![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1)Соціологія як наука: об‘єкт та предмет дослідження
- •2) Структура і рівні системи соціологічного знання
- •3) Мікро- та макросоціологія
- •4) Основні функції соціологічної науки, її роль в розвитку суспільства
- •5) Поняття і структура соціальної дії
- •6) Соціальна дія за Вебером
- •7) Поняття соціальної взаємодії
- •8) Соціальна взаємодія як обмін (Дж. Хоманс
- •9) Соціальна взаємодія як ”мистецтво керування враженнями” (і.Гофман
- •10) Поняття та типи соціальних відносин
- •11) Поняття та види соціального статусу
- •12) Поняття та види соціальної ролі
- •13) Рольові конфлікти
- •14) Поняття соціальної стратифікації, її основні виміри
- •15) Функціональна теорія стратифікації
14) Поняття соціальної стратифікації, її основні виміри
Соціальна стратифікація - це диференціація суспільства на соціальні класи та верстви в ієрархічному ранзі. Під нею розуміється наявність у суспільстві множини соціальних утворень, представники яких різняться між собою нерівним обсягом влади та матеріального багатства, прав та обов'язків, привілеїв та престижу.
У такому ієрархічно вибудованому розподілі соціокультурних благ виражається сутність соціального розшарування, коли у суспільстві стимулюються одні види діяльності, до інших ставлення терпиме (толерантне) і стримуються треті.
На рис. 1 показано відносне взаєморозміщення престижності, популярності різного типу професій:
Рис. 1
Звичайно, таке ранжирування (взаєморозміщення) відносне і залежить перш за все від різного типу суспільства, його системи цінностей, історичного періоду, часу. Але, як видно із схеми, верхні позиції займають представники творчої інтелектуальної праці, нижню - представники переважно фізичної малокваліфікованої праці
Соціальна стратифікація - це і процес соціального відтворення більш-менш однорідних сукупностей осіб, які і створюють ієрархічну структуру суспільства. Суспільна система характеризується такими вимірами стратифікованого соціального простору, як:
■ позиції в ієрархії доходів, благоустрою, тобто економічний критерій; (прибуток - сума грошових надходжень особи);
■ статус або стиль життя, способи і форми споживання доступних благ; (престиж - повага, якою в громадській думці користується та чи інша професія, посада, вид занять);
■ влада, ієрархія відносин політичного й економічного впливу осіб один на одного; (влада - здатність нав'язувати свою волю всупереч бажанням інших).
Це і є основні критерії стратифікації. Четвертим критерієм виступатиме освіта.
Рівень її престижності може вимірюватися видом спеціальності, рівнем (популярністю) вузу чи школи, тривалістю навчання.
Соціолог Л. Уорнер запропонував інші критерії-параметри стратифікації:
■ дохід;
■ професійний престиж;
■ освіта;
■ етноналежність.
Б. Барбер (США) виділив 6 позицій стратифікації:
■ престиж, професія, влада, могутність;
■ дохід та багатство;
■ освіта та знання;
■ релігійна чистота;
■ стан родини;
■ етноналежність.
15) Функціональна теорія стратифікації
Французький соціолог і політолог Е. Дюркгейм у кінці XIX ст. у книзі "Розподіл праці в суспільстві" запропонував теорію функціональної стратифікації. її продовжили Б. Барбер, К. Девіс, У. Мур, які акцентують увагу на тому, що функціональна стратифікація суспільства базується на диференціації соціальних ролей і позицій і є характерною для будь-якого суспільства.
У теорії "соціальної дії" Т. Парсонс визначає такі універсальні критерії соціальної стратифікації: а) "якість", тобто наявність в особи таких якостей, як знання, компетентність