12.3. Прибутки і витрати страховика, фінансові результати страхових компаній

У процесі формування і розподілу страхового фонду формуються прибутки, витрати і фінансові результати страхових операцій.

До прибутків від страхової діяльності відносяться:

• зароблені страхові платежі по договорах страхування і перестрахування;

• відсотки від страхових сум. що виплачуються тим особам, які укладають перестрахувальні договори;

• комісійні винагороди від операцій перестрахування;

• надходження із запасних або резервних фондів.

До витрат страхової діяльності відносяться:

• витрати на виплату страхового відшкодування та страхових сум;

• відрахування в запасні й резервні фонди (по кожному виду страхування й у цілому по всіх операціях);

• відрахування на попереджувальні заходи (від стихійних або нещасних випадків);

• витрати на ведення страхових справ.

Фінансові результати страхових операцій визначаються окремо по кожному виду страхування і по всіх страхових операціях у цілому. Визначення робиться шляхом зіставлення прибутків і витрат страхових організацій. У випадку, якщо прибутки перевищують витрати, страхова організація працює прибутково. У випадку перевищення витрат над прибутками страхова організація працює зі збитком.

Загальний прибуток страховика складається з наступних складових:

• прибуток від страхової діяльності;

• прибуток від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів;

• прибуток від інших операцій.

За результатами діяльності страхової організації визначається рентабельність страхових операцій: відношенням річної суми прибутку до річної суми платежів. Рентабельність визначається по кожному виду страхування і в цілому по всіх операціях

12.4. Страхування в Україні

В Україні страхова діяльність регламентується Законом України ”Про страхування", прийнятим у березні 1996 року. З метою виконання вимог даного Закону Міністерство фінансів України виконує такі функцій:

• видача страховикам ліцензій на проведення конкретних видів страхування і перестрахування;

• встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

• узагальнення практики страхової діяльності. Розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;

• участь у здійсненні заходів з підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;

• ведення єдиного державного реєстру страхових організацій контроль за платоспроможністю страховиків у зв'язку з виконанням ними зобов'язань перед страхувальниками;

• розробка нормативної і методичної документації з питань страхової діяльності.

В усьому світі широко застосовується практика перестрахування страхових компаній. В Україні обов'язковому перестрахуванню підлягають наступні випадки:

• ризики, розмір яких перевищує 10% суми статутного і резервного фондів страхової компанії;

• у разі, якщо страховик приймає зобов'язання, що перевищують розмір власних активів;

• у разі, якщо відповідно до міжнародних вимог перестрахування є передумовою проведення будь-яких інших операцій.

Страхові організації в процесі розвитку страхового ринку повинні прагнути до розширення асортименту видів страхування, поліпшення кількості та якості страхових послуг, до стабілізації страхових тарифів. Цьому сприятиме не тільки конкуренція, а й співробітництво між страховиками в різноманітних формах, включаючи участь у перестрахуванні й формуванні гарантійних фондів на випадок банкрутства окремих страховиків.

За останні роки у страхуванні спостерігається зростання основних показників. Однак не всі резерви вичерпано. У державі застраховано лише близько 10 % ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90-95 %. На думку спеціалістів, існуюча структура страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські компанії передають іноземним до 90 % страхової премії під час страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я осіб, які від'їжджають за кордон, до 50 % – під час страхування великих майнових ризиків.