- •Тема 14. Міжнародні фінанси 113
- •Тема 1. Сутність фінансів, їх функції і роль
- •1.1. Виникнення і сутність фінансів
- •1.2. Основні фінансові категорії, їх взаємозв'язок
- •1.3. Функції фінансів
- •Тема 2. Фінансова система
- •2.1. Внутрішня будова фінансової системи
- •2.2. Організаційна структура фінансової системи
- •Контрольні питання до теми 2
- •Тема 3. Фінансова політика й фінансовий механізм
- •3.1. Зміст і значення фінансової політики
- •3.2. Фінансовий механізм
- •3.3. Фінансове планування і прогнозування
- •3.4. Фінансовий контроль
- •Контрольні питання до теми 3
- •Тема 4. Фінанси господарських суб'єктів
- •4.1. Сутність фінансів господарських суб'єктів і принципи їх організації
- •4.2. Особливості фінансів підприємств різних організаційно-правових форм
- •4.3. Фінансові ресурси підприємства
- •4.4. Фінанси бюджетних установ і громадських формувань
- •Контрольні питання до теми 4
- •Тема 5. Державні фінанси
- •5.1. Сутність державних фінансів
- •5.2. Основні елементи фінансів держави
- •5.3. Управління державними фінансами
- •Контрольні питання до теми 5
- •Тема 6. Податки і податкова система
- •6.1. Економічна сутність податків, їх призначення і функції
- •6.2. Формування податкової системи, принципи її організації, обов’язкові якості і функції
- •6.3. Класифікація і види податків
- •6.4. Граничний рівень податкових нарахувань
- •Контрольні питання до теми 6
- •Тема 7. Бюджет і бюджетна система
- •7.1. Соціально-економічна сутність Державного бюджету
- •7.2. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •7.3. Міжбюджетні відносини
- •7.4. Бюджетний процес
- •Контрольні питання до теми 7
- •Тема 8. Доходи і видатки державного бюджету
- •8.1. Доходи бюджету
- •8.2. Видатки бюджету
- •8.3. Дефіцит бюджету
- •Контрольні питання до теми 8
- •Тема 9. Місцеві фінанси
- •9.1. Сутність місцевих фінансів, основи їх формування і значення в економіці регіонів
- •9.2. Склад і структура місцевих фінансів
- •9.3. Місцеві бюджети. Доходи й видатки місцевих бюджетів
- •9.4. Проблеми формування місцевих бюджетів і шляхи їх вирішення
- •Контрольні питання до теми 9
- •Тема 10. Державні цільові фонди
- •10.1. Загальнодержавні цільові фонди: їх сутність, призначення і джерела формування
- •10.2. Державні фонди цільового призначення в Україні та законодавче регулювання їх функціонування
- •Контрольні питання до теми 10
- •Тема 11. Державний кредит і державний борг
- •11.1. Суть і значення кредиту
- •11.2. Форми державного кредиту
- •11.3. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- •11.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •11.5. Управління державним боргом
- •Контрольні питання до теми 11
- •Тема 12. Страхування і страховий ринок
- •12.1. Страхування: його сутність, значення і функції
- •12.2. Основні форми страхування, їх класифікація
- •12.3. Прибутки і витрати страховика, фінансові результати страхових компаній
- •12.4. Страхування в Україні
- •Контрольні питання до теми 12
- •Розділ 13. Фінансовий ринок
- •13.1. Призначення і структура фінансового ринку
- •13.2. Ринок грошей
- •13.3. Ринок кредитних ресурсів
- •13.4. Ринок цінних паперів
- •13.5. Ринок фінансових послуг
- •Контрольні питання до теми 13
- •Тема 14. Міжнародні фінанси
- •14.1. Міжнародні фінанси як сфера фінансової системи будь –якої країни світу
- •14.2. Фінанси міжнародних організацій та фінансових інституцій як ланки міжнародних фінансів
- •14.3. Міжнародний фінансовий ринок
- •Контрольні питання до теми 14
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
Контрольні питання до теми 11
1. Які існують форми державного кредиту?
2. За якими ознаками класифікуються державні позики?
3. Які випускаються види облігацій державних позик?
4. Які передумови випуску облігацій державних позик?
5. Які існують джерела погашення державних позик?
6. Що таке державний борг?
7. Які існують види державного боргу?
8. У чому полягає сутність системи управління державним боргом?
9. Які існують способи коригування державного боргу?
Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов http://dipplus.com.ua/
Тема 12. Страхування і страховий ринок
12.1. Страхування: його сутність, значення і функції
Страхування є самостійною сферою фінансової системи. Включаючи сферу страхування до фінансової системи, ми виходимо з того, що економічна категорія страхування є складовою категорії фінансів.
Економічна сутність страхування полягає у створенні спеціалізованими організаціями – страховими компаніями страхового фонду, якій формується з внесків страхувальників і з якого відшкодовуються збитки, понесені страхувальниками в результаті страхових випадків, покритих страхуванням.
Водночас можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхування. Це:
1) страхування, пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню;
2) при страхуванні здійснюється солідарний розподіл завданого збитку між учасниками страхування, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду;
3) замкнений розподіл збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд;
4) перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розподіл збитків у часі пов'язаний із випадковим характером виникнення надзвичайних подій.
Наведені особливості перерозподільних відносин, що виникають під час страхування, уможливлюють таке його визначення:
Страхування як економічна категорія – це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.
Сутність страхування проявляється у його функціях. Вони дають змогу виявити особливості страхування як ланки фінансової системи. Страхуванню властиві такі функції: ризикова, попереджувальна, нагромаджувальна та контрольна. Головною, визначальною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як імовірність збитків безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування – надання грошової допомоги постраждалим господарствам або громадянам. Саме в рамках ризикової функції відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхування у зв'язку з наслідками страхових подій. Попереджувальна функція пов'язана з використанням частини страхового фонду на зменшення наслідків страхового ризику. Заощадження грошових сум за допомогою страхування на дожиття пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного достатку. Отже, страхування може мати й нагромаджувальну функцію.
Контрольна функція страхування випливає з указаних вище трьох специфічних функцій і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах в умовах страхування. Відповідно до вимоги контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій.
Основними суб'єктами страхування виступають страховик, страхувальник і застрахований. Страховик – юридична особа страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі, на чию користь укладений договір, при настанні страхового випадку. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовим інститутом.
Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.
Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку, у договорах особистого страхування – це особа, на користь якої укладений договір страхування і яка має право отримати компенсацію при настанні страхового випадку чи викупну суму за дострокового розторгнення договору. Застрахований може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе і сплатив страховий внесок. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування, у тих випадках, коли його не може отримати застрахований.
Страхові відносини є досить різноманітними. Як правило, вони є дво- чи тристоронніми. Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який водночас є і застрахованим, тристоронні – між страховиком, страхувальником і застрахованим.
В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це зумовлено двома формами страхових відносин: співстрахування і перестрахування. Співстрахування – це розміщення одного ризику частками у кількох страховиків. Звичайно на кожну страхову суму видається окремий поліс. Перестрахування – це передання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах перший страховик (перестрахувальник), приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншому страховикові (перестраховику) на відповідних умовах.
Страхові відносини включають:
• страхові платежі;
• виплату страхового відшкодування;
• перестрахування;
• розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;
• отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.
Страхові платежі – це переказування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів – розміру плати з одиниці страхової суми.
Страховий тариф відображає ціну страхування. Це основний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.
Страхове відшкодування – це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників – страхової суми і страхового збитку. Страхова сума – це сума, на яку застрахований об'єкт страхування або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку. Розміри страхової суми визначаються, з одного боку, вартісною оцінкою об'єкта страхування, а з іншого – можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об'єкта страхування характеризує страхове забезпечення, яке не може перевищувати 100 %. Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.
Перестрахування супроводжується грошовими потоками в тому випадку, коли передання договору страхування здійснюється після отримання перестрахувальником страхових платежів, які він і передає перестраховику. Якщо передається договір, з якого ще не надійшли страхові платежі, то їх внесення страхувальником буде здійснюватись одразу на адресу перестраховика.
Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризують розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього доходів. Отримані доходи розподіляються на дві частини. Одна формує доходи страхових компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосередньо на формування страхових фондів. Вона характеризує здешевлення страхування для страхувальників за рахунок використання їхніх коштів (страхових платежів) на фінансовому ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використання фінансових ресурсів країни в цілому.
Страхові відносини між суб'єктами страхування і грошові потоки регулюються відповідними угодами між страховиком і страхувальником, які мають юридичну силу. Документ, що засвідчує факт страхування, називається страховим полісом (свідоцтвом). Він видається страховиком після сплати страхового внеску (разового чи першого). У страховому полісі вказуються об'єкт і вид страхування, строки дії договору і страхові випадки.
Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов http://dipplus.com.ua/