21. Поняття та види пред’явлення для впізнання

Пред'явлення для впізнання, в широкому розумінні,— це слідча дія ідентифікаційного характеру, що полягає в пред'явленні учас­никові криміналістичної діяльності об'єктів — живих людей, тру­пів, предметів,— усіх можливих матеріальних утворень (запах оде­колону, газу тощо), тварин, місцевості, що їх вони спостерігали (відчували органами чуття - зору, слуху, нюху, смаку, дотику) рані­ше з метою встановлення їх тотожності або групової належності. (Відповідно до закону пред'явити для впізнання можна особу чи предмет - статті 174, 175 КПК України).

Необхідність у проведенні впізнання виникає тоді, коли потрібно встановити:

що саме цю людину бачив свідок (потерпілий, обвинуваче­ ний, підозрюваний) раніше при обставинах, що цікавлять слідство (за неможливості пред'явити саму особу допускається впізнання за фотографією (ст. 174 КПК України));

що пред'явлений для впізнання об'єкт (місцевість, примі­ щення, речі, предмети, тварини, птахи, гази та ін.) належать особі, що впізнає, або вона бачила його раніше, за обставин, що цікав­ лять слідство;

кому належить труп людини, особу якого не встановлено.

Крім того, пред'явлення для впізнання може використовувати­ся для встановлення особи людини, яка не має документів чи ви­дає себе за іншу особу.

Упізнання людини ще називають «упізнанням людини за габі-тологічними ознаками». Сутність цієї слідчої дії полягає в пред'яв­ленні людини у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку впізнаючому, впізнаючому-потерпілому, свід­кові, підозрюваному, обвинуваченому і впізнанні її за ознаками зовнішності.

Слідчій практиці відоме впізнання людини за виражальними рухами. Це також самостійна слідча дія, зміст якої полягає в пред'явленні людини у встановленому кримінально-процесуаль­ною формою порядку (за аналогією) впізнаючому — учасникові криміналістичної діяльності та впізнання її за ознаками ходи, мі­міки, жестикуляції. Крім того, використовується впізнання за зву­ковими, шумовими та одорологічними ознаками. Упізнання за звуковими шумовими ознаками є самостійною слідчою дією, зна­чення якої полягає в пред'явленні у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) явищ, викликаних

коливальними рухами повітря чи іншого середовища (звуки голо­су, пострілу, музикальний звук, шум потягу, шум у залі тощо) впі­знаючому — учасникові криміналістичної діяльності, що впізнає їх своїми органами слуху.

Щодо впізнання за одорологічними ознаками, то це також є са­мостійна слідча дія, суть якої полягає в пред'явленні різних мате­ріальних об'єктів (парфуми, одеколон тощо) у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією) впізнаючому — учаснику криміналістичної діяльності і впізнання їх органами нюху за ознаками запаху. Нині загальновизнаними є вчення про запахи, яке називається криміналістичною одороло-гією (підгалуззю криміналістики). Нова наука досліджує законо­мірності утворення слідів запаху, їх вилучення і використання в кримінальному судочинстві.

Психологічний зміст упізнання становить процес згадування певного об'єкта (суб'єкта) за уявним образом, що відклався в пам'яті людини, яка сприйняла його за певних обставин. Під час упізнання особа, якій пред'являються відповідні об'єкти (суб'єк­ти), подумки зіставляє той згадуваний образ, що зберегла в пам'яті, з пред'явленим для впізнання і робить висновок щодо їх ідентичності чи навпаки. Пред'явлення для впізнання є слідчою дією ідентифікуючого характеру, що проводиться з метою встанов­лення особою, яка впізнає за образом, що зберігся в пам'яті, від­повідності чи невідповідності об'єкту, який вона раніше бачила, з пред'явленим для впізнання.

У межах пред'явлення для впізнання можлива також ідентифі­кація за частинами (наприклад, при виявленні частин розчленова­ного трупа можливе встановлення особи загиблого шляхом пред'явлення для впізнання виявлених частин або частини трупа). Пред'явлення для впізнання може бути проведено слідчим, дізна-вачем, прокурором, судом. Упізнаними і впізнаючими можуть бу­ти свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені.

Суб'єкт криміналістичної діяльності, який проводить упізнання, має дотримуватися таких основних правил його проведення:

попередньо допитати особу про обставини й ознаки;

відповідь допитуваного необхідно оцінювати з урахуванням інформації;

упізнаючий не знає, де знаходиться особа чи предмет, які не­ обхідно впізнати;

усім учасникам роз'яснюються їхні права та обов'язки;

навідні питання і жести не допускаються;

упізнаючий має пояснити, за якими ознаками він упізнав;

упізнання проводиться в присутності понятих.