- •Тема 14. Міжнародні фінанси 113
- •Тема 1. Сутність фінансів, їх функції і роль
- •1.1. Виникнення і сутність фінансів
- •1.2. Основні фінансові категорії, їх взаємозв'язок
- •1.3. Функції фінансів
- •Тема 2. Фінансова система
- •2.1. Внутрішня будова фінансової системи
- •2.2. Організаційна структура фінансової системи
- •Контрольні питання до теми 2
- •Тема 3. Фінансова політика й фінансовий механізм
- •3.1. Зміст і значення фінансової політики
- •3.2. Фінансовий механізм
- •3.3. Фінансове планування і прогнозування
- •3.4. Фінансовий контроль
- •Контрольні питання до теми 3
- •Тема 4. Фінанси господарських суб'єктів
- •4.1. Сутність фінансів господарських суб'єктів і принципи їх організації
- •4.2. Особливості фінансів підприємств різних організаційно-правових форм
- •4.3. Фінансові ресурси підприємства
- •4.4. Фінанси бюджетних установ і громадських формувань
- •Контрольні питання до теми 4
- •Тема 5. Державні фінанси
- •5.1. Сутність державних фінансів
- •5.2. Основні елементи фінансів держави
- •5.3. Управління державними фінансами
- •Контрольні питання до теми 5
- •Тема 6. Податки і податкова система
- •6.1. Економічна сутність податків, їх призначення і функції
- •6.2. Формування податкової системи, принципи її організації, обов’язкові якості і функції
- •6.3. Класифікація і види податків
- •6.4. Граничний рівень податкових нарахувань
- •Контрольні питання до теми 6
- •Тема 7. Бюджет і бюджетна система
- •7.1. Соціально-економічна сутність Державного бюджету
- •7.2. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •7.3. Міжбюджетні відносини
- •7.4. Бюджетний процес
- •Контрольні питання до теми 7
- •Тема 8. Доходи і видатки державного бюджету
- •8.1. Доходи бюджету
- •8.2. Видатки бюджету
- •8.3. Дефіцит бюджету
- •Контрольні питання до теми 8
- •Тема 9. Місцеві фінанси
- •9.1. Сутність місцевих фінансів, основи їх формування і значення в економіці регіонів
- •9.2. Склад і структура місцевих фінансів
- •9.3. Місцеві бюджети. Доходи й видатки місцевих бюджетів
- •9.4. Проблеми формування місцевих бюджетів і шляхи їх вирішення
- •Контрольні питання до теми 9
- •Тема 10. Державні цільові фонди
- •10.1. Загальнодержавні цільові фонди: їх сутність, призначення і джерела формування
- •10.2. Державні фонди цільового призначення в Україні та законодавче регулювання їх функціонування
- •Контрольні питання до теми 10
- •Тема 11. Державний кредит і державний борг
- •11.1. Суть і значення кредиту
- •11.2. Форми державного кредиту
- •11.3. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- •11.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •11.5. Управління державним боргом
- •Контрольні питання до теми 11
- •Тема 12. Страхування і страховий ринок
- •12.1. Страхування: його сутність, значення і функції
- •12.2. Основні форми страхування, їх класифікація
- •12.3. Прибутки і витрати страховика, фінансові результати страхових компаній
- •12.4. Страхування в Україні
- •Контрольні питання до теми 12
- •Розділ 13. Фінансовий ринок
- •13.1. Призначення і структура фінансового ринку
- •13.2. Ринок грошей
- •13.3. Ринок кредитних ресурсів
- •13.4. Ринок цінних паперів
- •13.5. Ринок фінансових послуг
- •Контрольні питання до теми 13
- •Тема 14. Міжнародні фінанси
- •14.1. Міжнародні фінанси як сфера фінансової системи будь –якої країни світу
- •14.2. Фінанси міжнародних організацій та фінансових інституцій як ланки міжнародних фінансів
- •14.3. Міжнародний фінансовий ринок
- •Контрольні питання до теми 14
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
11.4. Державний борг, його формування і обслуговування
Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде до формування державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним.
Державний борг – це сума заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями держави, відсотки за нею і невиконані фінансові зобов'язання держави перед суб'єктами економіки.
Загальна сума державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), і відсотків за ними, включаючи надані іноземним позичальникам гарантії за кредитами місцевим органам влади і державним підприємствам.
Державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній. Внутрішній борг – це сукупність зобов'язань держави перед резидентами, а зовнішній борг – сукупність зобов'язань держави перед нерезидентами (незалежно від того, в чиїй національній валюті номіновано зобов'язання).
Слід зазначити, що внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім. Повернення внутрішнього боргу і виплати відсотків за ним не зменшують фінансового потенціалу держави, тоді як зовнішній борг має у своїй основі відплив капіталу з держави. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у власності держави. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність держави за зовнішніми позиками залежить насамперед від валютних надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визначаються сальдо торговельного балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.
Однією з головних характеристик становища боргової залежності країни є відношення суми зовнішнього державного боргу до ВВП. Міжнародний банк реконструкції та розвитку критичним рівнем цього показника вважає 80-100 %.За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, відбувається зростання зовнішньої заборгованості у світі. Все вище зазначене дає підстави дійти висновку, що проблема полягає не стільки у розмірах державних запозичень, як у їх використанні. На нашу думку, заслуговують на увагу наукові висновки про те, що розмір річних державних запозичень повинен дорівнювати обсягу капітальних вкладень в економіку. Тобто залучення додаткових коштів зі світового ринку позикових капіталів має стимулювати економічне зростання держави. У більшості країн світу величина державного боргу регулюється законодавчо.
Ефективність використання державних запозичень значною мірою залежить від системи управління боргом. Управління державним боргом – це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави. В управлінні державним боргом України можна виділити такі принципи:
- безумовності – забезпечення безумовного виконання державою всіх зобов'язань перед інвесторами і кредиторами, які держава як позичальник взяла на себе, оформляючи договір запозичення коштів;
- єдності – урахування в процесі управління державним боргом всіх видів зобов'язань, емітованих як центральним урядом, так і місцевими Радами;
- зниження ризиків – розміщення і погашення позик у такий спосіб, щоб максимально знизити вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів і спекулятивних тенденцій ринку цінних паперів на ринок державних зобов'язань;
- оптимальність структури – підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань держави за строками обігу і погашення, пом'якшення «піків» платежів;
- збереження фінансової незалежності – підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань держави між інвесторами-резидентами й інвесторами-нерезидентами, поступове заміщення зовнішнього запозичення внутрішнім;
- зниження вартості обслуговування державного боргу, в тому числі й за рахунок дострокового викупу боргових зобов'язань держави1;
- прозорості – дотримання відкритості і повної прозорості запозичень, починаючи від розгляду їх доцільності до остаточного погашення, забезпечення доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічне становище в країні-позичальнику.