- •Предмет та метод конституційного права.
- •Система конституційного права.
- •Поняття, ознаки та види норм конституційного права.
- •Реалізація та тлумачення норм конституційного права.
- •5. Прогалини та аналогія
- •Джерела кпу
- •Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припиненя
- •8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види.
- •9. Колізії в конституційному праві.
- •10. Поняття конституії, її функції та властивості.
- •11. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму.
- •12. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій.
- •13. Прийняття та зміна конституцій.
- •14. Загальна характеристика Конституції арк.
- •15. Правова охорона Конституції
- •16. Поняття, суть, ознаки та гарантії конституційного ладу України.
- •17. Поняття, принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави.
- •18. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •19. Поняття, структура та види конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •20. Поняття громадянства і належність до громадянства України. Принципи
- •21. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку в Україні
- •22. Поняття і види основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні
- •23. Міжнародні стандарти прав та свобод людини і громадянина.
- •25. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •26. Поняття і суть безпосередньої демократії і її форми.
- •27. Поняття, соціальні функції і види виборів.
- •28. Поняття і принципи виборчого права.
- •29. Поняття та види виборчих систем
- •30. Поняття і види референдумів.
- •31. Державна влада як інститут конституційного права.
- •32. Конституційні засади організації і здійснення державної влади в Україні.
- •33. Поняття, система і види органів державної влади
13. Прийняття та зміна конституцій.
Для прийняття конституції необхідно розробити її текст. Проекти конституцій, як правило, розробляють: місцеві органи влади, установчі збори, конституційні комітети (комісії) (як це мало місце в Україні при прийнятті чинної Конституції), парламент.
Розрізняють такі способи зміни конституцій:
гнучкий спосіб, за якого зміни до конституції вносяться шляхом прийняття звичайного закону. До гнучких конституцій, як правило, належать некодифіковані або змішані конституції;
жорсткий спосіб, коли поправки до конституції вносяться у більш складному порядку, ніж видання звичайного закону. Жорсткість конституцій має на меті забезпечення їх стабільності, що сприяє укріпленню їх авторитету та відносній постійності конституційного ладу.
Жорсткі конституції можна поділити на два різновиди: а) власне жорсткі, до яких належать конституції, котрі змінюються парламентом одного й того самого скликання кваліфікованою більшістю в палаті або палатах, та конституції, що змінюються повторним голосуванням через певний строк, але парламентом того самого скликання.
б) особливо жорсткі — це конституції, зміни до яких затверджуються на референдумі, парламентом наступного скликання, органами суб'єктів федерації або шляхом застосування інших процедур, що ратифікують зміни.
Порядок унесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України можна вважати особливо жорстким, оскільки відповідно до ст. 156 Конституції України законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначає Президент України.
Особливостями закону про внесення змін до Конституції України порівняно зі звичайним законом є те, що:
після прийняття цей закон стає складовою Конституції України і набуває найвищої юридичної сили;
Конституцією України передбачено особливий порядок його прийняття: особливий суб'єкт права ініціативи перегляду, наявність застережень щодо можливості внесення змін, здійснення попереднього конституційного контролю законопроектів, наявність специфічної процедури внесення змін.
14. Загальна характеристика Конституції арк.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Конституції України Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та стверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України (тобто для прийняття закону про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим достатньо 225 голосів народних депутатів України, а не 226, як для прийняття всіх інших законів).
Згідно з п. 37 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.
Отже, хоча Україна і є унітарною державою, в межах її території діють дві Конституції: Конституція України та Конституція Автономної Республіки Крим.
Нині чинну Конституцію Автономної Республіки Крим було прийнято Верховною Радою Автономної Республіки Крим 21.10.1998 р. та затверджено Законом України від 23.12.1998 р.