14) Поняття соціальної стратифікації, її основні виміри

Соціальна стратифікація - це диференціація суспільства на соціальні класи та верстви в ієрархічному ранзі. Під нею розуміється наявність у суспільстві множини соціальних утворень, представники яких різняться між собою нерівним обсягом влади та матеріального багатства, прав та обов'язків, привілеїв та престижу.

У такому ієрархічно вибудованому розподілі соціокультурних благ виражається сутність соціального розшарування, коли у суспільстві стимулюються одні види діяльності, до інших ставлення терпиме (толерантне) і стримуються треті.

На рис. 1 показано відносне взаєморозміщення престижності, популярності різного типу професій:

Рис. 1

Звичайно, таке ранжирування (взаєморозміщення) відносне і залежить перш за все від різного типу суспільства, його системи цінностей, історичного періоду, часу. Але, як видно із схеми, верхні позиції займають представники творчої інтелектуальної праці, нижню - представники переважно фізичної малокваліфікованої праці

Соціальна стратифікація - це і процес соціального відтворення більш-менш однорідних сукупностей осіб, які і створюють ієрархічну структуру суспільства. Суспільна система характеризується такими вимірами стратифікованого соціального простору, як:

■ позиції в ієрархії доходів, благоустрою, тобто економічний критерій; (прибуток - сума грошових надходжень особи);

■ статус або стиль життя, способи і форми споживання доступних благ; (престиж - повага, якою в громадській думці користується та чи інша професія, посада, вид занять);

■ влада, ієрархія відносин політичного й економічного впливу осіб один на одного; (влада - здатність нав'язувати свою волю всупереч бажанням інших).

Це і є основні критерії стратифікації. Четвертим критерієм виступатиме освіта.

Рівень її престижності може вимірюватися видом спеціальності, рівнем (популярністю) вузу чи школи, тривалістю навчання.

Соціолог Л. Уорнер запропонував інші критерії-параметри стратифікації:

■ дохід;

■ професійний престиж;

■ освіта;

■ етноналежність.

Б. Барбер (США) виділив 6 позицій стратифікації:

■ престиж, професія, влада, могутність;

■ дохід та багатство;

■ освіта та знання;

■ релігійна чистота;

■ стан родини;

■ етноналежність.

15) Функціональна теорія стратифікації

Французький соціолог і політолог Е. Дюркгейм у кінці XIX ст. у книзі "Розподіл праці в суспільстві" запропонував теорію функціональної стратифікації. її продовжили Б. Барбер, К. Девіс, У. Мур, які акцентують увагу на тому, що функціональна стратифікація суспільства базується на диференціації соціальних ролей і позицій і є характерною для будь-якого суспільства.

У теорії "соціальної дії" Т. Парсонс визначає такі універсальні критерії соціальної стратифікації: а) "якість", тобто наявність в особи таких якостей, як знання, компетентність