- •1)Соціологія як наука: об‘єкт та предмет дослідження
- •2) Структура і рівні системи соціологічного знання
- •3) Мікро- та макросоціологія
- •4) Основні функції соціологічної науки, її роль в розвитку суспільства
- •5) Поняття і структура соціальної дії
- •6) Соціальна дія за Вебером
- •7) Поняття соціальної взаємодії
- •8) Соціальна взаємодія як обмін (Дж. Хоманс
- •9) Соціальна взаємодія як ”мистецтво керування враженнями” (і.Гофман
- •10) Поняття та типи соціальних відносин
- •11) Поняття та види соціального статусу
- •12) Поняття та види соціальної ролі
- •13) Рольові конфлікти
- •14) Поняття соціальної стратифікації, її основні виміри
- •15) Функціональна теорія стратифікації
10) Поняття та типи соціальних відносин
Соціальні відносини або Суспільні відносини — важливa формa вияву соціальних тривалих, сталих, системних, оновлюваних, різноманітних за змістом зв'язків. Вони є відносинами схожості й відмінності, рівності й нерівності, панування і підлеглості між окремими людьми та їх групами.
Основою соціальних відносин є соціальні зв'язки, які об'єднують індивідів, групи та інші елементи суспільства у функціональне ціле. Ядром їх є відносини рівності та нерівності, позаяк розкривають взаємини між людьми, які перебувають на різних соціальних позиціях. Йдеться про складну діалектику рівності й нерівності між людьми у межах соціальної структури суспільства. Оскільки відносини абсолютної рівності неможливі, провідними виступають відносини соціальної нерівності.
Характер соціальної нерівності у системі соціальних відносин визначають:
-
відмінності між людьми закладені природою, притаманні їм від народження: етнічна належність, статеві й вікові особливості, фізичні можливості, інтелектуальні здібності та ін.;
-
відмінності між людьми, що виникають у зв'язку з професійними ролями;
-
відмінності між людьми, що зумовлені володінням (власністю, товарами, привілеями та ін.).
Відносини нерівності у певних ситуаціях перетворюються на відносини соціальної рівності (коли йдеться про справедливе стимулювання рівноцінної праці).
Виокремлюють різноманітні види соціальних відносин:
-
за обсягом владних повноважень: відносини по горизонталі, відносини по вертикалі;
-
за ступенем регламентування: формальні (офіційно оформлені), неформальні;
-
за способом спілкування індивідів: безособові або опосередковані, міжособові або безпосередні;
-
за суб'єктами діяльності: міжорганізаційні, внутріорганізаційні;
-
за рівнем справедливості: справедливі, несправедливі.
Основою відмінностей між соціальними відносинами є мотиви і потреби, головними з яких є первинні та вторинні потреби (влада, повага) кожної людини
11) Поняття та види соціального статусу
Соціальний статус визначається у соціології як становище індивіда або соціальної групи стосовно інших індивідів, груп, яке пізнається за соціально значущими для даної системи ознаками. У найзагальнішому розумінні соціальний статус особистості в суспільстві пов'язують, як правило, з віком, статтю, походженням, професією, сімейним станом.
Розрізняють такі види статусу: 1) "природжений" (соціальне походження, стать, національність, раса); 2) "надбаний" (освіта, кваліфікація). Крім того, соціальний статус може бути офіційним або неофіційним. Офіційний має, як правило, офіційну основу - реальний внесок індивіда у розвиток суспільства (праця інженера, вчителя). Втім, як свідчить досвід, часто неофіційний статус оцінюється певними категоріями людей вище, ніж офіційний.
Слід також відрізняти соціальний статус від статусу особистісного, тобто становища, що його займає індивід як людська істота у первинній групі (сім'ї, колі друзів, серед колег).