5. Нський романтизм

У 1796 р. брати Шлегел прибувають до ни, щоб викладати в ун верситет . Через час х д м ста осередком громадського л тературного життя, в ньому збираються письменники, ф лософи, вчен , з них утворю ться славнозв сний енський гурток романтик в. Брати Шлегел були насамперед естетами, л тературознавцями, критиками, з письменник в - член в гуртка можна вид лити Новал са, Людв га Т ка, до складу гуртка також входили ф лософи Ф хте Шелл нг. Отже, нський гурток склався як гурток л тературно-ф лософський, чим визначився подв йний зм ст характер його д яльност , по днання в н й двох аспект в - л тературно-художнього ф лософсько-естетичного.

Виник гурток на хвил високого духовного п днесення, викликаного Французькою революц ю, пробудженими нею великими над ями. Отже, виникають характерн якост й тенденц раннього, зокрема нського, романтизму. Це, передус м, ун версал зм .Прагнення охопити буття в його повнот в його к нечност й безк нечност , сущому й належному, це зближувало енський романтизм з ф лософ ю, надавало йому яскраво вираженого ф лософського характеру. "Романтична поез я, проголошував Ф. Шлегель, це прогресивна ун версальна поез я, призначення поляга не т льки в тому, щоб заново об' днати вс розр знен види поез , а й пов'язати з ф лософ ю та риторикою.

Водночас енський романтизм, що сприймав св т як прихован можливост й пост йну творч сть, прагнув до синтезу й всеохоплюючого синтетичного вираження. При цьому в енських романтик в д йсне й деальне, д йсне належне ще не протиставляються одне одному, а снують у сво р дн й гармон , п дпорядкован й спонтанному руху, закону оновлення як матер ального, так духовного св т в. нському романтизмов , особливо в першу його пору, було притаманне д яльне, творче ставлення до буття св ту. Це ставлення, пробуджене Французькою революц ю, завершене вираження знайшло у ф лософ Ф хте, яка мала великий вплив на формування св тоглядних та естетичних засад енського романтизму.

Романтичне мистецтво Шлегел виводили з середньов ччя, але важливу роль у його розвитку надавали Ренесансу й п зн шим епохам. "Великим тризвуччям ново поез " назвав Ф. Шлегель Дайте, Шексп ра й ете: "Пророча поема Дайте дина система трансцендентально поез в вищому вт ленн . Ун версальн сть Шексп ра центр романтичного мистецтва. ет вська чисто поетична поез я найдосконал шою поез ю". Слушно знаходячи в класичн й романтичн й системах "велику всезагальну антином ю художнього смаку", Шлегел характеризували романтизм у з ставленн й противаз класицизму.

Становлення розвиток романтизму т сно пов'язан з християнством. Сама краса для класично епохи була красою т лесною, пластичною мислилася у предметно-чутт вому ряду; в романтичну епоху вона одухотворя ться, переноситься до сфери деального ста недосяжною. Якщо класична поез я це поез я к нечного, поез я обладання, то романтична це поез я рефлекс , поез я прагнення-томл ння, що прагне вт лити деал у сво му рус до безк нечного: "Перша м цно сто ть на рунт д йсност , друга ширя м ж спогадом передчуттям".

Все це, зрештою, обумовлю ться тим, що "культура нового часу виходить з в дчуття внутр шньо роздво ност , протилежност м ж чутт вим духовним, д йсним можливим; у сво му прагненн до примирення цих протилежностей вона в дм чена незавершен стю, безк нечним рухом до недосяжного деалу"

Найб льш адекватн форми й засоби вираження романтичного св тов дчуття нц знаходили в м ф й символ ; вдавалися вони й до казки, але в хн й нтерпретац вона п ддавалася значн й м фолог зац . Посилений нтерес романтик в до м фолог вит кав передус м з того, що вона була близькою, манентною хньому "орган чному св тогляду", для якого не було н чого зольованого й застиглого, для якого св т орган чний вза мозв'язок всього сущого, спонтанний рух творч сть природи й людського духу. Але природи одухотворено , панте стичне сприйнято пережито (панте зм ототожнення бога й св тового ц лого). Зв дси твердження Шелл нга про те, що м фолог чн образи мають для мистецтва таке ж фундаментальне значення, як де для ф лософ , загалом "м фолог я необх дною умовою перв сним матер алом для мистецтва".

Отже, нський романтизм сформувався в атмосфер сусп льно-пол тичних дей, як проголосила й намагалася зд йснити французька революц я. Водночас, в умовах тогочасно Н меччини, представники ц романтично школи в дчували глибоке розчарування в результатах ц революц , вплив кризи просв тницько в ри в розум, знев ру в громадянських деалах Просв тництва. Пошуки справедливого деалу часто виражались в деал зац далекого минулого, як правило, Середньов ччя, яке нськ романтики прагнули сп вставити з сучасним м сусп льним розвитком.

Характерною рисою св тоглядних позиц й нських романтик в було прагнення переносити конкретн сусп льно-пол тичн де французько революц в галузь духа, добиватися свободи особистост не шляхом подолання перешкод в реальному житт , а через конструювання люзорного сусп льного та естетичного деалу. В дх д нських романтик в у царство люз й та уяви був виразом протесту проти бюргерсько , ницо ф л стерсько Н меччини з прим тивними нтересами, р зким несприйняттям.