- •Розділ 1. Механіка.
- •Тема 1.1 Кінематика. Заняття 1. Вступ. Основні поняття кінематики.
- •Зародження та розвиток фізики як науки.
- •Роль фізики у житті людини та в розвитку суспільства.
- •Методи наукового пізнання.
- •Основні поняття кінематики.
- •Скалярні та векторні величини. Дії над векторами.
- •Заняття 2. Прямолінійний рух.
- •Рівномірний прямолінійний рух.
- •Швидкість руху. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •Закон додавання швидкостей.
- •Заняття 3. Рівноприскорений прямолінійний рух.
- •Нерівномірний рух. Середня швидкість. Миттєва швидкість.
- •Прискорення.
- •Рівняння рівноприскореного прямолінійного руху.
- •Заняття 4. Вільне падіння тіл. Рух тіла по колу.
- •Вільне падіння тіл. Прискорення вільного падіння.
- •Рівняння вільного падіння.
- •Рівняння вільного падіння тіла коли:
- •Рівномірний рух тіла по колу. Період і частота обертання.
- •Кутова і лінійна швидкість.
- •Доцентрове прискорення.
- •Тема 1.2 Динаміка. Заняття 5. Закони Ньютона.
- •Перший закон Ньютона. Інерціальна система відліку.
- •Інерція та інертність. Маса.
- •Сила. Другий закон Ньютона.
- •Третій закон Ньютона.
- •Заняття 6. Сила тяжіння.
- •Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння.
- •Вага і невагомість. Штучні супутники Землі.
- •Заняття 7. Деформація тіл. Сили пружності та тертя.
- •Деформація тіл. Механічні властивості твердих тіл.
- •2. Сила пружності. Закон Гука.
- •Сили тертя.
- •Заняття 8. Рух тіла під дією кількох сил. Рівновага тіл.
- •Рух тіла під дією кількох сил.
- •Рівновага тіл, що не обертаються.
- •Рівновага тіл, що мають вісь обертання.
- •Тема 1.3 Закони збереження. Заняття 9. Закон збереження імпульсу.
- •Імпульс тіла.
- •Закон збереження імпульсу.
- •Реактивний рух.
- •Заняття 10. Закон збереження механічної енергії.
- •Механічна енергія.
- •2. Кінетична і потенціальна енергія.
- •3. Закон збереження енергії в механічних процесах.
- •Розділ 2. Молекулярна фізика.
- •Тема 2.1 Властивості газів, рідин, твердих тіл. Заняття 11. Основи молекулярно- кінетичної теорії.
- •Основні положення молекулярно- кінетичної теорії.
- •Розміри і маси молекул та атомів. Кількість речовини.
- •Маси атомів деяких хімічних елементів
- •Тепловий рух молекул.
- •Взаємодія молекул речовини.
- •Заняття 12. Ідеальний газ.
- •Температура та її вимірювання.
- •Властивості газів. Модель ідеального газу.
- •Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії.
- •Рівняння стану ідеального газу.
- •Заняття 13. Газові закони.
- •Рівняння Менделєєва-Клапейрона.
- •Ізопроцеси в газі.
- •Заняття 14. Властивості пари.
- •Пароутворення і конденсація.
- •Насичена і ненасичена пара.
- •Кипіння рідини.
- •Вологість повітря. Точка роси.
- •Вимірювання вологості повітря.
- •Заняття 15. Властивості рідин.
- •Поверхневий натяг.
- •Змочування. Капілярні явища.
- •Заняття 16. Властивості твердих тіл.
- •Кристалічні та аморфні тіла.
- •Аморфні тіла.
- •Рідкі кристали.
- •Полімери.
- •Лабораторна робота №4. Вимірювання відносної вологості повітря.
- •Тема 2.2 Основи термодинаміки. Заняття 17. Внутрішня енергія тіл. Перший закон термодинаміки.
- •Внутрішня енергія тіл.
- •Два способи зміни внутрішньої енергії тіла.
- •Перший закон (початок) термодинаміки.
- •Заняття 18. Робота газу у термодинамічному процесі..
- •Робота газу.
- •Адіабатний процес.
- •Заняття 19. Теплові машини.
- •Теплові машини. Холодильна машина.
- •Необоротність теплових процесів.
- •Додатки
- •Плавлення твердих тіл
- •Перелік літератури
- •Л.С. Жданов, г.Л. Жданова. Физика для средних специальных заведений – м.: Наука, 1984.
- •Сборник задач и вопросов по физике для средних специальных заведений / Под ред. Р.А. Гладковой – м.: Наука, 1988.
Заняття 2. Прямолінійний рух.
-
Рівномірний прямолінійний рух.
Траєкторія руху матеріальної точки може бути як пряма, так і крива лінії.
Прямолінійним називають рух , при якому траєкторія руху – пряма лінія.
Якщо за будь-які рівні проміжки часу тіло здійснює однакові переміщення, то рух називають рівномірним.
При прямолінійному русі шлях чисельно дорівнює абсолютному значенню переміщення.
-
Швидкість руху. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
Швидкістю рівномірного прямолінійного руху тіла називають векторну величину, що дорівнює відношенню переміщення тіла до проміжку часу, протягом якого це переміщення відбулося.
де – вектор швидкості, – переміщення, t – час.
Швидкість вимірюється в метрах за секунду (м/с).
Звідси переміщення можна визначити за формулою:
Оскільки у даному випадку розглядається прямолінійний рух, тобто траєкторія являє собою пряму, то зручно координатну вісь, наприклад вісь Х, спрямувати вздовж цієї прямої. Тоді при русі тіла буде змінюватися лише одна координата х.
Тоді можна перейти до скалярного рівняння, яке обчислювати легше ніж векторне:
S = V∙ t,
де S – проекція вектора переміщення на вісь Х, яку називають просто переміщенням, V – проекція вектора швидкості на вісь Х, яку називають просто швидкістю, t – час.
Отже, координату точки х у будь-який момент часу t можна знайти за формулою:
х = х0 + S = х0 + V∙ t,
де х0 – початкова координата (координата у початковий момент часу t = 0).
Переміщення визначають за формулою:
S = х – х0 .
Рівняння х = х0 + V∙ t називають рівнянням рівномірного прямолінійного руху.
Задача 1. Велосипедист, що рухається по прямій дорозі зі швидкістю 12 км/год, проїхав мимо спостерігача. На якій відстані від спостерігача а) він був 2 год до цього; б) буде через 1,5 год?
-
Закон додавання швидкостей.
Система відліку, відносно якої розглядається рух якогось тіла, сама може переміщуватися відносно якоїсь іншої системи відліку, яку приймають за нерухому систему відліку. Наприклад, система відліку, зв’язана з вагоном потягу, рухається по відношенню до станції, яка є нерухомою системою відліку.
Нехай пасажир йде по вагону і разом з ним рухається відносно станції. За час t переміщення вагона дорівнює S1, а пасажира у вагоні S2.
Якщо пасажир йде по ходу потяга, то переміщення S1 і S2 співпадають за напрямом і переміщення пасажира відносно станції S = S1 + S2.
У протилежному випадку переміщення S = S1 – S2.
Якщо розділити отримані рівняння на час t, то отримаємо, що швидкість пасажира відносно станції V визначається алгебраїчною сумою:
V = V1 + V2,
де V1 – швидкість пасажира у вагоні і V2 – швидкість вагона відносно станції.
Ця сума називається алгебраїчною, бо необхідно враховувати знаки швидкостей V1 і V2.
У загальному випадку закон додавання швидкостей формулюється таким чином:
Швидкість руху тіла відносно нерухомої системи координат дорівнює геометричній сумі швидкості тіла відносно рухомої системи координат і швидкості самої рухомої системи відносно нерухомої:
Задача 2. Швидкість човна в річці відносно води 2 м/с, а швидкість течії відносно берега 1,5 м/с. Визначити швидкість човна відносно берега, коли човен пливе за течією і проти течії.
Задача 3. По прямому шосе в одному напрямі рухаються два мотоциклісти, перший – зі швидкістю 10 м/с, другий – зі швидкістю 20 м/с. Відстань між ними в початковий момент часу дорівнює 200 м. Записати рівняння рухів мотоциклістів в системі відліку, зв’язаною з Землею, прийнявши за початок координат місце знаходження другого мотоцикліста в початковий момент часу. Позитивний напрям осі Х вибрати у напрямі руху мотоциклістів. Знайти місце і час зустрічі.
Задача 4. Два потяги їдуть назустріч один одному зі швидкостями 36 км/год і 54 км/год. Пасажир, що знаходиться у першому потязі, помічає, що другий потяг проходить повз нього протягом 6 с. Визначити довжину другого потягу.
Д. З.: 1. §§ 1 – 7 і задачі, що залишилися нерозв’язаними на занятті.