Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія! блядь!.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
173.41 Кб
Скачать

3) Завершення формування території України після II світової війни.

Друга світова війна призвела до значних змін у долі України. Повоєнна Україна у багатьох відношеннях виявилась дуже відмінною від тієї, якою вона була до війни. Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), проте значно розширились її кордони, зросла політична й економічна вага республіки в СРСР, вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави. Завершення формування сучасної території України відбулося у 1954 р. У цей рік відбулась помпезна кампанія відзначення 300-річчя Переяславської угоди. Країною прокотилась широка і гнучка пропагандистська кампанія. ЦК КПРС обнародував тринадцять "тез", в яких доводилась непохитність "вічного союзу" українців з росіянами. Центральною подією ювілейних торжеств стала передача Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими та культурними зв’язками між Кримом та Україною, прийняла указ "Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР". Як зазначалось, акт є "свідченням дружби російського народу". Але кримський "подарунок" був не таким доброчинним актом, як спочатку здавалось. Приєднання Криму звалило на Україну ряд економічних і політичних проблем. У результаті війни і депортації татар в регіоні панував економічний хаос. До того ж росіяни, що проживали в Криму (860 тис. чол.), чинили спротив будь-яким спробам українізувати життя області. Таким чином, в УРСР стала більш помітнішою присутність росіян, що сприяло подальшій русифікації України.

Білет№4:

1)Київська Русь в період своєї могутності (Святослав, Володимир, я.Мудрий, Володимир Мономах). Внутрішня і зовнішня політика великокнязівської влади.

Епоха процвітання Київської Русі почалася в кінці 10 перша половина 11 століття. Після загибелі Святослава великим київським князем став його старший син Ярополк (972__980) Його брат Олег отримав Древлянскую землю. В історії Давньоруської держави можна виділити етапи:- 800-882 рр..- Початковий процес об'єднання східнослов'янських племен, освіта двох центрів державності (Новгород і Київ), підпорядкування Києва новгородським князем Олегом;

- 882-912 рр.. - Зміцнення Давньоруської держави Олегом, включення до його складу сусідніх племен східнослов'янських племен. Перші торгові договори Олега з Візантією;

- 912-1054 рр..- Розквіт ранньофеодальної монархії, підйом продуктивних сил, боротьба з кочівниками, значне зростання території за рахунок входження в державу всіх східнослов'янських племен. Встановлення відносин з Візантією. Прийняття християнства (988-989 рр..). Створення першого зводу законів - Правди Ярослава (1016 р.). Найбільш великі політичні діячі цього періоду - Ігор, Ольга, Святослав, Володимир 1, Ярослав Мудрий;

- 1054-1093 рр..- Перші явища розпаду ранньофеодального держави, питомі князівства спадкоємців Ярослава Мудрого, посилення князівської боротьби; на Київському велике князювання змінюють один одного Ізяслав, Святослав, Всеволод - тріумвірат Ярославичів. Подальший розвиток феодальних відносин. Зростання народних повстань. Поява нового зводу законів - Правди Ярославичів (1072 р.), який доповнив Правду Ярослава і став називатися Руська, правда;

- 1093-1132 рр..- Посилення феодальної монархії. Натиск половців примусив удільних князів об'єднатися під владою великого київського князя. Вдосконалення правових та політичних відносин. Новий законодавчий звід - Статут Володимира Мономаха (1113г) - увійшов складовою частиною в Руську Правду, яку прийнято вважати відтепер Великої Російської Правдою. Після зникнення половецької загрози держава розпадається. Найбільш видатні діячі - Володимир 2 Мономах і Мстислав Великий.