- •Київ – нухт 2006
- •Загальні положення
- •Програма вивчення дисципліни
- •Тема 1. Теоретичні проблеми культури та цивілізації
- •Тема 2. Культура і суспільство
- •Тема 3. Форми існування прадавніх культур
- •Тема 4. Антична культура
- •Тема 5. Культура середніх віків: Візантія, Європа, слов’яни, Русь
- •Тема 6. Культура епохи ренесансу
- •Тема 7. Культура доби Бароко та Просвітництва
- •Тема 8. Культура хіх ст.
- •Тема 9. Культура хх століття. Визначні феномени. Художні течії та стилі
- •Цілісність українського культурного простору: культура діаспори. Українське культурне життя в Канаді, сша, країнах Європи. Освітні установи, архітектура, живопис, література. Конспекти лекцій
- •Тема 1: специфіка культурологічного знання
- •Культурологія як наука та навчальна дисципліна. Сутність культури, її структура та характерні ознаки
- •Культура і цивілізація. Співвідношення культури і цивілізації
- •Поняття субкультури та контркультури
- •Тема 2. Антична культура
- •1. Культура Стародавньої Греції: логос, чуттєвість, гармонія
- •Культурний феномен еллінізму.
- •3. Традиції і спадкоємність культури Стародавнього Риму
- •4.Світове значення античної культури
- •Тема 3. Культура середніх віків: візантія, європа
- •1. Духовно-культурна спадщина Візантійської імперії
- •Тема 4. Культура епохи ренесансу
- •Причини формування та головні риси культури Ренесансу
- •2. Періоди розвитку та головні здобутки європейського ренесансу
- •3. Ренесанс в українській культурі
- •Тема 5. Культура нового часу (xviі–xviіі ст.)
- •1.1. Риси новочасної культури xviі ст.
- •1.2. Стиль бароко в культурі xviі– xviіі ст.
- •Просвітництво та його основні засади. Енциклопедизм
- •Тема 6. Культура хіх - хх ст.
- •4. Сучасна культура: художні феномени хх ст.
- •План семінару Культура бароко та просвітництва в Україні План
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 11. Дохристиянська культура східних слов`ян
- •Тема 12. Писемність, освіта та література Київської Русі
- •Тема 13. Образотворче мистецтво Київської Русі
- •Тема 14. Культура Галицько - Волинської Русі.
- •Тема 18. Культура доби Просвітництва
- •Тема 22. Українська освіта другої половини
- •Тема 25. Українська культура др. Половини
- •Основи теорії культури
- •Антична культура
- •Культура середніх віків: Візантія, Європа, Слов’яни, Русь
- •Культура епохи Ренесансу
- •Культура доби бароко та Просвітництва
- •Культура хіх століття
- •Культура хх століття
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
2. Періоди розвитку та головні здобутки європейського ренесансу
Найбільш прийнятна така схема періодизації європейського Відродження:
-
Передвідродження (друга пол. ХІІІ – ХІV ст.);
-
Раннє Відродження (ХV ст. до 80-х років);
-
Високе Відродження (1490-1530 рр.);
-
Пізнє Відродження (1540 рр. – поч. ХVІІ ст.).
1. Передвідродження, або Проторенесанс, закладає підвалини європейського Ренесансу. Італія фактично виступає єдиним осередком нової культури, яка формується з елементів романської, візантійської, арабсько-мусульманської культур. Великий флорентієць Данте Алігєрі (1265-1321 рр.) виступає як перший європейський поет-гуманіст нової епохи.
Творчість “короля поетів” Франческо Петрарки (1304-1374 рр.) стає вершиною Проторенесансу. Здається, що цей митець набагато випередив свій час. Петрарка – фундатор нової європейської лірики, автор всесвітньо відомих сонетів “Канцоньєре”, в яких оспівується земне кохання до мадонни Лаури, крім того звучать патріотичні, антиклерикальні мотиви. Петрарка одним з перших починає глибоко вивчати спадщину, латинську мову, реформатором якої він виступає.
Вагомий внесок у розвиток італійської літератури зробив видатний письменник-гуманіст Джованні Боккаччо (1313-1375 рр.). Всесвітньо відомий “Декамерон” Боккаччо поруч з дотепностями і гумором містить жорстоку сатиру на можновладців.
2. Раннє Відродження. Реформаторами мистецтва початку раннього Відродження вважається “флорентійська трійця”: художник Мазаччо (1401-1428 рр.), скульптор Донателло (1386-1466 рр.), архітектор Брунелескі (1377-1446 рр.).
Першим видатним скульптором після доби античності був Донателло. Образи богів і героїв, створені магістром, сповнені енергії і могутності, сили і величі.
Філіппо Брунелескі не тільки видатний архітектор, скульптор, а і одинз перших вчених інженерів. На будівництві спроектованого ним велетенського купола Флорентійського собору він застосував власноручно сконструйовані підйомні крани, з математичною точністю розрахував всі деталі однієї з найбільших у світі архітектурних споруд. Італія цього часу висунула цілу плеяду блискучих філософів-гуманістів, серед яких Леонардо Бруні (1370-1444 рр.), Лоренцо Валла (1407-1457 рр.), Марсіліо Фічіно (1433-1499 рр.).
3. Високе та Пізнє Відродження. У період Високого Відродження культура досягає найвищого підйому і блискавичного розквіту, виходить за межі Італії і розвивається в Німеччині, Англії, Франції, Нідерландах, впливає на розвиток країн Центральної і Східної Європи. Від попереднього періоду Високе Відродження відрізняється, насамперед, величчю художніх задумів і масштабністю форм.
Визначними представниками, або титанами цього часу були Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Дюкер, Тіціан, Еразм Роттердамський, це люди-універсали, які немовби сконцентрували в своїй творчості весь культурний потенціал не тільки Ренесансу, а й попередніх епох.
Коло інтересів і занять Леонардо да Вінчі (1452-1519 рр.) здається безмежним. Він проектує та будує мости, фортеці, дальнобійні гармати, бойові кораблі, тунелі, водогони, вміє ваяти скульптури і змагатись будь з ким у мистецтві живопису. Віддаючи живопису пальму першості в “змаганні мистецтв”, Леонардо визначав його як універсальну мову втілення за допомогою пропорцій і перспективи різних проявів розумного начала, що панує у природі. Найбільш відомими з його творів є фреска “Таємна вечеря”, створена у 1495-1497 рр. на стіні трапезної церкви Санта-Марія делле Граціє в Мілані, картини “Мадонна Літта” (80-ті рр.), “Мадонна в скелях” (90-ті рр.), “Монна Ліза” (“Джоконда”) (1503 р.).
Всесвітню славу Рафаелю Санті (1483-1520 рр.) принесли картина “Сікстинська мадонна”, розписи ватиканських палаців, серед яких масштабні фрески “Диспута”, “Афінська школа”, “Парнас”.
Мікельанджело Буонарроті (1475-1564 рр.) не тільки геній скульптури, а й видатний художник монументаліст. Автор гігантської, понад 5 метрів, скульптури “Давид”, надгробків сім’ї Медичі, уславив своє ім’я наймасштабнішим до того часу розписом стін і стелі Сікстинської капели у Римі. Композиція площею понад 600 м2 об’єднує 300 фігур. Тематика розпису присвячена біблійній історії створення світу та страшному суду.
Еразма Роттердамського (1469-1536 рр.) без перебільшення можна назвати “громадянином світу”. Він жив і працював у Італії, Нідерландах, Франції, Англії, Швейцарії, підтримував тісні наукові стосунки, листувався з представниками тогочасної європейської інтелектуальної еліти. З творами Еразма Роттердамського, що витримали багато видань різними мовами, були знайомі вчені, філософи і політики в усіх країнах континенту. Сатира “Похвала глупости” (1509 р.), найвідоміша з робіт Еразма, - яскравий памфлет, написаний у формі пародії, де викриваються вади схоластики і феодального суспільства.
Найвищі досягнення літератури усього Відродження пов’язані з іменами французького письменника-гуманіста Франсуа Рабе (1494-1553 рр.), іспанця Мігеля де Сервантеса (1547-1616 рр.), та англійського поета і драматурга Уільяма Шекспіра (1564-1616).