Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори економ теория.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
756.22 Кб
Скачать

30. Форми організації сусп. Вироб-ва

Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство і товарне господарство.

Форми організації суспільного виробництво (натуральне і товарне виробництво).

Товар і його властивості. Альтернативні теорії вартості товару.

Закон вартості, його сутність та функції.

Гроші. Суть, функції, види. Грошові агрегати.

Фредерік Мишків “Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків” Київ 1998.

Форма суспільного виробництва – це спосіб організації господарської діяльності. Розрізняють два способи:

1. Натуральне господарство – це такий тип організації господарського життя при якому люди виробляють економічні блага для задоволення власних потреб, а також потреб членів сім ї.

Риси натурального господарства: 1) замкнутість економічної діяльності; 2) використання примітивних засобів виробництва; 3) відсутність спеціалізації праці (низька продуктивність та ефективність виробництва).

  1. Товарне виробництво ( така форма організації суспільного виробництва, коли продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну, для реалізації через ринок.) Буває 2 видів: а) просту товарне виробництво, що характеризується: 1) базується на власній праці товаровиробника; 2) невеликі масштаби виробництва; 3) мета виробництва – продати вироблений товар для задоволення власних потреб та потреб сім ї; 3) використання примітивних інструментів.

Розвинуте товарне виробництво що базується на найманій праці, характеризується великим масштабами виробництва, будується з використанням спеціалізації виробництва, використовується новітня техніка і технології.

Розглянемо більш детальніше ці види. Їм відповідають дві основні форми господарювання: натуральна і товарна.

Натуральне господарство, за якого продукти праці як результат виробництва використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх родин, тобто для використання в межах господарської одиниці – роду, племені, патріархальної сім'ї, общини тощо як різновидів. В основному натуральну форму господарювання мали й великі маєтки традиційного типу.

Натуральне господарство характеризувалося

суспільним поділом праці в зародковому стані,

замкнутістю організаційно-економічних зв'язків,

роз'єднаністю, відірваністю господарюючих суб'єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва,

малопродуктивною ручною працею.

Тому прогрес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним.

Усі зв'язки натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу праці та виконання тих чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. В натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в нематеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте й виробниче споживання.

Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.

Детальніше про товарне виробництво - в наступному білеті. Цей розділ бажано доповнити.

Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.

В умовах натурального господарства проявляються такі риси економіки:

господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первіснообщинного ладу і виникнення першого великого поділу суспільної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві (общині);

кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім’ї. Цей фонд виступає засобом людей до життя, відтворення їх;

засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарській одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.

Економічною основою натурального господарства є сільське господарство і домашня промисловість.