![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •7. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (діалектичний, метафізичний, герменевтичний).
- •8. Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ (аналіз і синтез, форма і зміст, системний підхід, історичний метод, індукція, дедукція, метод моделювання, тощо).
- •9. Конкретнонаукові методи пізнання державно-правових явищ (соціологічний метод, статистичний метод, математичний метод, кібернетичний метод, тощо).
- •10. Спеціальні методи пізнання державно-правових явищ (формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод, тощо)
- •13. Характерні особливості права, які відрізняють його від засобів соціального регулювання додержавного суспільства.
- •15. Види тлумачення правових норм.
- •29. Суть і функції права.
- •30. Поняття і класифікація принципів права.
- •33. Поняття форми і джерела права.
- •34. Види і загальна характеристика форм??! (норм) права
- •46. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб.
- •47. Поняття, характерні риси і визначення норми права.
- •48. Види правових норм.
- •49. Структура правових норм
- •53. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.
- •60. Поняття, основні риси і структура системи права
- •61. Класифікація права на галузі права і правові інститути
- •64. Cистематизація законодавства: поняття і види
- •68. Поняття, основні ознаки і визначення правовідносин.
- •69. Види правовідносин.
- •70. Структура правовідносин: суб’єкти, об’єкти і зміст.
- •72. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності: правоздатність і дієздатність
- •90. Поняття і види юридичної відповідальності
61. Класифікація права на галузі права і правові інститути
Інститути права за сферою поширення (або за складом):
-
галузеві (інститут спадкування);
-
міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності). Інститути права за функціональною роллю:
-
регулятивні (інститут міни);
-
охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:
-
матеріальні (інститут підряду);
-
процесуальні (інститут порушення кримінальної справи). Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права.
Провідна галузь права — конституційне (державне) право — система принципів і норм конституції, які закріплюють основи суспільного і державного ладу, форму правління і державного устрою, механізм здійснення державної влади, правове становище особи. Через призму конституційного права можна сприйняти правовий образ держави як цілісного явища. Конституційне право у питанні взаємовідносин держави і громадян виходить із того, що права людини і громадянина не даруються державою, а належать людині від народження, випливають із її статусу як особи. Призначення держави — створити належні умови для реалізації прав і свобод людини.
Над конституційним правом як основною галуззю права всієї правової системи нібито надбудовані:
-
з одного боку, адміністративне та цивільне право — дві профілюючі галузі, що втілюють у предметі та методі регулювання первинні начала публічного і приватного права відповідно;
-
з іншого боку, кримінальне право — профілююча галузь, спрямована головним чином на виконання охоронних завдань.
Адміністративне право — система правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади, розпорядничої діяльності державного апарату, його взаємовідносин з іншими державними та недержавними організаціями і громадянами.
Цивільне право — система правових норм, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними.
Кримінальне право — система правових норм, які охороняють від злочинних посягань на права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установлюючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення.
64. Cистематизація законодавства: поняття і види
Систематизація здійснюється трьома способами: інкорпорацією, кодифікацією та консолідацєю.
Інкорпорація— це об'єднання групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.
Види інкорпорації:
1) За юридичною значимістю:
-
офіційна інкорпорація— тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів (наприклад, публікація законів у Відомостях ВР України, внесення змін та доповнень);
-
неофіційна інкорпорація— це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів неправотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.
2) За обсягом: загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).
3) За критерієм об'єднання нормативно-правових актів: предметна, тобто за предметом регулювання; хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів); суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).
Кодифікація— це змістовна переробка, узгодження й об'єднання певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті.
Види кодифікації:
1) За обсягом:
-
загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів);
-
галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);
-
міжгалузевата підгалузева (інституційна), що, відповідно, розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).
2) За формою виразу: основи (головні засади) законодавства; кодекси; положення; статути.
Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об’єднуються в новому документі.
В процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні; усі нормативні положення раніше прийнятих актів об’єднуються в ньому без змін, хоча, як правило здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо.