- •Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •2. Види державного соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •3.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •4.Види планування заходів з охорони праці.
- •5.Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •6.Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •7.Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •1.За характером отриманих ушкоджень:
- •2. Травми, що в гострий період супроводжуються:
- •3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:
- •8.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •9.Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень. Загальні вимоги
- •10.Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності.
- •11. Державний нагляд за охороною праці
- •12. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •14. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •15. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •16.Розслідування нещасних випадків.
- •17. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •18. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, при підготовці сировини та при виробництві продукції
- •19.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •20.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •23.Аналіз професійного та виробничого ризиків. Мета і методи аналізу.
- •24.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •25.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •26.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •28.Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •29.Галузеві системи управління охороною праці.
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі
- •Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •Забезпечення функціонування та побудова системи управління охороною праці в організації.
- •40.Держгірпромнагляд.
- •41.Напруженість праці
- •44. Державний пожежний нагляд.
- •45. Ефективність функціональної структури система управління охороною праці.
- •46. Опалення
- •47.Страховий ризик і страховий випадок
- •48. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •49. Планування заходів з охорони праці.
- •54.Політика в галузі охорони праці.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •63. Розробка заходів щодо попередження нещасних випадків - головна мета всіх теоретичних та практичних робіт в галузі охорони праці.
- •68. Протипожежні водопостачання
- •70. Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві
- •75. Права працівників служби охорони праці
- •76. Виробничий травматизм пов'язаний з виконанням завдань на виробництві — у промисловості чи сільському господарстві.
- •78. Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.
- •79. До первинних засобів пожежогасіння належать:
- •80. Рамкова директива 89/391/єес
- •89.Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •88.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •87.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •86.Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності
- •85.Види планування та контролю стану охорони праці
- •84.Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •83.Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •82.Розслідування професійних захворювань
- •81.Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
24.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
Завданнями страхування від нещасного випадку є: -проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; -відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; -відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Принципи страхування
Вільний вибір - стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість обирати будь-якого страховика, що має ліцензію на даний вид страхування. Водночас страховика ніхто не може змусити здійснювати той чи інший вид добровільного страхування.
Страховий ризик — це ймовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування.
Страховий (майновий) інтерес випливає з права власності або володіння тим чи іншим об'єктом.
Максимальна сумлінність. Надійне страхування можливе лише за умов високого довір'я між сторонами. Ні страхувальник, ні страховик не мають права приховувати один від одного ту чи іншу інформацію, що стосується об'єкта страхування.
Страхові відшкодування та виплати не повинні приносити страхувальникові прибутку. З метою уникнення спроб використання страхування у спекулятивних цілях страховики додержують принципу, згідно з яким матеріальний і фінансовий стан страхувальника після відшкодування завданих збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку. Відхилення, як правило, бувають у бік заниження рівня відшкодування.
Суброгація — це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.
Контрибуція — це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків.
Співстрахування —страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками.
Перестрахування — страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика.
Класифікація страхування згідно з вимогами внутрішнього законодавства України передбачає такі види страхування.
1. Життя.
2. Від нещасних випадків.
3. Медичне.
4. Здоров'я на випадок хвороби.
5. Залізничного транспорту.
6. Наземного транспорту (крім залізничного).
7. Повітряного транспорту.
8. Водного транспорту (морського, внутрішнього водного транспорту та інших видів).
9. Вантажів та багажу.
10. Від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.
11. Цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).
12.Відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).
13.Відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).
14.Відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена видами 11,12,13).
15. Кредитів.
16. Інвестицій.
17. Фінансових ризиків.
18. Судових витрат.
19. Виданих гарантій (поручительств) та прийнятих гарантій.
20. Майна (відмінного від того, що передбачене видами 5—10).
За формою проведення страхування поділяють на обов'язкове і добровільне.