4. 4. 2. Моделі порогових функцій і логічніх елементів, що управляються

Т.к. АЦП і ЦАП складні схеми, оте при їх моделюваннi використується як адекватне моделюванне (макромоделюване), так і функціонально-логичне. Щоб здійснити перехід від макромоделювання до функціонально-логичного застосовують порогови функції і логичнi елементи, що управляються.

Порогови функції не стандартні, а вводяться індивідуально при приватному моделюваннi. Приклад:

L= T F₁ [U(t), U_пар]

4. 4. 3. Моделювання цап і ацп

При побудові макромоделей АЦП використається гібридне моделюванне. ФЛМ - функціонально-логичне моделюванне, ЛЕУ - логичнiї елемент, що управляється.

4. 5. Врахування впливу дестабiлiзуючих чинників при моделюванні

4. 5. 1. Загальні положення

В безліч  входять тиснення, ускориння, радіація, частота вібрації т.і. Безліч  - тиснення на конкретні елементи схеми, рівень радіації елементів схеми т.і.

Є три підходи до врахування цих чинників. Вплив чинників на функціональні характеристики елементів. Введення додаткових елементів в моделі з урахуванням впливаючих чинників. Гiпермоделювання.

4.5. 2. Врахування впливу дестабiлiзуючих чинників на функціональному рівні

R = R(T₀) (1+ _R T)

C = C(T₀) (1+ _C T)

L = L(T₀) (1+ _L T)

R=R(T₀) exp [A (1/T₀ – 1/T)]

R=R(T₀) exp [B (T₀ – T)]

C  exp (K/ _T)

I₀(T) = i(T₀) (T/T₀)² exp [q_G/K (1/T₀ – 1/T)]

I₀(Ф) = i₀(0) + aФ + b exp (cФ)

Ф – струм нейтронів

С_эб = С_эб(Т₀) (Т/Т₀) exp [b(T–T₀)].

5.Інформаційні технологіх опису функціональних властивостей аналоговой ЕЗ

5.1. Топологичний опис схем ЕЗ

5.1.1. Граф схеми ЕЗ

Для того, щоб одержати опис стану схеми ЕЗ ЕОМ необхідно автоматизувати процес складання рівннянь Кiрхгофа для цієї схеми. З цією метою складається граф схеми. Граф - це система зв'язаних між собою спрямованих відрізків, кожний з яких відповідає елементу схеми (еквівалентної, з урахуванням моделей і макромоделей компонентів схеми).

Дерево графа - його частина, що з'єднає усі вузли без контурів. Для різноманітних методів складання рівннянь Кiрхгофа застосовуються різноманітні принципи побудови дерева графа. Ребра, входящі в дерево, називаються гілками.

Np=N_в+N_x, Nв=N_узлов–1,

Nв– кількість гілок,

Nx– кількість хорд.

Контура визначаються хордами і напрямками струмів. Кожна гілка визначає перетин графа.

Граф схеми

5.1.2. Топологічні матриці схеми ез

Матриця iнцидентності:

хорды- R₁, C₂, R₂;

гілки - E, C₁, L₁, L₂.

Розмерність (N_Y-1)x(N_X+N_B)

I. Матриця А

	R1	C2	R2	E	C1	L1	L2
1	1	0	01	0	0	0	0
2	-1	0	0	0	1	1	0
3	0	1	1	0	0	-1	0
4	0	0	-1	0	0	0	1

Матриця заповнюється: +1- якщо напрям ветвi витікає з вузла; -1 - в противному випадке; 0- якщо не стосується.

На підставі матриці записують два рівняння

1) I_P(t) = [i_R1(t), i_C2(t), i_R2(t), i_E(t), i_C1(t), i_L1(t), i_L2(t)]^T

A I_P(t) = 0

2) U_P(t) = –A^T _y(t)

IІ. Матриця сечення D

Розмерність: N_B x (N_X + N_B)

	R1	C2	R2	E	C1	L1	L2
E	1	0	0	1	0	0	0
C1	-1	1	1	0	1	0	0
L1	0	-1	-1	0	0	1	0
L2	0	0	-1	0	0	0	1

Заповняєтся: +1 – якщо напрям струмвв в ребрв співпадає з напрямом струмів в ветвi, що визначить цей перетин; -1 –в противному випадке; 0 – якщо перетин не пересікає це ребро.

1) D I_P(t) = 0.

ІІІ Матриця контурів В

Розмерність: N_X x (N_X + N_B)

	R1	C2	R2	E	C1	L1	L2
R1	1	0	0	-1	1	0	0
C2	0	1	0	0	-1	1	0
R2	0	0	1	0	-1	1	1

Заповняється: +1- якщо напрям струму в ребрі співпадає з напрямом струму в контуре; -1 - в противному випадке; 0 - якщо ребро не входить в контур.

1) B U_P(t) = 0

2) I_P(t) = B^T I_X(t)

4. Матриця контурів і сеченнь F

Розмерність: N_X × N_B

	E	C1	L1	L2
R1	-1	1	0	0
C2	0	-1	1	0
R2	0	-1	1	1

Заповняєтся: +1- якщо напрям струмів в ветвi відповідає напряму струму в контурі; -1 - в противному випадке; 0 - якщо ветвь не входить в контур.

1) U_X(t) = –F U_B(t)

2).I_B(t) = F^T I_X(t)

3).[ –F^T1] I_P(t) = 0  [–F^T 1] = D

4).[1F] U_P(t) = 0  [1F] = B