139. Світова економічна криза 2008-2010 рр. Та її вплив на соціально-економічні і політичні процеси в Україні.

Однією з базових потреб в житті як окремої людини, так і держави в цілому є потреба в економічній безпеці. Економічна безпека є найбільш важливою складовою в структурі національної безпеки країни, тому що решта всіх видів безпеки не може існувати без достатнього економічного забезпечення. Тому сьогодні, в умовах світової економічної кризи, необхідність забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення як основи збереження національної безпеки України.

Економічна безпека країни – складна багатофакторна категорія, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії чинників, що створюють загрозу стійкому збалансованому розвиткові країни; забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання.

Більшість дослідників економічної безпеки дійшли висновку, що основними структурними елементами економічної безпеки, які необхідно застосувати при аналізі економічної безпеки України, є такі:

-сировинно-ресурсна безпека;

-­­­­­­енергетична безпека;

-фінансова безпека;

-соціальна безпека;

-інноваційно-технологічна безпека;

-продовольча безпека;

-зовнішньоекономічна безпека.

Однією з найбільш важливих складових економічної безпеки України є сировинно-ресурсна безпека. У добувній промисловості у 2008р. проти 2007р. випуск продукції зменшився на 2,4%, у тому числі на підприємствах з добування металевих руд – на 7,2%, добування нафти і газу – на 0,9%.

Україна за підсумками роботи металургійних підприємств в 2008р. скоротила виробництво сталі на 13,45 в порівнянні з 2007-м – до 37,1 млн.т.

Слід також зазначити, що найважливішою проблемою цих галузей економіки є застаріла техніка, при цьому у гірничо-металургійному комплексі загальне зношення основних виробничих фондів, машин і механізмів складає 65%, в тому числі рівень зносу коксових батарей 54%, доменних печей – 87%, конвекторів – 26% і прокатних верстатів – 90%. Майже 90% шахт більше 20 років працюють без реконструкції. Але інноваційна активність практично припинилась. У 2005-2007рр. інноваційною діяльністю займались тільки декілька сотень підприємств.

Для української економіки величезне значення має забезпечення енергетичної безпеки.

Ситуація, що склалася в паливно-енергетичному комплексі, загрожує забезпеченню енергетичної безпеки України.Підприємства НАК „Нафтогаз України” за 10 місяців 2008 року скоротили видобуток газу на 0,1%. Крім того, видобуток нафти з газоконденсатом в Україні за 10 місяців 2008 року зменшився на 4,7%.

Очевидно, що укладені в Москві газові угоди приведуть до різкого зростання цін на блакитне паливо. Нові ціни на газ фактично означають зупинку для багатьох підприємств. Якщо для металургів газ по $ 250 (плюс всі внутрішні надбавки) ще можливий, то $ 300 для них – серйозна проблема.

Ситуація, яка складається у металургів і хіміків, помножена на світову рецесію і обвал можливостей експорту, означає нові проблеми в частині дефіциту платіжного балансу і серйозні витрати для держбюджету. Обидві галузі – основні джерела валютних надходжень до країни.У 2008 році в Україні був зафіксований найвищий рівень інфляції в Європі, але криза стала свого роду порятунком, принаймні уповільнивши в листопаді зростання інфляції на рівні 22,3% і зупинила галопуюче зростання цін. У 2009 році в Україні очікується річний приріст інфляції на рівні 14,2% (в кращому разі) або 16,9% (за песимістичним сценарієм).

Гривня схильна до зовнішніх дій, оскільки майже 50%

кредитування в Україні здійснюється в іноземній валюті. В результаті кризи вітчизняна грошова одиниця втратила майже 60% своєї вартості з пікового значення у травні 2008р.У 2009р. на Україну чекає найрізкіше зниження темпів зростання зі всіх країн Східної Європи. Кабінет Міністрів опублікував свій макроекономічний прогноз на 2009р., спрогнозувавши річне зростання реального ВВП на рівні всього 0,4%.Україна щорічно втрачає місця в світових рейтингах конкурентоспроможності. У 2006р. (за даними ВЕФ) Україна була на 69 місці, у 2007р. перемістилася на 73.Цього року у рейтингу всесвітньої конкурентоспроможності Міжнародного інституту розвитку менеджменту Україна опустилася з 46 на 54 місце. У 2008р. у рейтингу було 55 держав.

Руйнування високотехнологічних виробництв призвело до стрімкої деградації соціального капіталу. Втративши роботу і кошти для існування, висококваліфіковані спеціалісти вимушені були поповнити армію трудових мігрантів в Європі, США, Росії. Почалася четверта хвиля міграції.Тільки за офіційними даними без урахування нелегальної міграції більше 100 тисяч українців виїхали на заробітки до Європи. За цим показником Україна потрапила до п’ятірки постачальників емігрантів в країни ЄС.Всього за різними оцінками за межами України трудиться від 5 до 7 млн наших громадян у віці 20-49 років, це 10-15% всього населення країни або третина працездатного. Це означає, що країна не просто втрачає місця в міжнародних рейтингах – вона програє боротьбу за перспективу.Слід звернути увагу на те, що еміграція є ризиком скорочення приросту ВВП, оскільки з вибуванням населення скорочується кількість працівників, що створюють ВВП. Відомо, що кожен відсоток вибулих працівників може викликати скорочення приросту ВВП 2%.Ще більш руйнівні процеси відбувалися в соціальній сфері. За роки незалежності розрив між багатими і бідними українцями став колосальним. Різниця в доходах між 10% найбільш багатих і 10% найбільш бідних злетіла від 4,5 до 50 разів, тобто більш ніж в 10 разів, що як мінімум в 10-15 разів вище, ніж в економічно розвинених державах.

Якщо у 1990р. частка оплати праці у ВВП України складала 59%, то до 2008р. вона скоротилася майже удвічі – до 32,6%.Україна за показником купівельної здатності населення зайняла 40 місце серед 41 країни Європи, обійшовши тільки Молдову (у 2007р. Україна зайняла в рейтингу 39 місце).Згідно з даним дослідженням протягом 2008 року кожен європеєць витрачав на споживчі товари в середньому EUR 12,5 тис., середньостатистичний українець – EUR 1,688 тис. Українці можуть витратити тільки 9% тієї суми, яку на споживчі товари витрачають німці.Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні порівняно з 1 грудня 2008р. зріс на 0,7 відсоткового пункту і на 1 січня 2009р. становив 3,0% населення працездатного віку.

Кризові процеси не обійшли і сільське господарство. Впродовж останніх 10-15 років рентабельність вітчизняного сільгоспвиробництва стрімко скоротилася – з 40% (на початку 90-х) до 14,4% у 2007р.У 2008 році спостерігалося бурхливе зростання іноземних інвестицій в економіку України, зокрема у фінансовий сектор виросли в 2,3 раза і подвоїлися в будівництві, добувній промисловості і металургії. При цьому найшвидше росли інвестиції з Кіпру (у 2,2 рази) і Росії (на 71%).Є всі підстави вважати, що криза української економіки характеризуватиметься верхнім рівнем негативних наслідків і більшою тривалістю в порівнянні з середньосвітовими показниками.Значна внутрішня загроза для економічної безпеки України – це зростання „тіньової” економіки та посилення її криміналізації. За розрахунками, тіньовий сектор складає 40-60% ВВП.Одним з найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є її негативний вплив на зростання корумпованості та криміналізації суспільства. За оцінками експертів втрати держави від тінізації доходів щорічно перевищують 12-13 млрд.грн.Україна не відноситься до країн, які мало залежать від зовнішньої кон’юнктури, тому гіпотетично її економіка може істотно постраждати від фінансової кризи. Рівень зовнішнього боргу нашої країни (комерційного, банківського та урядового) щодо ВВП досить високий — 60%, левова частка якого припадає на приватний сектор. Наступного року банки і компанії тільки за єврооблігаціями мають погасити $1,4 млрд. Деякі корпоративні позичальники залучали великі кредити на досить короткий термін (2-3 роки), сподіваючись на рефінансування боргів, коли настане час їх погашати. Однак світовий фінансовий ринок закритий, отримати нову позику за кордоном проблематично і дорого, тому наступного року компаніям доведеться спрямувати на погашення боргів значну частину власних коштів. Позичальники без фінансового резерву в найкращому разі шукатимуть стратегічного інвестора, у найгіршому — оголосять себе банкрутами. У зону ризику передусім потрапляють ритейлери і девелопери. У 2009-му внаслідок дефіциту коштів українські банки ще більше посилять кредитну політику. Це означає, що зростання внутрішнього споживання у країні істотно сповільниться (протягом останніх 2-3 років кредити населенню стимулювали внутрішній попит і, як результат, підвищення ВВП). До кризи одним із потужних драйверів зростання ВВП був приплив прямих іноземних інвестицій. У січні — серпні ПІІ в Україну становили $8 млрд. Загалом за рік, згідно з прогнозами економістів, у вітчизняну економіку увіллють приблизно $9 млрд. Однак у 2009-2010-му приплив іноземних інвестицій зменшиться у кілька разів у зв’язку зі світовою фінансовою кризою: більшість іноземних компаній скасують плани експансії на нові ринки і скуповування конкурентів. Унаслідок дефіциту позикових ресурсів і в Україні, і за кордоном різко зменшиться обсяг інвестицій компаній в основний капітал. Це означає, що їм доведеться не лише згорнути програми з розширення потужностей і виходу на нові ринки, а й відкласти капіталовкладення у підтримку наявного обладнання — на це, найімовірніше, бракуватиме грошей. Як наслідок — конкурентоспроможність вітчизняних виробників, переважно металургів, машинобудівників та хіміків, на світовому ринку знизиться. При цьому з подорожчанням газу імпорт в Україні тільки зростатиме, що істотно сповільнюватиме темпи підвищення ВВП. За прогнозами МВФ, у 2009 році українська економіка сповільниться з нинішніх 7% до 2,5% на рік.

Утім, у кризі є й позитивний момент: наступного року можливе різке зниження інфляції з прогнозованих МВФ цього року 21,4% до 14,7% у 2009-му. Разом зі сповільненням економіки різко впадуть темпи зростання доходів населення і внутрішнього попиту, які зазвичай підганяють інфляцію. За прогнозами аналітиків, зростання номінальних доходів українців може знизитися з нинішніх 43,3% (за січень — серпень порівняно з аналогічним періодом 2007-го) до 15-25% на рік: не виключено, що в умовах дефіциту коштів роботодавці заморозять підвищення зарплат

140. Політичні і соціально-економічні процеси в Україні після президентських виборів 2010 р. Вітчизняні політики перед виборами поливали один одного брудом, як ніколи раніше. Перед президентськими виборами електорату розказували про депутатів-педофілів. Лякали, що до влади рветься кримінальний кандидат і ще цікавіше - претендент на головну посаду приховує свою справжню національність. Одним із найгучніших скандалів стала справа про зґвалтування в «Артеку». Хвиля педофільського скандалу накриває Україну... незадовго до президентських виборів. Голова комітету виборців України заносить справу артеківських педофілів в один ряд із розслідуванням убивства Гонгадзе. Поки слідчі не поспішають ставити крапку - резонансна справа служитиме знаряддям у руках політтехнологів. Янукович зі слуховим апаратом обіцяє почути кожного, тут-таки - псевдо бігборди Юлії Тимошенко і - замість Арсенія на плакатах Онаній. Виборця збивають із пантелику підробні газети і замовні публікації. У ВІктора Федоровича перед виборами гучно відбирають резиденцію Межигір’я, яку він нібито привласнив корупційним шляхом. Поки триває слідство, у штабі кандидата Януковича "ударом нижче пояса" називають згадування давно знятих із лідера судимостей. Де-юре для звинувачень Віктора Федоровича уже немає підстав, де-факто - про участь регіонала у пограбуваннях тижнями розказували в роликах на телебаченні і в межах агітації на радіо. В Усіх ЗМІ проти усіх кандидатів було 1,5 тисячі замовних матеріалів. З них 980 – про Яценюка.. Лідер "Фронту змін" - рекордсмен за кількістю вилитого на його репутацію бруду. Питання національності кандидата у президенти першим порушує міський голова Ужгорода - одразу після бійки з дівчиною-агітатором. Відтоді ксено-ініціативу підхоплюють інші політичні гравці. За кілька тижнів до виборів навіть з’являється книга - українця Яценюка записують у 50-ку знаменитих євреїв. Як показали ці вибори – чим більше ти поливаєш брудом когось, тим більше на тобі плям, які теж важко відчистити.. Брудні піар-технології уже не спрацьовують - запевняє голова комітету виборців України. Рейтинги кандидатів не змінюються, адже народ звик - після гучних звинувачень завжди настає тиша, а всі поважні фігуранти скандалів не те що за ґрати, - з посад не злітають.