Тема 7. Культура доби Бароко та Просвітництва

Риси новоєвропейської культури XVII ст. Наукова революція. Створення академічних наукових закладів. Розвиток природничих наук. Наукові відкриття. Виникнення раціоналізму. Р. Декарт. І. Ньютон. Суперечливість світогляду тогочасної людини.

Просвітництво. Світоглядні засади Просвітництва. Діячі Просвітництва. Суперечності ідеологічних засад просвітників щодо методів суспільного прогресу, ставлення до релігії, вирішенні соціальних питань. Роль освіти та просвітництва у революційному перетворенні суспільства. Реформування системи освіти та виховання. Становлення системи технічної освіти, створення бібліотек, введення безплатного початкового навчання. Просвітницька література. Реформування музичного та оперного мистецтва. Реформування театрального мистецтва. Опера-буф, театр-буф. Реформування театру на засадах просвітництва.

Енциклопедизм – ідейно-духовний та освітній феномен європейської культури другої половини XVIIІ ст. “Енциклопедія, або тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел”. Поширення енциклопедії в Європі.

Художні стилі в європейській культурі XVII – XVIIІ ст. Стиль бароко. Католицьке бароко. Світське бароко. Риси бароко в літературі та мистецтві. Видатні діячі барокової архітектури. Представники культури бароко у живописі. Стиль рококо та його риси. Представники рококо. Класицизм, його світоглядні засади та риси. Неокласицизм та вплив на нього ідей просвітництва. Стиль неокласицизму в архітектурі, живописі.

Розвиток освіти та наукових знань в Україні XVII – XVIIІ ст. Створення Києво–Могилянської академії – навчального закладу європейського рівня. Петро Могила. Визначні діячі Києво-Могилянської академії. Вихованці академії. Історична доля академії.

Книгодрукарська справа в Україні. Приватні друкарні. Заборона на українську друковану книжку. Занепад книгодрукарської справи в Україні.

Феномен українського бароко. Особливості українського барокового стилю. Козацьке бароко. Мазепинське бароко. Місцеві й регіональні школи дерев’яного та мурованого зодчества. Видатні майстри барокової архітектури. Особливості стилю бароко в образотворчому мистецтві. Монументальний живопис. Малярні школи Києво-Печерської лаври. Парсуна. Портретний живопис. Емблемо- та герботворчість. Символи української геральдики. Іконопис. Малярські центри України. Жовківський малярський центр та його представники. Київська граверна школа.

Українська музика доби бароко. Музичні школи України. Традиції українського професійного мистецтва. Вокальні жанри. Партесний хоровий концерт. Видатні композитори. Романс. Театральне життя. Шкільна драма. Містерії. Мораліте. Інтерлюдії, інтермедії. Вертепна драма.

Українська література. Мемуарно-історична проза. Ідеї просвітництва в Україні. Творчість Г.С Сковороди – підсумок старої барокової літератури та започаткування просвітницького реалізму.

Тема 8. Культура хіх ст.

Світоглядні засади та головні напрями розвитку європейської культури ХІХ ст. Поява позитивізму і прагматизму, вплив цих теорій на розвиток теорії культури. Досягнення в галузі науки і техніки у другій половині ХІХ ст. Поява фото- і кіномистецтва, відкриття музеїв, телеграфу. Проведення всесвітніх виставок, наукових конгресів, симпозіумів.

Класицизм, романтизм, реалізм – провідні течії в культурі ХІХ ст. Світоглядні засади, характерні риси цих мистецьких стилів та їх представники. Криза в культурі у другій половині ХІХ ст. та шляхи виходу з неї. Філософське осмислення кризових явищ. Декаданс – ознака кризового стану культури у другій половині ХІХ ст. Поява нових засобів і методів художнього вираження: символізм, натуралізм, імпресіонізм. Напрямки в архітектурі: еклектика, стилізація, модерн.

Роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України першої половини ХІХ ст. Створення навчальних закладів. Зростання інтересу до української мови, історії, фольклору, етнографії. “Історія Русів” – “вічна книга української незалежності”. Створення нової української літератури. І. Котляревський “Енеїда”. Формування українського театру. Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський. Розвиток мистецтва. В. Штернберг – оспівувач української природи. Т. Шевченко – найвизначніша постать українського мистецтва. Архітектура. Пластичне мистецтво. Культуротворча діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Шевченко – творець загальнонаціональної української літературної мови. Національно-культурне відродження в Західній Україні. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. Літературне угруповання “Руська трійця” та його діяльність. Літературний альманах “Русалка Дністрова”. Українське національне відродження в Галичині та Закарпатті.

Місце Т. Шевченка в українській і світовій культурах. Загальнонаціональна значущість творчості Т. Шевченка. Світове значення творчості Кобзаря.

Українська культура другої половини ХІХ ст. Трансформація культурницького руху в національно-визвольний. Становлення інфраструктури української культури. Тиск цензури та обмеження національно-культурного руху. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський акт (1876). Заснування в Петербурзі журналу “Основа” (1861-1862). Культурно-просвітницька діяльність громадівського руху. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства” – перший науковий українознавчий осередок. Західноукраїнські землі – П’ємонт національно-культурного відродження. А. Вахнянин і заснування “Просвіт” (1868). Заснування Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка (1892). Розвиток української літератури. Напрям критичного реалізму в українській літературі. Поява історичного роману. Соціально-побутовий та соціально-психологічний напрям в українській літературі. Імпресіонізм та неоромантизм в українській літературі. І.Франко – визначна постать української класичної літератури.

Створення українського професійного театру: визначні представники та історія розвитку. Театральне життя Західної України. Музичне життя України ХІХ ст. М. Лисенко – засновник української класичної музики. Створення хорової капели О. Кошиця.

Наука і освіта другої половини ХІХ ст. Визначні українські вчені та наукові центри. Розвиток гуманітарних наук. Історико-етнографічні дослідження. Мистецтво та архітектура: еклектика, віденський ренесанс, псевдовізантійський стиль. Риси стилю модерн в українській архітектурі. Українське пластичне мистецтво та живопис. Створення художніх навчальних закладів. Розгортання музейної справи. Меценати української культури.