- •Фінанси підприємств Підручник
- •І. О. Соломарський
- •Розділ 1
- •1.1. Суть і функції фінансів підприємств
- •1.2. Фонди грошових засобів
- •1.3. Основи організації
- •1.4. Фінансова діяльність
- •1.5. Зміст та завдання управління
- •Розділ 2 грошові розрахунки підприємств
- •2.1. Розрахункові й касові операції
- •2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
- •2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
- •2.1.3. Проведення касових операцій
- •2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •2.2. Форми безготівкових розрахунків
- •2.2.1. Принципи організації розрахунків
- •2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
- •2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- •2.2.4. Розрахунки чеками
- •2.2.5. Розрахунки акредитивами
- •2.2.6. Вексельна форма розрахунків
- •Розділ 3 грошові надходження підприємств
- •3.1. Характеристика і склад грошових
- •3.2. Виручка від реалізації продукції,
- •Укрупнений метод розрахунку виручки
- •3.3. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності та інші позареалізаційні доходи
- •3.4. Формування валового і чистого доходу
- •Розділ 4 формування і розподіл прибутку
- •4.1. Формування прибутку підприємства
- •4.1.1. Прибуток як результат фінансово-
- •4.1.2. Формування балансового прибутку
- •4.1.3. Прибуток від реалізації
- •4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації
- •4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
- •4.2. Розподіл і використання прибутку
- •4.2.1. Розподіл балансового прибутку
- •4.2.2. Використання чистого прибутку
- •Розділ 5 оподаткування підприємств
- •5.1. Сутність оподаткування підприємств і податкова система
- •5.1.1. Сутність податків і їх функції
- •5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- •5.2. Пряме оподаткування підприємств
- •5.2.1. Оподаткування прибутку
- •5.2.2. Платежі (податки) за ресурси
- •5.3. Непряме оподаткування підприємств
- •5.3.1. Вплив непрямих податків на фінансово- господарську діяльність підприємств
- •5.3.2. Мито
- •5.3.3. Акцизний збір
- •5.3.4. Податок на додану вартість
- •1. Операції з продажу:
- •2. Операції з надання послуг:
- •3. Операції з виконання робіт:
- •4. Операції з передачі:
- •5.4. Збори і цільові відрахування
- •5.4.1. Збори на формування цільових державних фондів
- •5.4.2. Відрахування на фінансування дорожнього господарства
- •5.5. Місцеві податки і збори
- •Розділ 6 оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- •6.1. Сутність і основи організації оборотних коштів
- •6.1.1. Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •Структура розміщення оборотних коштів у народному
- •6.1.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів
- •6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •6.2.1. Необхідність і способи визначення
- •6.2.2. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- •Розрахунок загальної потреби
- •6.2.3. Нормування оборотних коштів у незавершеному
- •6.2.4. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- •Розрахунок середньозваженої норми оборотних коштів для готової продукції на складі
- •6.2.5. Розрахунок нормативу оборотних
- •6.3. Джерела формування оборотних коштів
- •6.3.1. Власні джерела формування оборотних коштів
- •6.3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- •6.3.3. Залучення коштів інших
- •6.4. Показники стану і використання оборотних коштів
- •6.4.1. Показники стану оборотних коштів
- •6.4.2. Показники використання оборотних коштів
- •Розрахунок обертання оборотних коштів за квартал
- •6.4.3. Вплив розміщення оборотних коштів
- •Розділ 7 кредитування підприємств
- •7.1. Необхідність та сутність кредитування підприємств
- •7.1.1. Кругооборот коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
- •7.1.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- •7.2. Банківське кредитування підприємств
- •7.2.1. Види банківського кредиту та їх характеристика
- •7.2.2. Умови та порядок отримання банківського кредиту
- •А. Фінансові коефіцієнти
- •Б. Рух грошових засобів
- •Джерела і напрямки використання потоку грошових засобів
- •В. Оцінка ділового середовища підприємства
- •7.2.3. Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- •7.3. Небанківське кредитування підприємств
- •7.3.1. Комерційне кредитування підприємств
- •7.3.2. Лізингове кредитування підприємств
- •Розрахунок лізингових платежів, тис. Грн.
- •7.3.3. Державне кредитування підприємств
- •7.3.4. Кредитування підприємств за рахунок коштів
- •Прогноз прибутку, прогноз руху коштів по роках
- •Ситуації і тести № 1
- •Розділ 8 фінансове забезпечення відтворення основних фондів
- •8.1. Сутність відтворення основних фондів
- •8.2. Показники стану та ефективності використання основних фондів
- •8.3. Знос і амортизація основних фондів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •Технологічна структура капітальних вкладень у народне господарство україни за 1990–1996 роки, %*
- •Відтворювальна структура державних капітальних вкладень в об’єкти виробничого призначення в україні за 1990—1996 роки, %**
- •8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- •Вихідні дані для визначення мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів (дані умовні)
- •8.6. Фінансування ремонту основних фондів
- •Розділ 9 оцiнка фiнансового стану пiдприємства
- •9.1. Оцінка фiнансового стану пiдпpиємства, її необхiднiсть I значення
- •9.2. Показники фінансового стану підприємства
- •А. Показники оцінки майнового стану
- •Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •В. Показники оцінки фінансової стійкості
- •9.3. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
- •9.4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •9.5. Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •9.6. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •Господарська ситуація
- •Розділ 10 фінансове планування на підприємствах
- •10.1. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •10.2. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- •10.3. Зміст і значення оперативного фінансового плану
- •Баланс надходження коштів (оперативний фінансовий план) на 199__р.
- •Розділ 11 фінансова санація та банкрутство підприємств
- •11.1. Фінансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок проведення
- •11.1.1. Економічна сутність санації підприємств
- •11.1.2. Передумови прийняття рішення щодо проведення фінансової санації підприємств
- •11.1.3. Класична модель фінансової санації
- •11.1.4. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств
- •11. 2. Економіко-правові аспекти фінансової санації та банкрутства підприємств
- •11.2.1. Фінансова криза на підприємстві, її симптоми та фактори виникнення
- •11.2.2. Необхідність та порядок проведення санаційного аудиту
- •11.2.3. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
- •11.2.4. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- •11.2.5. Банкрутство підприємств: підстави та наслідки
- •11. 3. Фінансові джерела санації підприємств
- •11.3.1. Внутрішні джерела фінансової стабілізації
- •11.3.2. Фінансове оздоровлення із залученням ресурсів власників підприємства
- •11.3.3. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •11.3.4. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •11.3.5. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •Літератутра
- •Фінанси підприємств Підручник
11.1.3. Класична модель фінансової санації
Економічно розвинуті країни по-різному вирішують проблеми санації та банкрутства підприємств. Різниця визначається особливостями економічного і соціального розвитку, принципами побудови національних фінансових систем та їхніх складових — фінансів підприємств. Цілісний погляд на етапи розробки санаційної концепції окремого підприємства репрезентує так звана класична модель санації, яка широко використовується як основа для розробки механізму фінансового оздоровлення суб’єктів господарювання в країнах з розвинутою ринковою економікою.
Згідно з класичною моделлю, функціональну схему якої показано на рис. 11.1, процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. На основі первинної інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, а також реальний фінансовий стан фірми.
У рамках внутрішнього аналізу поглиблено досліджується фінансовий стан на основі розрахунку ряду коефіцієнтів. Основними з них є показники платоспроможності, ліквідності, фінансового лівериджу, прибутковості тощо. Коли отримано необхідні дані щодо фінансового стану підприємства та причин фінансової кризи, згідно з класичною моделлю санації роблять висновок про можливість або недоцільність санації даної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, капітал втрачено, структура балансу незадовільна, то приймають рішення про консервацію та ліквідацію суб’єкта господарювання. Ліквідацію може бути здійснено на добровільній основі (злиття, продаж об’єкта цілком або частинами) та в примусовому порядку.
Добровільна ліквідація підприємства-боржника — це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами, на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками даного підприємства та кредиторами і під контролем останніх.
Рис. 11.1. Класична модель санації (за: Zdrowomyslaw N.’Spies C.’Gellink M. Sanierung in Kriesenzeiten // Der Betriebswirtschaft. — 1994. — № 2. –– S. 25)
Примусова ліквідація підприємства — це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється на рішення арбітражного суду (як правило, в процесі провадження справи про банкрутство).
У разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, має достатньо кваліфікований управлінський персонал, ринки збуту товарів, а виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, приймається рішення про проведення санації.
Тут треба зазначити, що в економічній літературі часто згадується концепція швидкого виявлення фінансової кризи та радикальних санаційних дій (Prіmat des Handelns). Прихильники цієї концепції (в основному економісти-практики) не враховують того факту, що вона не залишає часу для ретельного дослідження причин кризи та розробки оптимальної санаційної стратегії. Навпаки, велика група теоретиків (Д. Фехнер, Г. Гесс, Н. Здравомислов та інші) цілком справедливо стверджує, що «цейтнот» у підготовці санаційних заходів — основний фактор майбутніх невдач, оскільки втрачається шанс для розробки імпровізованих та гнучких дій. Саме тому окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей та тактики проведення санації.
Стратегія є узагальненою моделлю дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довготривалих конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть її — у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.
Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, на 20% — від ефективності оперативного управління і на 10% — від якості виконання поточних завдань. Виходячи з цього загальний успіх санації забезпечують: якість стратегічного аналізу; реальність стратегічного планування; рівень реалізації стратегічних завдань.
Відповідно до вибраної стратегії розробляють програму санації, тобто систему спрогнозованих, взаємозв’язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи. Вона формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.
Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить:
техніко-економічне обгрунтування санації;
розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей;
конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу;
строки освоєння інвестицій та їхньої окупності;
оцінку ефективності санаційних заходів;
прогнозовані результати виконання проекту.
Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Керівні служби підприємств повинні своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об’єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод для здійснення оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції. Органи контролінгу для виконання своїх функцій використовують такі основні інструменти та методи:
бенчмаркінг (аналіз підприємства в порівнянні з конкурентами),
систему раннього попередження та реагування,
вартісний аналіз,
портфельний аналіз,
аналіз точки беззбитковості,
імітаційне моделювання,
калькулювання, систему планово-контрольних розрахунків та ряд інших. Завданням санаційного контролінгу є ідентифікація оперативних результатів та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.