Адміністративний устрій

Хорватія складається з 21 жупанії (округа). В свою чергу жупанії поділяються на громади та міста (у Хорватії 6695 населених пунктів, 204 з яких — міста, а решта — села). Великі селища складаються з кількох громад, але у більшості випадків селище відповідає місцевій громаді.

Крім того, існує два спеціальні самоврядні округи (котари), які перебувають під контролем сербської меншини, — Ґліна та Кнін.

До територіальної реформи 2009 року в складі Сербії знаходилися два автономні округи:

• Автономний край Воєводина, столиця Нові Сад

• Автономний край Косово і Метохія, столиця Пріштіна

Частина території Сербії, яка знаходиться за межами двох автономних округів, називається Центральна Сербія і не представляє собою адміністративну одиницю, перебуваючи під прямим підпорядкуванням республіканської влади.

У липні 2009 року Скупщина Сербії прийняла закон про розділення країни на сім регіонів: Воєводина (Војводина), Белград (Београд), Західний регіон (Западни регион), Східний регіон (Источни регион), Центральний регіон (Центральна регион), Південний регіон (Јужни регион), Косово і Метохія (Косово и Метохија). Ці регіони сформовані як статистичні одиниці, які охоплюють територію певних округів з метою збору інформації для Республіканського інституту статистики і для органів місцевого самоврядування. У 2010 році кількість регіонів була зменшена до п’яти, щоб зрівняти кількість населення у них. Нові регіони це Воєводина (Војводина), Белград (Београд), Шумадія і Західна Сербія (Шумадија и Западна Србија), Південна і Східна Сербія (Јужна и Источна Србија), Косово і Метохія (Косово и Метохија).

Поряд з цим, територія Сербії поділена на 29 округів і територію міста Белград. На території автономного краю Воєводина знаходиться 7 округів, на території Косово і Метохії — 5, інші розташовуються на території центральної Сербії. Кожен округ очолюється головою округу, який відповідальний безпосередньо перед урядом Сербії. Округи діляться на кілька муніципалітетів (общин), які мають свої органи самоврядування.

Белград, Нові-Сад, Краґуєвац і Ніш діляться на кілька муніципалітетів. Решта міст Сербії організовані як єдина територія місцевого самоврядування.

Територія Чорногорії розділена на 21 громаду/общину (чорн. opština/ општина), названу за її центром: Андрієвиця (Andrijevica), Бар (Bar), Беране (Berane), Бієло Полє (Bijelo Polje), Будва (Budva), Цетінє (Cetinje), Даніловград (Danilovgrad), Герцеґ-Нові (Herceg-Novi), Колашін (Kolašin), Котор (Kotor), Мойковац (Mojkovac), Нікшіч (Nikšić), Плав (Plav), Плужіне (Plužine), Пльєвля (Pljevlja), Подгориця (Podgorica) Рожає (Rožaje), Шавнік (Šavnik), Тіват (Tivat), Улцинь (Ulcinj), Жабляк (Žabljak),

Боснія і Герцеговина складається із автономних адміністративних одиниць Федерації Боснії і Герцеговини, Республіки Сербської і округа Брчко.

Федерація Боснії і Герцеговини розділена на 10 кантонів (босн. Kantoni): Унсько-санський (Unsko-sanski), Посавський (Posavski), Тузланський (Tuzlanski), Зеніцько-добойський (Zeničko-dobojski), Боснійсько-подрінський (Bosansko-podrinjski), Середньобоснійський (Srednjobosanski), Герцеговинсько-неретванський (Hercegovačko-neretvanski), Західногерцеговинський (Zapadnohercegovački), кантон Сараєво (kanton Sarajevo) і кантон № 10 (kanton br. 10). Кантони діляться на 79 громад (босн. općine).

Самоврядний округ Брчко є одночасно частиною Федерації Боснії і Герцеговини і Республіки Сербської. Також округ знаходиться під міжнародним спостереженням.

Республіка Сербська складається із 61 громади (серб. општина) і двох міст — Баня-Луки (Бања Лука) і Східного Сараєва (Источно Сарајево).