- •1)Перші поселенці на території України. Значення племен трипільської культури. Походження та розселення слов’ян.
- •2) Значення діяльності “Руської трійці”, та Кирило- Мефодіївського товариства в контексті слов’янської проблеми.
- •3) Злука унр і зунр, її історичне значення.
- •1)Історична концепція походження держави східних слов’ян та її правителі. (Норманська теорія)
- •3) Економічні проблеми незалежної України. Становище у соціальній сфері.
- •1)Утворення Київської держави. Утвердження християнства на Русі.
- •2) Антиукраїнська політика царизму II половини XIX ст. У всіх сферах суспільно-політичного та економічного життя.
- •3) Завершення формування території України після II світової війни.
- •1)Київська Русь в період своєї могутності (Святослав, Володимир, я.Мудрий, Володимир Мономах). Внутрішня і зовнішня політика великокнязівської влади.
- •2) Україна — театр воєнних дій Першої світової війни. Політика воюючих держав щодо України.
- •1)Значення прийняття християнства на Русі. Розвиток культури Київської Русі.
- •2) Легіон українських січових стрільців в і світовій війні. Українці по дві сторони барикад.
- •3) Конституція України- Основний закон держави. Обставини прийняття та значення конституції.
- •1)В чому склались відцентрові тенденції в ідеї державотворення Русі? Внутрішні і зовнішні чинники цього процесу.
- •2) Створення Української Центральної Ради, її лідери та політика.
- •3) Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях у міжвоєнний період 1921-1939 рр.
- •1)Держава Київська Русь та її світове значення.
- •2) Політика “українізації” в 20х р. В Україні. II суть та значення.
- •3) Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності 1991-2007р.
- •1)Охарактеризувати соціальний і економічний розвиток Галицьких та Волинських земель в XII ст. Утворення єдиної Галицько- Волинської держави.
- •2) Розвиток української революції у квітні-червні 1917р.
- •3) Державна символіка України та її історичне значення.
- •1)Історична постать Данила Галицького, його внутрішня і зовнішня політика. Значення діяльності Данила в розбудові української державності.
- •2) Окупаційний режим в Україні у 1941-1944р.
- •3) Рух опору тоталітарній системі на західноукраїнських землях у II половині 40-х на початку 50-х pp. Оун-упа
- •1)Мирний характер литовської експансії на Україну.
- •2) III Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки.
- •3) Сталінська індустріалізація України та її соціальні наслідки.
- •1)В чому були причини насильницької експансії Польщі на Україну .
- •2)Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні у 20-30х роках.
- •3)Наука, освіта і культура в сучасній Україні. Наука, освіта і культура в сучасній Україні.
- •1)Захоплення Галичини Польщею. Повстання Мухи. Люблінська унія.
- •2)Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 на початку 1918р.)
- •3)Створення Радянського Союзу. Входження України до срср
- •Причини винекнення українського козацтва,його первинні організації
- •Четвертий універсал та його історичне значення
- •[Ред.]Умови IV Універсалу
- •3.Більшовицька політика колективізації та розселянювання України. Голодомор 1932—1933 pp., його причини та наслідки
- •2)Українці східної та західної діаспор. Внесок української діаспори в становлення незалежності України
- •3)Українсько-російські відносини в умовах існування незалежних держав. Підписання у червні 1997 року широкомасштабного українсько-російського договору.
- •2) Берестейський мирний договір унр з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
- •Становище церкви на Україні після Люблінської унії
- •2.Відбудова господарства після 2 світової війни
- •3.Особливості життя
- •1)Культура України в xvIст. Братства, значення їх діяльності в культурному розвитку України.
- •2)Гетьманський переворот 1918 року в Україні. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського.
- •3) Конституційні права і свободи громадян України.
- •1)Вплив Європейського відродження на розвиток української культури. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад в Україні.
- •2)Декларація про Державний суверенітет України та її істричне значення.
- •3) Соціально-економічна політика центральної ради та її наслідки.
- •1)Охарактеризуйте соціально-економічне становище України в кінці і половини xviIст. Причини, характер визвольної війни 1648р.
- •2) Проголошення зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •3) Культура і духовне життя в Україні за часів «Хрущовської відлиги».
- •1) Хід визвольної війни під проводом б. Хмельницького. Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Берестечко. В’їзд у Київ б. Хмельницького.
- •2) Внутрішня політика
- •Зміст статей
- •1) Руїна — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.
- •Причини Руїни
1)Охарактеризуйте соціально-економічне становище України в кінці і половини xviIст. Причини, характер визвольної війни 1648р.
Після придушення селянсько-козацьких повстань 20—30-х років XVII ст. в Україні настав десятилітній період затишшя. Польська шляхта посилила колонізацію українських земель, національний і релігійний гніт православних українців. Тому вибух 1648 р. був закономірним. За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним і антифеодальним. Рушійними силами визвольної війни були: козацтво, селянство, міщанство, частина українського духовенства, дрібна та середня православна українська шляхта. Керівна роль належала козацькій старшині. Головною метою, що всіх об'єднала у боротьбі, була ліквідація польсько-шляхетського панування в Україні. Нове повстання очолив чигиринський сотник Богдан Зиновій Хмельницький. Не знайшовши справедливості, з невеликим загоном однодумців він утік на Січ, де в січні 1648 р. його обрали гетьманом Війська Запорозького. Ставши гетьманом, він у своїх універсалах закликав народ до повстання. Для боротьби проти Польщі Б. Хмельницький уклав союз з Кримським ханством. Звістка про події на Запоріжжі швидко поширилася по всіх українських землях. На Подніпров'ї посилилась визвольна боротьба народних мас. Повсюди організовувались повстанські загони. У ході війни можна виділити кілька її етапів: перший — 1648 p., другий - 1649-1653, третій - 1654-1655, четвертий — 1656-1657 pp. Перші перемоги повсталі отримали в битві під Жовтими Водами 6—8 травня 1648 р. та 15—16 травня під Корсунем. Вони мали велике значення для дальшого розгортання визвольної війни в Україні. Королівську владу на Лівобережжі було ліквідовано. Навесні-влітку 1648 р. повстання перекинулось на Поділля, Київщину, Волинь і Лівобережжя України. Битва під Пилявцями, що відбулася 13 червня 1648 p., закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою польського війська. Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину. Протягом жовтня-листопада 1648 р. тривала облога Львова. Козаки, взявши викуп, полишили місто, рушили далі до польської фортеці Замостя і дійшли аж до Вісли. Дізнавшись про вибори нового польського короля, Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я і повернув козацьку армію назад в Україну.
2) Проголошення зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
Західноукраїнські землі (Східна Галичина (центр Львів), Буковина (Чернівці), Закарпаття (Мукачево), Холмщина і Підляшшя) до закінчення першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Поглиблення кризи габсбурзької імперії супроводжувалося зростанням національного руху українців. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави. Про це було заявлено 18 жовтня 1919 р. Ця дата вважається днем проголошення на західноукраїнських землях держави, що пізніше отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що готувалися створити «велику» польську державу, до складу якої планували включити і західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці збиралися здобути мирним шляхом з рук австрійців, група молодих українських офіцерів на чолі з Д. Вітовським бере ініціативу в свої руки. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з'єднання взяли під контроль Львів, наступного дня - інші міста Галичини. Обіцянка демократичних прав, реформ, 8-годинно-го робочого дня забезпечила новій владі широку підтримку населення.
Інакше розвивалися події на Буковині й Закарпатті. 6 листопада 1919 р. на Буковині розпочалося національне повстання, влада перейшла до Крайового комітету на чолі з О. Поповичем. Але вже І 1 листопада край окупували румунські війська. Закарпаття, що стало ареною протиборства українських, чеських і угорських організацій, також було зайняте іноземними військами.
5 листопада 1918 р. на сторінках газети «Справа» з'явилася програмна декларація Національної Ради, відповідно до якої ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд- Генеральний Секретаріат на чолі з К. Левицьким. Факт проголошення республіки обнародували лише 13 листопада 1918р.,після зречення імпераюром престолу.
22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими й законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, надаючи перевагу будівництву держави перед радикальними соціально-економічними перетвореннями. Президентом ЗУНР став Є. Петрушевич. Рада прагнула забезпечити права національних меншин: їм було віддано ЗО % депутатських місць.
Соціальна стабільність забезпечувалась розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою. Маєтки великих власників (переважно поляків) експропріювалися, землю планувалося передати малоземельним і безземельним українським селянам.
Надзвичайно важливим державним актом стало об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. (акт «Злуки») зі зміною назви ЗУНР на «Західна область Української Народної Республіки» (ЗОУНР) при повній її автономії.
В умовах конфлікту з поляками вкрай необхідним було формування боєздатної армії. До весни в Українській Галицькій Армії (УГА) перебувало 100 тис. чоловік, з яких 40 тис. брали безпосередню участь у бойових діях.
Українсько-польська війна, провал спроб здобути міжнародне визнання, фактична міжнародна ізоляція ЗУНР негативно вплинули на її долю. Безрезультатною виявилася діяльність ЗУНР та УНР на Паризькій мирній конференції. 25 червня 1919 р. представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини, хоча й підкреслювали її тимчасовий характер. Особливо вороже ставилася до ЗУНР Франція, яка вбачала усильній Польщі противагу Німеччині на сході.
Порівняння історичного досвіду ЗУНР та УНР переконує у тому, що:
- в Західній Україні вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці;
- на першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечило авторитет ЗУНР серед українського населення;
- належна увага приділялася створенню боєздатної національної армії