9. Принципи раціонального природокористування

1.Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів. Використовується для регулювання споживання первинних переробних ресурсів у державному масштабі. За нульовий рівень береться обсяг первинних природних ресурсів,використаних підприємством за попередній рік,а на наступний—перевищення цього рівня споживання обмежується в державному масштабі чітко визначеним коефіцієнтом. 2.Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону. Дотримання цього дозволить уникнути порушень природної рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання і відновлення. Таке порушення відбувається у 2х випадках: а)за перевищення рівня антропогенного навантаження, б)за невідповідності спеціалізації виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу. 3.Принцип збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання. Випливає з найважливіших закономірностей взаємопов”язаності змін компонентів природи під впливом антропогенної діяльності. Вплив людини на окремі компоненти природи та окремі види ресурсів не обмежується змінами лише в них. Зміни одного з компонентів природної системи призводять до змін в інших,а іноді—до зміни якості екосистеми в цілому. 4.Принцип збереження природообумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності. Сутність зводиться не тільки до того,щоб технологічні процеси конкретних виробництв обмежувалися циклічністю,а й щоб циклічні процеси являли послідовний ряд стадій виробництва, пов”язаних між собою чи комплексністю переробки сировини,чи постадійним її використанням. 5.Принцип погодження виробничого і природного ритмів. Він випливає з того,що будь-яка екосистема і кожний її компонент підпорядковується своєму часовому ритмові. Для того,щоб екосистема зберігала рівновагу,необхідно,щоб загальна швидкість її внутрішніх процесів керувалася найповільнішою її ланкою,оскільки будь-який антропогенний вплив,який змушує котрусь частину циклу працювати швидше,ніж працює вся екосистема,призведе до порушення стабільності екосистеми. 6.Пріорітетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу відносно економічної ефектичності поточного природокористування. Втрата того чи іншого генотипу невідновлювальна,еволюційний процес відбувається за своїми законами,згідно з якими кожний живий організм є кільцем в еволюційному ланцюзі.

10. Екологічні проблеми гідроелектростанцій.

Їх традиційно вважають екологічно чистими. Проте будівництво дамб на річці обумовлює зміну властивостей екосистем ріки. Будівництво ГЕС на гірських, бурхливих річках приводить до менших змін в екосистемі ріки. Спорудження їх на рівнинах,та ще й на великих річках породжує цілу низку як економічних,так і екологічних проблем. Економічних збитків зазнає с/г та рибне господарство. Кубічні км води просочуються й випаровуються з поверхні водосховищ,що призводить до підвищення вологості повітря у прилеглих до регіону населених пунктах,а й обумовлює дефіцит води. У штучних водосховищах складаються сприятливі умови для явища “біологічного вибуху”.