1. На принципах процесного підходу, всі функції управління персоналом інтегруються в єдині процеси управління кар’єрою персоналу і відбору працівників. Процесний підхід до управління персоналом дозволяє побудувати адаптивну систему управління персоналом організації зі зворотнім зв’язком.

1. 45.Поясніть. Персонал є об’єктом чи суб’єктом управління? Чи і об’єктом і суб’єктом одночасно?

2. Персонал організації є об’єктом управління, продуктивною силою, основною складовою кожного виробничого процесу. У сучасних умовах поряд із фінансовим та виробничим капіталом дедалі важливішими ресурсами стають знання, досвід, трудові навички, ініціатива, діловитість, ціннісно-мотиваційна сфера працівників. Тому кадри є суб’єктом управління. Здатність персоналу бути об’єктом і суб’єктом управління основна особливість управління персоналом в організації.

3. 46.Поясніть: чи може бути комунікаційний процес без перепон і бар’єрів? Чому? Що в зв’язку з цим варто передбачати?

Комунікації - це складний процес, який включає ряд взаємопов’язаних кроків, кожен з яких відіграє суттєву роль у забезпеченні розуміння і сприйняття інформації іншою особою. Комунікація є процесом зв’язку працівників, підрозділів, організацій, тому її вплив на ефективність роботи організацій беззаперечний. Проте на перешкоді ефективних комунікацій стають бар’єри, які здатні викривляти початковий зміст повідомлення або ж і взагалі перешкоджати їх доходженню до слухача. Причин виникнення комунікативних бар’єрів досить багато: особливості інтелекту, різні лексикон, відсутність єдиною думки відносно конкретної ситуації. Було з’ясовано, що комунікативні бар’єри негативно впливають на мікроклімат організації та ефективність її роботи, звідси випливає очевидність їх дослідження та профілактики. Для подолання комунікативних бар’єрів важливими є тренінги на рівні організації, тому що вони сприяють осмисленню менеджерами та персоналом сутності комунікативних бар’єрів, їх ролі в організації, а також забезпечують набуття умінь та навичок профілактики і подолання комунікативних бар’єрів.

47.Розкрийте відомі вам методики типізації особи. В чому значення типізації?

Типи особи характеризують внутрішній потенціал людини і його загальну спрямованість до виконання певних видів робіт і сфер діяльності. Відомо декілька підходів до типізації особи людини: характеристика 16-чинника особи за якістю Кеттела. Опитувальник Кеттела включає в себе всі види випробувань - і оцінку, і рішення тесту, і ставлення до якогось явища. Пропонований опитувальник складається з 105 питань (форма З) на кожній з яких пропонується три варіанти відповідей (a, b, c). Результати застосування даної методики дозволяють визначити психологічну своєрідність основних підструктур темпераменту і характеру. Причому кожен фактор містить не тільки якісну і кількісну оцінку внутрішньої природи людини, але і включає в себе її характеристику з боку міжособистісних відносин. Для оцінки особливостей особистості, оптимізації вибору сфери професійної діяльності на початку професійного шляху важливо враховувати тип особистості людини, що вибирає область діяльності. Найбільш операційною для даної мети вважається типологія особистостей Дж. Голланда: Хоча за концепцією Голланда один з типів завжди домінує, вона може пристосовуватися до умов, використовуючи стратегії двох і більше типів. Дж. Голланд виділяє такі типи особистості: соціал, конвенціал, підприємець, артист, теоретик, практик.