- •Кафедра давньої та нової
- •Робоча навчальна програма
- •Затверджено на засіданні кафедри
- •Загальна характеристика навчальної дисципліни
- •Мета навчальної дисципліни
- •Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
- •Тематичний план лекцій, семінарських занять, індивідуальної та самостійної роботи
- •І. Тематичний план лекцій
- •Тематичний блок 1 (Змістовний модуль 1)
- •18 Годин
- •Література
- •Загальна література щодо сучасних напрямів і методів дослідження середньовіччя і ранньомодерної доби, рекомендована як додаткова та для поглибленого вивчення
- •2 Години
- •Література
- •Література
- •Самостійна робота студентів
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Тематичний блок 2 (Змістовий модуль 2)
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Іі. Тематичний план семінарських занять
- •Історія українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої і. Мета і завдання
- •Ііі. Вимоги
- •IV. Система оцінювання
- •Тема 1 Українські та білорусько-литовські літописи як джерело з історії України XIV – XVII ст.
- •Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •Обов’язкова література До “Хроніки Биховця”
- •До загальних схем білорусько-литовського літописання
- •Додаткова література
- •Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •5. Модульний контроль
- •Обов’язкова література Джерела
- •Дослідження
- •Тема 2 Історія українських земель 15 – 16 ст. Через призму законодавчих актів
- •2 Години
- •Література Джерела
- •Дослідження
- •Література, загальна до усієї теми
- •2 Години
- •Література Тексти
- •Дослідження
- •2 Години
- •Джерела
- •Дослідження
- •Тема 3 Мемуари та іноземні наративні джерела 15-17 ст. До історії середньовічної України
- •2 Години
- •Обов’язкова література Джерела
- •Дослідження
- •Додаткова література
- •2 Години
- •Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •2 Години
- •Обов’язкова література Джерела
- •Дослідження
- •2 Години
- •5. Модульний контроль
- •Обов‘язкова література Джерела
- •Дослідження
- •Додатки Додаток і
- •Знакові політичні події у першому білорусько-литовському зводі
- •Складові частини літописів, визначаються самими студентами
- •Основні складові генеалогічної схеми литовської великокнязівської династії (другий та третій зводи)
- •Знакові політичні події у другому білорусько-литовському зводі
- •Загальні схеми білорусько-литовського літописання
- •Біографії авторів
- •Подорожні до татар, “литви” і московитів у XV-XVI ст.
- •Додаток іі
- •Термін “джерело” у літописному жанрі
- •Додаток ііі
- •Запитання до іспиту Джерельний та джерелознавчий блок
- •Історіографічний блок
- •Конкретно-історичний блок
Складові частини літописів, визначаються самими студентами
Максимальна оцінка 1 бал при правильному виділенні частин і аргументуванні принципу їх визначення: 0,5 – при правильному виділенні частин без аргументації; 0 – формальний поділ на частини лише за змістом.
Частини, позначити хронологічні рамки |
Літописи |
||
Супрасльський |
Никифорівський |
Слуцький |
|
1. Частина 2. Частина 3. Частина |
|
|
|
Примітка: подана лише схема таблиці, студент має креслити її самостійно по мірі заповнення інформацією (загальний опис частин та критерії їх виділення). Принцип виділення частин не має бути тематичним, а лише за принципом можливого поділу літопису на частини самими літописцями.
Таблиця 3
Основні складові генеалогічної схеми литовської великокнязівської династії (другий та третій зводи)
Максимальна оцінка – 1 бал при правильному складанні схеми з посиланнями на відповідні тексти; 0,5 – при схематичному складанні генеалогії; 0 – формальна таблиця і невірно складена.
1. Схеми складаються до кожного зводу окремо, а в рамках зводу або до кожного літопису окремо, або з вказівкою у спільній схемі розбіжностей.
2. Вказуються:
– Походження князівської династії.
– Ім’я князя.
– Володіння князя.
– Приблизні роки правління (якщо вони указані в літописі: прямо та опосередковано).
Персоналії у другому білорусько-литовському зводі виписуються і аналізуються, як для першого (порівняння), а також студент має виписувати імена та прізвища, котрі зустрічаються у літописах вперше (представників магнатів, шляхти: напр. Радзивіли, Гаштовти та ін.)
Таблиця 4
Знакові політичні події у другому білорусько-литовському зводі
Максимальна оцінка – 1 бал за розгорнуті порівняльні характеристики подій; 0,5 за просте визначення і коротку хараткристику подій: 0 – за формальне переписування текстів літописів і відсутність розуміння суті завдання.
Примітка: студент самостійно креслить таблицю по мірі заповнення інформативного ряду. Проблеми можуть варіюватися (додаватися нові, або випускатися наявні – це залежить від творчості автора таблиці)
|
Літопис |
Літопис |
Літопис |
Літопис |
||||
1. Монголо-татарська навала; 2. Зовнішня політика ВКЛ за Гедиміна (1315 – 1341): – Боротьба за Волинь. – Київські походи Гедиміна. 3. Заповіт Гедиміна та політична боротьба після його смерті. 4. Зовнішня та внутрішня політика Ольгерда 5. Коріатовичі і Поділля. 6. Синьоводська битва. 7. Політична бо-ротьба у ВКЛ після смерті Ольгерда. 8. Ягайло і Вітовт. 9. Кревська унія та її наслідки. 10. Зовнішня і внут-рішня політика Ві-товта: – Стосунки з Ордою. – Церква і стосунки з Москвою. – Коронація Вітовта. 11. Свидригайлова війна війна. 12. Грюнвальдська битва. 13. Політична бо-ротьба після смерті Вітовта. 14. Свидригайло |
|
|
|
|
||||
– Боротьба за владу (Свидригайло і Жигімонт). – Церква. 15. Руська політика князя Жигімонта. Вбивство Жигімонта. 16. Політика короля Казиміра: – Москва. – Татарські напади на Київ. 17. Смоленськ та Полоцьк. Їх стосунки з ВКЛ 18. Зовнішня та внутрішня політика короля Жигімонта І. 19. Зовнішня та внутрішня політика Жигімонта Августа. – Брестський з’їзд. – Одруження з Варварою Радзивіл. |
|
|
|
|
Таблиця 5