- •1)Перші поселенці на території України. Значення племен трипільської культури. Походження та розселення слов’ян.
- •2) Значення діяльності “Руської трійці”, та Кирило- Мефодіївського товариства в контексті слов’янської проблеми.
- •3) Злука унр і зунр, її історичне значення.
- •1)Історична концепція походження держави східних слов’ян та її правителі. (Норманська теорія)
- •3) Економічні проблеми незалежної України. Становище у соціальній сфері.
- •1)Утворення Київської держави. Утвердження християнства на Русі.
- •2) Антиукраїнська політика царизму II половини XIX ст. У всіх сферах суспільно-політичного та економічного життя.
- •3) Завершення формування території України після II світової війни.
- •1)Київська Русь в період своєї могутності (Святослав, Володимир, я.Мудрий, Володимир Мономах). Внутрішня і зовнішня політика великокнязівської влади.
- •2) Україна — театр воєнних дій Першої світової війни. Політика воюючих держав щодо України.
- •1)Значення прийняття християнства на Русі. Розвиток культури Київської Русі.
- •2) Легіон українських січових стрільців в і світовій війні. Українці по дві сторони барикад.
- •3) Конституція України- Основний закон держави. Обставини прийняття та значення конституції.
- •1)В чому склались відцентрові тенденції в ідеї державотворення Русі? Внутрішні і зовнішні чинники цього процесу.
- •2) Створення Української Центральної Ради, її лідери та політика.
- •3) Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях у міжвоєнний період 1921-1939 рр.
- •1)Держава Київська Русь та її світове значення.
- •2) Політика “українізації” в 20х р. В Україні. II суть та значення.
- •3) Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності 1991-2007р.
- •1)Охарактеризувати соціальний і економічний розвиток Галицьких та Волинських земель в XII ст. Утворення єдиної Галицько- Волинської держави.
- •2) Розвиток української революції у квітні-червні 1917р.
- •3) Державна символіка України та її історичне значення.
- •1)Історична постать Данила Галицького, його внутрішня і зовнішня політика. Значення діяльності Данила в розбудові української державності.
- •2) Окупаційний режим в Україні у 1941-1944р.
- •3) Рух опору тоталітарній системі на західноукраїнських землях у II половині 40-х на початку 50-х pp. Оун-упа
- •1)Мирний характер литовської експансії на Україну.
- •2) III Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки.
- •3) Сталінська індустріалізація України та її соціальні наслідки.
- •1)В чому були причини насильницької експансії Польщі на Україну .
- •2)Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні у 20-30х роках.
- •3)Наука, освіта і культура в сучасній Україні. Наука, освіта і культура в сучасній Україні.
- •1)Захоплення Галичини Польщею. Повстання Мухи. Люблінська унія.
- •2)Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 на початку 1918р.)
- •3)Створення Радянського Союзу. Входження України до срср
- •Причини винекнення українського козацтва,його первинні організації
- •Четвертий універсал та його історичне значення
- •[Ред.]Умови IV Універсалу
- •3.Більшовицька політика колективізації та розселянювання України. Голодомор 1932—1933 pp., його причини та наслідки
- •2)Українці східної та західної діаспор. Внесок української діаспори в становлення незалежності України
- •3)Українсько-російські відносини в умовах існування незалежних держав. Підписання у червні 1997 року широкомасштабного українсько-російського договору.
- •2) Берестейський мирний договір унр з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
- •Становище церкви на Україні після Люблінської унії
- •2.Відбудова господарства після 2 світової війни
- •3.Особливості життя
- •1)Культура України в xvIст. Братства, значення їх діяльності в культурному розвитку України.
- •2)Гетьманський переворот 1918 року в Україні. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського.
- •3) Конституційні права і свободи громадян України.
- •1)Вплив Європейського відродження на розвиток української культури. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад в Україні.
- •2)Декларація про Державний суверенітет України та її істричне значення.
- •3) Соціально-економічна політика центральної ради та її наслідки.
- •1)Охарактеризуйте соціально-економічне становище України в кінці і половини xviIст. Причини, характер визвольної війни 1648р.
- •2) Проголошення зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •3) Культура і духовне життя в Україні за часів «Хрущовської відлиги».
- •1) Хід визвольної війни під проводом б. Хмельницького. Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Берестечко. В’їзд у Київ б. Хмельницького.
- •2) Внутрішня політика
- •Зміст статей
- •1) Руїна — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.
- •Причини Руїни
2) Берестейський мирний договір унр з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
1. Переговори у Бресті. 2. Делегація УНР на переговорах. 3. Повернення в Київ Української Центральної Ради. Питання виходу з війни було одним з головних на початку української революції. Для лідерів національно-визвольного руху підписання миру означало підтримку народу, а зволікання — втрату популярності. Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшовикам, які на 2-му Всеросійському з'їзді Рад проголосили Декрет про мир. Раднарком звернувся до всіх воюючих сторін з пропозицією розпочати мирні переговори. На Декрет про мир відгукнулись лише Німеччина та її союзники. Переговори розпочались у Брест-Литовську. Перемир'я було укладено 2 (15) грудня 1917 p. Керівники Центральної Ради, не бажаючи бути заручниками російсько-німецької змови, вирішили втрутитись у переговорний процес. У Бресті відбулася неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини та Австро-Угорщини. 11 (24) грудня Генеральний Секретаріат звернувся з нотою до всіх воюючих і нейтральних країн. У ній говорилось, що УНР до утворення федеративного російського уряду буде здійснювати міжнародні відносини самостійно. Вказуючи на те, що влада Раднаркому не поширюється на Україну, Генеральний Секретаріат заявляв, що угода, яку хоче укласти Росія зі своїми противниками, буде чинною в Україні лише тоді, коли її ухвалить і підпише уряд УНР. У відповідь делегація УНР була запрошена до участі у переговорах. Напередодні від'їзду делегації, яку очолив Всеволод Голубович (згодом 0. Севрюк), її докладно інструктував М. Грушевський. Делегація повинна була домагатися включення до складу УНР Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини, Підляшшя, а в разі відмови — утворення з цих земель у складі Австро-Угорщини окремого коронного краю з широкими правами автономії. Переговори розпочались 28 грудня 1917 р. (10 січня 1918 p.). Російську делегацію очолював Л. Троцький, який змушений був визнати українську делегацію. Наприкінці січня у переговорах була оголошено перерву. Раднарком вирішив скористатися цією перервою для встановлення контролю над Україною. До складу російської делегації було включено представників радянської "УНР". Але повноважність цієї делегації не була визнана представниками Четверного союзу. До того ж, виконуючий обов'язки голови делегації УНР О. Севрюк ознайомив делегації з текстом 4-го Універсалу УЦР і зажадав визнання УНР незалежною державою. 9 лютого 1918 р. договір УНР із Центральними державами було укладено. За договором, УНР зобов'язалася поставити до Німеччини та Австро-Угорщини 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м'яса, 400 мли яєць та іншої сільгосппродукції і сировини. Делегації Німеччини та Австро-Угорщини погодились на приєднання до УНР Холмщини та Підляшшя і утворення на західноукраїнських землях окремого коронного краю. Після підписання миру делегація УНР оголосила, що УЦР перебуває у важкому становищі і вимагає негайної допомоги. У лютому війська Четверного союзу перейшли у наступ. На Україні попереду їх просувались українські частини. Третього березня 1918 р. РСФРР підписала у Брест-Литовському мир з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Росія зобов'язувалась визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради на території України, визнати мирний договір держав австро-німецького блоку з УНР, укласти з нею мир, вивести з її території формування Червоної гвардії, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громадських установ УНР. У цій ситуації керівництво радянської "УНР" опинилось у скрутному становищі. У своєму розпорядженні Народний Секретаріат мав близько 25 тис. червоноармійців. Для оборони Києва було зібрано ледь 3 тис. чол. Чинити опір 450-тисячній німецько-австрійській армії було недоцільно. 1 березня 1918 р. радянські війська залишили Київ. 7 березня сюди повернулась УЦР. Протягом березня — квітня радянські війська були витіснені з України. Берестейський договір поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави. Незважаючи на складні умови, він був успіхом молодої української дипломатії. Ключові дати лютий 1918 р. - договір УНР з Центральними державами березень 1918 р. - відновлення влади Центральної Ради в Україні
3) Становище культури в Україні у 30-х роках. Розстріляне відродження
Розстріляне відродження — літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.
Термін «розстріляне Відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921—1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).
Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».
Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.
17