8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види.

конституційно-правова відповідальність — це перед­бачений нормами конституційного права вид соціальної та юри­дичної відповідальності, що існує у сфері конституційно-право-пих відносин, характеризується наявністю специфічних суб'єктів механізму реалізації та санкцій і полягає у примусовому перетерплюванні заходів впливу за протиправне діяння (рет­роспективний аспект) та у відповідальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), є найважливішою гарантією реа­лізації та захисту конституції.

Склад конституційного правопорушення, що є підставою при­тягнення до конституційно-правової відповідальності, є таким.

Об'єктом конституційного правопорушення є суспільні від­носини, що регулюються нормами конституційного права.

Об'єктивною стороною правопорушення є протиправна по­ведінка суб'єкта, що не відповідає нормам конституційного права.

Суб'єктами конституційно-правової відповідальності у рет­роспективному аспекті є ті суб'єкти конституційного права Украї­ни, які наділені деліктоздатністю, тобто здатністю нести юри­дичну відповідальність за свої протиправні вчинки¹.

У конституційному праві деліктоздатність мають два види суб'єктів:

1. індивідуальні (громадяни України, депутати всіх пред­ставницьких органів державної влади та місцевого самовряду­вання; посадові особи тощо);

2. колективні (органи державної влади, органи місцевого са­моврядування, об'єднання громадян та інші соціальні утворення: комітети та комісії представницьких органів, виборчі комісії тощо).

Певні особливості як суб'єкти конституційного правопору­шення мають такі суб'єкти.

1. Держава, яка має нести конституційно-правову відпові­дальність у всіх випадках, коли вона не виконує офіційно взя­тих на себе зобов'язань, якщо в результаті цього спричинено шкоду будь-кому

2) Фізичні особи, які є суб'єктами конституційно-правової кідповідальності, якщо вони:

• мають українське громадянство;

• досягли 18 років;

• є дієздатними.

3. Законодавчий орган державної влади — Верховна Рада України, Президент України та органи місцевого самовряду­вання, які несуть відповідальність перш за все перед громадяна­ми, які їх обирають, але не тільки. Це може бути відповідальність за порушення норм Конституції тощо.

4. Виконавчі органи державної влади несуть відповідаль­ність лише у випадку порушення ними конституційно-право­вих норм.

Суб'єктивною стороною складу конституційного правопо­рушення є вина, зміст якої залежить від характеру суб'єкта, що несе відповідальність.

Санкції:

• скасування або призупинення дії актів державних органів та органів місцевого самоврядування або їх окремих положень

• припинення діяльності державних органів, органів місце­вого самоврядування, їх посадових та службових осіб

• анулювання юридичних результатів тих або інших кон­ституційно-правових дій

• обмеження або призупинення деяких основних прав грома­дян