- •Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •Поняття та загальна характеристика методів криміналістики
- •Криміналістика в системі юридичних наук
- •Сучасний стан криміналістики в України
- •Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •Об’єкти та суб’єкти ідентифікації
- •Етапи ідентифікаційного дослідження
- •Поняття криміналістичної діагностики
- •Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
- •Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання
- •Поняття трасології. Її структура та завдання.
- •Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •Криміналістичне дослідження слідів пальців рук
- •Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •Види слідів знарядь зламу та інструментів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •Поняття та структура криміналістичного зброєзнавства
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •Поняття, види та способи підробки документів
- •Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах
- •Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку
- •Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття і криміналістичне дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини
- •Ідентифікація особи за ознаками зовнішності
- •Поняття та структура криміналістичної тактики як складової криміналістики
- •Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •Засоби криміналістичної тактики: поняття та види
- •Поняття та принципи планування розслідування злочинів
- •Поняття та види слідчих версій
- •Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки
- •Поняття та види слідчих дій
- •Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій
- •Види та принципи слідчого огляду
- •Тактика проведення огляду місця події
- •Загально-тактичні прийоми обшуку
- •Поняття та види допиту
- •Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях
- •Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях
- •Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків
- •Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту
- •Поняття та види пред’явлення для впізнання
- •Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання
- •Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •Тактика відтворення обстановки і обставин події
- •Процесуальні та криміналістичні особливості відтворення обстановки і обставин події
- •Поняття та види судових експертиз
- •Система судово-експертних установ України
- •Поняття спеціальних знань та форма їх використання
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз
- •Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •Поняття та загальна характеристика криміналістичної методики як складової криміналістики
- •Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими складовими криміналістики
- •Структура і види окремих методик розслідування злочинів
- •Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів
- •Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура
- •Методика розслідування вбивств
- •Методика розслідування зґвалтування
- •Методика розслідування крадіжок
- •Методика розслідування грабежів і розбійних нападів
- •Методика розслідування шахрайства
- •Методика розслідування злочинів проти довкілля
- •Методика розслідування злочинів у сфері службової діяльності
- •Методика розслідування порушень правил дорожнього руху
- •Методика розслідування підпалів і порушень правил пожежної безпеки
- •Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
Поняття та види пред’явлення для впізнання
Пред'явлення для впізнання, в широкому розумінні,— це слідча дія ідентифікаційного характеру, що полягає в пред'явленні учасникові криміналістичної діяльності об'єктів — живих людей, трупів, предметів,— усіх можливих матеріальних утворень (запах одеколону, газу тощо), тварин, місцевості, що їх вони спостерігали (відчували органами чуття - зору, слуху, нюху, смаку, дотику) раніше з метою встановлення їх тотожності або групової належності. (Відповідно до закону пред'явити для впізнання можна особу чи предмет - статті 174, 175 КПК України).
Необхідність у проведенні впізнання виникає тоді, коли потрібно встановити:
що саме цю людину бачив свідок (потерпілий, обвинуваче ний, підозрюваний) раніше при обставинах, що цікавлять слідство (за неможливості пред'явити саму особу допускається впізнання за фотографією (ст. 174 КПК України));
що пред'явлений для впізнання об'єкт (місцевість, примі щення, речі, предмети, тварини, птахи, гази та ін.) належать особі, що впізнає, або вона бачила його раніше, за обставин, що цікав лять слідство;
кому належить труп людини, особу якого не встановлено.
Крім того, пред'явлення для впізнання може використовуватися для встановлення особи людини, яка не має документів чи видає себе за іншу особу.
Упізнання людини ще називають «упізнанням людини за габі-тологічними ознаками». Сутність цієї слідчої дії полягає в пред'явленні людини у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку впізнаючому, впізнаючому-потерпілому, свідкові, підозрюваному, обвинуваченому і впізнанні її за ознаками зовнішності.
Слідчій практиці відоме впізнання людини за виражальними рухами. Це також самостійна слідча дія, зміст якої полягає в пред'явленні людини у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) впізнаючому — учасникові криміналістичної діяльності та впізнання її за ознаками ходи, міміки, жестикуляції. Крім того, використовується впізнання за звуковими, шумовими та одорологічними ознаками. Упізнання за звуковими шумовими ознаками є самостійною слідчою дією, значення якої полягає в пред'явленні у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) явищ, викликаних
коливальними рухами повітря чи іншого середовища (звуки голосу, пострілу, музикальний звук, шум потягу, шум у залі тощо) впізнаючому — учасникові криміналістичної діяльності, що впізнає їх своїми органами слуху.
Щодо впізнання за одорологічними ознаками, то це також є самостійна слідча дія, суть якої полягає в пред'явленні різних матеріальних об'єктів (парфуми, одеколон тощо) у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) впізнаючому — учаснику криміналістичної діяльності і впізнання їх органами нюху за ознаками запаху. Нині загальновизнаними є вчення про запахи, яке називається криміналістичною одороло-гією (підгалуззю криміналістики). Нова наука досліджує закономірності утворення слідів запаху, їх вилучення і використання в кримінальному судочинстві.
Психологічний зміст упізнання становить процес згадування певного об'єкта (суб'єкта) за уявним образом, що відклався в пам'яті людини, яка сприйняла його за певних обставин. Під час упізнання особа, якій пред'являються відповідні об'єкти (суб'єкти), подумки зіставляє той згадуваний образ, що зберегла в пам'яті, з пред'явленим для впізнання і робить висновок щодо їх ідентичності чи навпаки. Пред'явлення для впізнання є слідчою дією ідентифікуючого характеру, що проводиться з метою встановлення особою, яка впізнає за образом, що зберігся в пам'яті, відповідності чи невідповідності об'єкту, який вона раніше бачила, з пред'явленим для впізнання.
У межах пред'явлення для впізнання можлива також ідентифікація за частинами (наприклад, при виявленні частин розчленованого трупа можливе встановлення особи загиблого шляхом пред'явлення для впізнання виявлених частин або частини трупа). Пред'явлення для впізнання може бути проведено слідчим, дізна-вачем, прокурором, судом. Упізнаними і впізнаючими можуть бути свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені.
Суб'єкт криміналістичної діяльності, який проводить упізнання, має дотримуватися таких основних правил його проведення:
попередньо допитати особу про обставини й ознаки;
відповідь допитуваного необхідно оцінювати з урахуванням інформації;
упізнаючий не знає, де знаходиться особа чи предмет, які не обхідно впізнати;
усім учасникам роз'яснюються їхні права та обов'язки;
навідні питання і жести не допускаються;
упізнаючий має пояснити, за якими ознаками він упізнав;
упізнання проводиться в присутності понятих.