- •1. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на поч. ст.
- •2. Мета та завдання екології.
- •3. Екосистеми та їх структура. Види екосистем.
- •4. Екологічна експертиза. Суб”єкти та об”єкти експертизи.
- •5. В.І.Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу: основні положення.
- •6. Стратегія раціонального природокористування та її наслідки.
- •7. Основні етапи природокористування.
- •8. Затратно-результативна концепція економічної оцінки природних ресурсів.
- •9. Принципи раціонального природокористування
- •10. Екологічні проблеми гідроелектростанцій.
- •11. Екологічні проблеми теплових електростанцій.
- •12. Екологічні проблеми атомних електростанцій.
- •24. Платежі за забруднення та критерії їх нарахування.
- •23. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.
- •20. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка його формування в Україні.
- •21. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
- •22. Нормативи та специфіка якості середовища проживання.
- •28. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природо захисних пристроїв.
21. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
Система пунктів контролю, спостереження і прогнозу за якістю довкілля назив екологічним моніторингом. Види: -- загавльний(стандартний) в Укр не розгалужений,по багатьох регіонах відсутній. Так контроль за станом повітря(погодинно,подобово, порічно) здійснюється в 49 містах з 436, питна вода контролюється лише на водозаборах великих міст;
--кризовий(оперативний)проводиться в зонах екологічного ризику або катастроф;
--науковий(фоновий) високоточні обстеження з науковими цілями.
Ці види організовані на 4 рівнях:
1-локальний(міста,річки,підприємства)
2-регіональний (спостереження не проводить,але зводить воєдино дані локального, бере участь у розробці прогнозних схем ТЕРКСОП)
3-національний(дослідження екологічних проблем науково-дослідними інститутами, використання гіосферних заповідників як еталонів якості, аерокосмічні методи дослідження)
4-глобальний(здійснюється на основі міжнародного співробітництва зусиллями розвинутих країн, обстежує стан зони,радіоактивне забруднення, виснажених ресурсів, демографічний стан довкілля.
22. Нормативи та специфіка якості середовища проживання.
Моніторинг використовує нормативи і стандарти якості середовища. Найпоширеніші з них є гранично допустима концентрація(ГДК)(така концентрація хім речовини при перебуванні в якій не відбувається ніяких патологічних змін в житті людини, тварини, рослин,нинішнього і майбутнього поколінь). ГДК визначає Мін охорони здоров”я,а у світі ВООЗ. Існує середньодобова ГДК(враховує перебування живого організму цілодобово). Крім ГДК є ще нормативи гранично допустимий викид(ГДВ) і гранично допустимий скид(ГДС)—стандарт забруднення,який доводиться до кожного джерела екологічними комітетами мін природи,він вимірюється в одиниці маси, за одиницю часу і є підставою для нарахування податків і штрафів. Тимчасово погоджений рівень забруднення(ТПР)-використовується для кризових ситуацій.
28. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природо захисних пристроїв.
До природо захисних пристроїв належать очисні споруди,фільтри,пилепоглиначі,водооборотні системи,а також нові технології,які зменшують забруднення. Є 3 показники за якими визначають економічний ефект впровадження пристроїв:
ефект чистий,ефект повний,результат повний, екологічний. Еф.чистий і еф.повний розраховуються з позицій підприємства забруднювача. Еф.повний розрахов.в тому випадку,коли є необхідність вибору між варіантами спорудження природоохоронних заходів з чистим ефектом. Однак повні економічні результати від впровадження природо охоронних пристроїв-результат полвний.
Результати екологічні важко піддаються підрахункам,однак вони полягають в тому,що зі зменшенням забруднення самовідновлювані процеси в біосфері активізуються.