тів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних орга- нізацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);

:стр фінансових установ;

173

Господарське право. Частина друга

ся право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ; фінансових послуг;

сових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності

1. надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням;

нансових послуг;

платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості опе- рацій, якості систем управління та управлінського персоналу, додер- жання правил надання фінансових послуг;

формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

вих послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом;

ного технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних з наданням фінансових послуг;

діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду;

учасниками ринків фінансових послуг;

фінансових установ та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам для зайняття цих посад;

сової установи та призначає її керівника;

страхуванні;

1. веде державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до цьо- го реєстру;

174

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

визначає порядок формування статутного фонду страховика цінни-

ми паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;

говорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;

ального) обліку договорів страхування життя;

міри кредитів, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя;

туарними розрахунками, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно вільного страхування;

1. реєструє при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування правила страхування для такого виду, прийняті стра- ховиком, а також зміни та/або доповнення до цих правил;

бюро єдиного зразка страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), які

1. формою договору обов'язкового страхування цивільної відповідаль- ності власників транспортних засобів;

до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

укладання договорів страхування у разі реорганізації страховика;

кредитних спілок, видає їм свідоцтво про державну реєстрацію за фор- мою, встановленою Комісією, визначає засоби масової інформації,

1. яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;

робити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефектив- ної та безпечної діяльності;

дитна спілка;

державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;

175

Господарське право. Частина друга

кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок — членів асоціації, погоджує статут та внутрішні положення такої само- регулівної організації у частині здійснення делегованих Комісією функ- цій, здійснює моніторинг реалізації таких функцій та у разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження включно до позбавлен- ня асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації;

вищого органу управління кредитної спілки про її ліквідацію або вно- сить свої пропозиції;

вання та нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, правильністю укладення та виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів, а також надання страхових субсидій;

бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звіт- ності у фінансових установах;

учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;

ложення свого щорічного звіту;

державної та професійної таємниці, здійснює контроль за її зберіганням

1. своїй системі;

нами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; із законом;

обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;

правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок;

1. разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;

176

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

законодавства України про фінансові послуги;

готовку та перепідготовку кадрів, установлює у визначених законом випадках кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг, здійснює організацію нарад, семінарів, конференцій з питань надання фінансових послуг;

1. Україні, здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;

спільно з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку оперативні наради не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів;

ними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;

згідно із законодавством.

Рішення, прийняті Уповноваженим органом з питань оцінки ефек- тивності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окре- мими ринками фінансових послуг, є обов'язковими до виконання ди- ректорами департаментів.

Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України в межах "воїх повноважень має право:

1. вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;

2. одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підпри- ємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян — інфор- мацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;

3. здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх спо зіднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встанов гіюється Комісією залежно від типу фінансової установи;

4. залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої злади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (за по- водженням з їхніми керівниками), консультативних та експертних ор

177

Господарське право. Частина друга

ганізацій до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;

5. вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необ- хідної інформації та документів;

5. досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з ме- тою виконання завдань нагляду;

5. установлювати порядок та форму ведення обліку договорів стра- хування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;

5. проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні пере- вірки, щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показни- ками, що характеризують виконання договорів страхування; призначати не частіше одного разу на рік проведення за рахунок страховика додат- кової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

6. видавати приписи страховикам про усунення виявлених пору- шень законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення ви- явлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);

7. видавати приписи страховим посередникам про усунення ви- явлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з дер- жавного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

5. одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового ви- падку та заподіяну шкоду;

5. застосовувати до фінансових установ, які не додержуються за- конів та інших нормативно

1. надання фінансових послуг, такі заходи впливу:

1. зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення;

2. вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3. накладати штрафи відповідно до закону;

1. тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здій- снення діяльності з надання фінансових послуг;

178

Роздйі 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

1. усувати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію;

2. затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінан- сової установи;

1. порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;

13. призначати проведення примусової санації фінансової установи

1. випадках та порядку, встановлених чинним законодавством;

13. звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстра- ції страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом;

13. засновувати друковані засоби масової інформації, а також ви- світлювати питання розвитку та функціонування ринків фінансових послуг в інших засобах масової інформації;

14. одержувати в установленому порядку від органів статистики, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених завдань;

13. користуватися базами даних Національного банку України, Дер- жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг і забезпечення діяльності фінан- сових установ, та надавати відповідну інформацію зазначеним органам;

13. утворювати у разі потреби за погодженням з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України, міністерствами та інши- ми заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та робочі групи;

13. у межах співробітництва з міжнародними організаціями, дер- жавними органами і неурядовими організаціями іноземних держав: вими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці;

установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнарод- них договорах, учасником яких є Україна;

рах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до її компетенції;

1. міжнародних організаціях та укладати у межах своїх повноважень міжнародні договори.

179

Господарське право. Частина друга

До виключної компетенції Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як колегіального органу належать:

1. прийняття рішень про погодження концепцій та програм розвитку ринків фінансових послуг, проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що розробляються Комісією;

2. затвердження нормативно конання центральними та місцевими органами виконавчої влади, орга- нами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, з питань, які належать до її компетенції;

3. затвердження регламенту роботи Комісії та положень про депар- таменти;

4. прийняття рішень про утворення територіальних управлінь, за- твердження положень про них;

5. надання у визначених законом випадках статусу саморегулівних організацій об'єднанням учасників ринків фінансових послуг, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії;

6. прийняття рішень про усунення керівництва від управління фінан- совою установою у разі недодержання законів та інших нормативно правових актів України, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, призначення тимчасової адміністрації та її керівника;

7. прийняття рішення про утворення Консультаційно

8. схвалення рішень директорів департаментів Комісії про вклю- чення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ або виключення з нього, а також видачу, зупинення або анулювання ліцензій на надання фінансових послуг;

9. затвердження планів роботи та річних звітів про діяльність Ко- місії;

10. затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, порядку здійснення контролю за їх додержанням;

11. визначення порядку ведення реєстру аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;

12. визначення порядку реєстрації страхових та перестрахових брокерів;

13. установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять ді- яльність на страховому ринку, в тому числі тих, які можуть займатися актуарними розрахунками;

14. встановлення форми свідоцтва про державну реєстрацію кре- дитної спілки, визначення засобів масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;

180

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

15. делегування саморегулівній організації кредитних спілок певних повноважень та у разі необхідності припинення або відкликання їх включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегу лівної організації;

15. заснування в установленому порядку друкованих засобів масо- вої інформації з метою висвітлення питань реалізації державної полі- тики у сфері розвитку та функціонування ринків фінансових послуг. Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може створювати та ліквідовувати свої територіальні управління для здій- снення своїх повноважень. Територіальні управління Уповноваженого

органу не мають статусу юридичної особи і діють на основі Загального

Положення про територіальне управління Державної комісії з регулю-

вання ринків фінансових послуг України, затвердженого Розпоряджен-

ням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Укра- їни від 24 липня 2003 р. № 9.

Територіальне управління підпорядковується і є підзвітним Дер- жавній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; воно не має статусу юридичної особи і діє від імені та в інтересах Комісії

1. межах повноважень, передбачених вищезазначеним Положенням. Чисельність, структура та штатний розпис Управління затверджуються Головою Комісії.

Основними завданнями територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг є:

забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері надан-

ня фінансових послуг у відповідному регіоні;

цевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуван- ня, правоохоронними органами та іншими органами державної влади

1. питань розвитку та функціонування ринків фінансових послуг у ре- гіоні;

данням фінансових послуг і додержанням вимог законодавства в цій сфері;

1. межах компетенції, заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;

тань регулювання ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його вдосконалення.

181

Господарське право. Частина друга

За рішенням Комісії з регулювання ринків фінансових послуг Укра- їни може створюватися Консультаційнодіючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в об- говоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються нею. Склад Консультаційно тверджує Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

3.4. Поняття банківської системи України,

її структура

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені

1. діють на території України відповідно до положень Закону України

«Про банки і банківську діяльність» 1 від 7 грудня 2000 р.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеці- алізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестицій- ними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк набуває стату- су спеціалізованого банку в разі якщо більше 50 % його активів є акти- вами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб. Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиден-

ти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

За формою власності вирізняються державні (засновуються за рі- шенням Кабінету Міністрів України та 100 % статутного капіталу якого належать державі), приватні банки, та банки, створені на поєд- нанні різних форм власності.

За організаційно

1. формі відкритого акціонерного товариства та кооперативні банки. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності

1. поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімаль- на кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників

2. неспроможності кооперативного банку протягом одного року збіль- шити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно

1. Відомості Верховної Ради України.

182

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

ліквідації. Рівень мінімального розміру статутного капіталу коопера- тивного банку встановлюється Національним банком України. Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у ка- піталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки коо- перативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві коопе- ративні банки. Основними функціями центрального кооперативного банку є централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місце- вими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяль- ністю кооперативних банків регіонального рівня.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком

України відповідно до Положення про порядок створення і державної

реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень 1, за-

твердженого Постановою Правління НБУ від 31 серпня 2001 р. № 375.

Для здійснення державної реєстрації уповноважені засновниками

банку особи подають до реєструючого органу такі документи:

1. заяву про реєстрацію банку;

2. установчий договір (крім державного банку);

3. статут банку 2;

4. рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або По- станову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5. бізнес снювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближ- чі три роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;

6. інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істот- ну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа,

1. Офіційний вісник України.

1. Установчим документом банку є його статут, який обов'язково має містити ін- формацію про: найменування банку; його місцезнаходження; організаційноформу; види діяльності, які має намір здійснювати банк; розмір та порядок форму- вання статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до положень чинного законодавства; порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; по- рядок розподілу прибутків та покриття збитків; положення про аудиторську пере- вірку банку; положення про органи внутрішнього аудиту банку.

183

Господарське право. Частина друга

надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають іс- тотну участь у цій юридичній особі;

7. бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

7. відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

7. копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;

7. нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які

1. юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11. для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства — копії звіту про проведення відкритої підписки на акції;

12. відомості про професійну придатність та ділову репутацію голо-

ви та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку. Національний банк України у тижневий термін з дати подання до- кументів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається Національним банком України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів. Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного за- пису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.

Національний банк України видає банку свідоцтво про його дер- жавну реєстрацію за встановленою ним формою.

Для створення банку з інозелтим капіталом його засновники, а для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління (рада директорів) зобов 'язані отримати попередній дозвіл Національного банку України.

Для отримання попереднього дозволу для створення банку з іноземним капіталом або для набуття банком статусу банку з іноземним капіталом до Національного банку України необхідно подати такі документи:

1. клопотання про надання попереднього дозволу;

2. інформацію про склад засновників, їх ділову репутацію та на- явність необхідних коштів для заснування банку;

184

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

3. дозвіл іноземного контролюючого органу на участь у створенні банку в Україні або письмове запевнення іноземного засновника про відсутність у законодавстві країни його походження вимог щодо отри- мання такого дозволу;

3. інформацію про андеррайтера та його ділову репутацію, угоду

1. андеррайтером, якщо банком прийнято рішення про продаж акцій банку на міжнародних ринках шляхом андеррайтингу.

Клопотання розглядається Національним банком України протягом одного місяця з дня його отримання. Відмова Національного банку України у наданні дозволу має надаватися у письмовій формі із зазна- ченням відповідних мотивів.

Банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття філій та представництв, встановленим нормативно нального банку України. Відомості про філії та представництва банків Національний банк України включає до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.

Відкриття іноземними банками філії та представництва на те- риторії України може здійснюватись за таких умов:

1. держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,

та фінансуванню тероризму 1 , а також співпрацює із Групою з розробки

фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (РАТР) 2 ;

2. банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського на-

гляду Базельського комітету з питань банківського нагляду 3;

1. Перелік країн, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері за- побігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля- хом, та фінансовому тероризму, формується Державним комітетом фінансового моні- торингу, затверджується Кабінетом Міністрів України та підлягає опублікуванню.

1. РАТР

1. метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. На сьогодні до його складу входять 31 країна, 2 міжнародні організації, а також понад 20 спо-

стерігачів (перелік усіх членів та спостерігачів можна знайти на сайті: Ьпр: // чтчі.

ГагГ стрів України та НБУ від 28 серпня 2001 р. № 1124 місі иться 40 рекомендацій РАТР (див.: Офіційний вісник України.

1. Базельський комітет з питань банківського нагляду було засновано у 1974 р. групою управляючих центральними банками 10 країн з метою розробки рекоменда- ційних правил регулювання банківської діяльності.

185

Господарське право. Частина друга

3. між Національним банком України та органом банківського на- гляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов;

3. мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акре- дитації є не меншим 10 мільйонів євро;

3. наявність письмового зобов'язання іноземного банку про безу- мовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України.

Акредитацію філій іноземних банків в Україні здійснює Національ- ний банк України шляхом внесення відповідного запису до Державно- го реєстру банків та видачі банківської ліцензії.

Національний банк України може відмовити в державній реєстра- ції банку в разі якщо:

1. порушено порядок створення банку;

2. установчі документи банку не відповідають законодавству України;

3. подано неповний пакет документів, необхідних для державної реєстрації банку, або ці документи не відповідають положенням бан- ківського законодавства, нормативнобанку України;

4. у Національного банку України є докази, що підтверджують від- сутність бездоганної ділової репутації чи відсутність задовільного фі- нансового стану принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку;

5. професійна придатність та ділова репутація голови виконавчого органу і головного бухгалтера банку, а також членів виконавчого орга- ну банку не відповідають вимогам Національного банку України.

1. інших підстав не може бути здійснена відмова у державній реє- страції банку.

Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Націо- нального банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або пред- ставництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із ство- ренням філії чи представництва банку на території іншої держави. Для створення дочірнього банку, філії чи представництва україн- ського банку за кордоном цей банк подає до Національного банку

186

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

України бізнес ня дочірнього банку, філії чи представництва банку за кордоном. До- чірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави. Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.

На момент реєстрації банку мінімальний розмір його статутного

капіталу не може бути менше 10мільйонів євро. Банк може мати у влас-

ності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 % капіталу банку. Це обмеження не поширюється на: приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій; майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповід- но до умов договору застави; майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

Капітал банку включає основний капітал та додатковий капі- тал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований ста-

тутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюєть- ся під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.

Розкриті резерви включають й інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:

1. відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

2. фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватися

1. опублікованих звітах банку;

3. фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків

1. метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4. збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

Додатковий капітал банку може включати: