- •Лекція 1 вступ. Аналіз стану безпеки праці на підприємствах України.
- •Рівень травматизму на підприємствах за 2010 р.
- •Оперативні дані травматизму по основним галузям єкономіки
- •Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкостіі напруженості трудового процесу
- •Лекція 2 законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •Державні нормативні акти з охорони праці
- •Деякі міжгалузеві нормативні акти
- •Лекція 3. Система управління охороною праці(суоп) на підприємствах та оцінка ефективності її функціонування. Система управління охороною праці на підприємствах
- •Основні завдання суоп
- •Методика розрахунку соціальної ефективності функціонування суот та впровадження працеохоронних заходів
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •Політика в галузі охорони праці
- •Ефективність функціональної структури суоп
- •Оцінка стану безпеки праці в організації
- •Стимулювання за досягнуті результати
- •Лекція 4. Виробнича санітарія та гігієна праці в адміністративних приміщеннях(офісах) Характеристика умов праці
- •Гiгiєнiчна оцiнка умов працi
- •Класифiкацiя умов I характеру працi за ступенями шкiдливостi та небезпечностi, тяжкостi та напруженостi
- •Пільги і компенсації за шкідливі умови праці
- •Право на пільгову пенсію
- •Коефіцієнти доплати для працівників за шкідливі танебезпечні умови праці
- •Лекція 5 психофізіологічні питання охорони праці Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у виробничому середовищі.
- •Психофізіологічні особливості організації робочого місця. Типи систем «людина—машина» та місце в них людини
- •Психофізіологічний стан працівників
- •Робоче місце оператора
- •Ергономічні вимоги до організації робочих місць користувачів комп’ютерів
- •Ергономічна оцінка робочих місць
- •Колір і виробниче середовище
- •Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах виробництва
- •Лекція 6 пожежна безпека Основні поняття та задачі пожежної безпеки
- •Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •Пожежовибухонебезпечність об’єкта
- •Система попередження пожеж
- •Система протипожежного захисту
- •Принципи та види страхування
- •Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Лекція № 8 міжнародні норми в галузі охорони праці Стан безпеки праці в світі
- •Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україна
- •Європейський Союз і законодавство з охорони праці
- •Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •Соціальний діалог в Україні
- •Лекція 9 безпека персоналу в адміністативних приміщеннях при надзвичайних ситуаціях
- •Лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй
- •Правила поведiнки людей в разi виникнення стихiйного лиха
- •Основнi види I особливостi виникнення надзвичайних ситуацiй в адмiнiстративних приміщеннях(будiвлях)
- •Правила поведiнки людей пiд час надзвичайних ситуаціях в адмiнiстративних будiвлях
- •Перелік питань для підготовки до іспитів та контрольної роботи
Робоче місце оператора
Робоче місце оператора — це місце в системі «людина—техніка», оснащене засобами відображення інформації, органами керування і допоміжним обладнанням, на якому здійснюється трудова діяльність. Правильна організація робочого місця передбачає вирішення основних завдань:
— вибір раціональної робочої пози;
— раціональне розміщення індикаторів і органів управління у відповідності з їх важливістю і частотою користування в межах поля зору і зон досягання;
— оптимальне поле зору робочого місця;
— відповідність конструкції технічних пристроїв і робочих меблів антропометричним, фізіологічним і психологічним характеристикам людини;
— відповідність інформаційних потоків можливостям людини щодо сприймання і переробки інформації;
— сприятливі санітарно-гігієнічних умов праці;
— забезпечення умов для відпочинку оператора в процесі роботи.
Комфортне виробниче середовище забезпечує оптимальну динаміку працездатності людини і збереження її здоров’я.
Порівняно дискомфортне виробниче середовище протягом певного часу забезпечує задану працездатність і збереження здоров’я працівника, однак викликає у нього неприємні суб’єктивні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норми.
Екстремальне виробниче середовище призводить до зниження працездатності оператора і викликає функціональні зміни, які виходять за межі норми, але не ведуть до патологічних змін.
Надекстремальне виробниче середовище призводить до патологічних змін в організмі працівника і створює неможливість виконання роботи.
З метою зменшення несприятливого впливу елементів виробничого середовища на оператора при проектуванні системи «людина—техніка—середовище» необхідно враховувати такі вимоги:
— нормовані виробничі елементи при їх комплексній взаємодії не повинні негативно впливати на здоров’я людини при професійній діяльності протягом тривалого часу (роки);
— допустимі параметри несприятливих факторів за тривалістю та інтенсивністю впливу не повинні викликати протягом робочого дня зниження надійності і ефективності діяльності оператора.
Розміри робочої зоні, визначаються придатною дією передпліч з тим, щоб операції, яким потрібні точні маніпуляції, проходили в зоні дії обох рук. Порівняно легко встановити зовнішні розміри робочого простору, які необхідні для виконання робочих операцій (мал. 1). Організація робочих місць також передбачає мінімальні розміри робочих зон і проходів в виробничих та адміністративних приміщеннях(офісах) (мал.2).
Мал.1 Мінімальні розміри(в сантиметрах), необхідні при виконання операцій для різних положеннь тіла працівника
Мал. 2. Розміри робочих зон (сантиметрах) в виробничих та адміністративних приміщеннях(офісах), при різних схемах розташування обладняння (рекомендована мінімальна площа на одного працівника складає 5 м2, об’єм 15 м3, мінімальна висота 3 м)
На робочих місцях біля промислового обладнання важливе значення має вільний простір для колін, ступні, оскільки лише у такому випадку можна забезпечити правильне положення тіла при виконанні роботи. Найбільш важливі рекомендації стосовно цього наведені на мал. 3 і в табл. 6
Робота в положенні «стоячи» більш сприятлива для людини, ніж «сидячи». У цьому положенні забезпечується рівномірний розподіл маси тіла працівника, нормальна рухомість хребту, сприятливі умови переміщення сенсорної координації і зорового огляду. Однак тривале виконання робіт в цій позі більше втомлює, оскільки зумовлене великою затратою енергії, зумовлює застій крові у м’язах нижніх кінцівок.
При оцінюванні робочого місця (його виборі) необхідно перевірити виконання співвідношення між розмірами знарядь праці і руками та тулубом людини. Визначити зручні і незручні зони для виконання робочих операцій і встановити відповідність їх моторному полю (мал. 4). Моторне поле обмежується дугами або ламаними лініями, які описують рух максимально витягнутих рук навколо плечового суглоба оператора. Робочі місця забезпечувати виконання трудових операцій в межах простору моторного поля: операції «часто» і дуже часто – в межах зони D або Ε залежно від точності виконуваних робіт. За таким же принципом розміщюються і органи керування.
мал. 3. Схема робочих місць, які призначені для робіт сидячи або стоячи
Таблиця 6
Розміри робочих місць
Номер по поядку операції |
Розмір робочого місця, мм |
Примітки |
1 |
650 і більше |
|
2 |
750 |
|
3 |
500 і більше |
Найменша припустима ширина 400 мм |
4 |
300 |
|
5 |
650 і більше |
|
6 |
250 |
|
7 |
150 300 325 |
Для дуже точних робіт Для точних робіт Для фізичної роботи |
8 |
Залежно від процесу |
|
9 |
900 – 1000 800 – 850 |
Для точної роботи Для фізичної роботи |
10 |
650 Різниця 9 – 8 |
Для фізичної роботи Для точної роботи |
11 |
1275 – 1375 1175 – 1225 > 900 |
Для дуже точних робіт Для точних робіт Для фізичної роботи |
12 |
> 900 |
|
13 |
100 і більше |
|
14 |
125 і більше |
|
15 |
400 і більше |
|
16 |
800 |
|
17 |
200 |
|
|
Мал. 4. Зона захоплення рук оператором при роботі сидячи: А – максимальна; В – досяжності пальців витягнутої руки; С – зручної досяжності долоні; D –досяжності при грубій роботі (оптимальна); Е – при виконанні точних робіт |
У визначенні площі робочого приміщення враховується також і зріст людини, положення сидячи чи стоячи, а також умови забезпечення зорової роботи. Ефективність її сприйняття залежить від низки умов: достатньої освітленості, яскравості, розмірів об’єкта і величини кутового розміру об’єкта (відношення лінійної величини об’єкта до величини відстані об’єкта спостереження до очей) та забезпечення оптимальних кутів зору (мал. 5).
а |
б |
Мал.5. Оптимальне розташування ЗВІ та допустимі кути відображення інформації: а – при повороті очей; б – при повороті голови
|
Мал. 6 Зона для розміщення ЗВІ: А – найбільш важливих і часто використовуваних; Б – не часто використовуваних; В – рідко використовуваних; Г – допоміжних |
Виходячи з можливостей зорового спостереження людини, розроблені рекомендації щодо розміщення засобів відображення інформації на робочих місцях (мал.6).