86 Грошово-кредитна політ в Укр

Грошово-кредитну (або монетарну) політику звичайно визначають як комплекс взаємопов'язаних заходів з регулювання грошово-кредитного ринку, які проводить держава через центральний банк.

Грошово-кредитна політика тісно пов'язана з бюджетною, податковою, валютною, зовнішньоекономічною. Так, якщо уряд стимулює економіку суттєвим збільшенням державних витрат, результат буде значною мірою позначатися на характері грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна політика Національного банку України на перспективу націлена на забезпечення внутрішньої і зовнішньої сталості гривні, досягнення фінансової стабілізації і створення на цій основі сприятливих умов для здійснення позитивних структурних зрушень в економіці, а також для вирішення важливих соціальних проблем. Грошово-кредитна політика Національного банку України грунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку на певний період. До таких макроекономічних показників належать:обсяг валового внутрішнього продукту, прогнозований рівень інфляції, розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття, платіжний і торговельний баланси.

В Україні кредитна система перебуває на стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки і включає НБУ, комерційні банки та систему фінансових посередників (інвестиційні фонди та компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди).

Найбільш активною і потужною ланкою у системі кредитно-фінансових інститутів України є комерційні банки.

87 Комерціні банки

Комерційні банки є основою кредитної системи. Найбіль­шого поширення набула така організаційно-правова форма бан­ків, як акціонерна.

За способом формування статутного капіталу розрізняють комерційні банки без участі держави, з участю держави, з учас­тю іноземного капіталу тощо.

Залежно від обсягу операцій, які виконують комерційні бан­ки, їх поділяють на: універсальні (здійснюють усі операції) та спеціалізовані (виконують менший обсяг операцій, обслугову­ють певну галузь чи сферу економічної діяльності або групу клієнтів).

Функції комерційних банків:

— ведення поточних рахунків (акумуляція безстрокових депозитів);

— акумуляція строкових депозитів вкладників;

— видача грошових засобів з рахунків;

— перерахування з одного рахунка на інший;

— розміщення акумульованих грошових засобів шляхом падання кредитів, купівлі-продажу цінних паперів;

— продукування кредитних грошей шляхом мультиплікації банківських депозитів та ін.

Свої функції комерційний банк виконує через операції.

Банківські операції поділять на активні й пасивні.

Пасивні банківські операції пов'язані з акумуляцією ре­сурсів, необхідних для проведення кредитних та інших актив­них операцій.

Структура банківських ресурсів:

власний капітал банку:

— первинний акціонерний капітал;

— нагромаджений капітал за рахунок капіталізації частини банківського прибутку;

— резерви; депозити клієнтів:

— строкові — вкладники можуть запитувати (знімати, викори­стовувати) кошти тільки після закінчення певного строку;

— до запиту (поточні рахунки) вкладник може використо­вувати їх у будь-який час;

заощаджу вальні внески, які зазвичай повільно нагромаджу­ються і використовуються тільки через декілька років. Заощаджувальний внесок клієнта засвідчує ощадна книжка;

залучені засоби — кредити, отримані в інших банках (міжбанківський кредит);

засоби, отримані від емісії та розміщення цінних паперів банку.

Активні операції комерційних банків пов'язані з розміщен­ням ресурсів з метою одержання прибутку. Це кредитні операції та операції з розміщення цінних паперів.