- •1.Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •4. Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •6. Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та особливості.
- •8/Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.Роль князя,дружини.Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •10. Соціальна структура суспільства кр в хі -хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира і Ярослава
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр.
- •14. Релігійне життя кр. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16.Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха.
- •17.Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18.Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської Русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21.Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть
- •IV етап (1480—1569) — посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі».
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови на наслідки Люблінської (1569 р.) унії.
- •28 Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
- •29 Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30 Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •32 Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •I етап (лютий 1648 — серпень 1657 р.) — найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби.
- •43. Історичні обставини та хід Переяславської ради
- •45.Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663р. – вересень 1676 р.). Внутрішня і зовнішня політика гетьманів п.Дорошенка, д.Многогрішного.
- •48. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху хvi - XVII ст.
- •49.Гетьманщина наприкінці хvii-XVIII ст.; кордони, населення, адміністративно-територіальний, політичний та соціально-економічний устрій.
- •51. Діяльність української політичної еміграції на початку xviiі ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика
- •52. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в XVIII ст.
- •53. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •54. Правобережна Україна в другій половині хvii-XVIII ст.: політичний та соціально-економічний розвиток.
- •55. Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні в другій половині хvii-XVIII ст.
- •56. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі Правобережних та Західноукраїнських земель.
- •57. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •58. Розвиток української культури напри. 17-18 ст.
- •60. Характер політ. Влади рос. Уряду у перш. Пол. 19 ст. Суспільно-політ. Рухи Наддніпрянської України:їх прояви та значення
- •61. Нац. Відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політ організацій. Кирило-Мефодіївське братство на поч. 19 ст.
- •62. Адмін-територ устрій та регіон. Поділ укр. Земель у складі Австр. Імперії. Населення західноукр. Земель. Національне і соц. Становище українців у 18- перш. Пол. 19 ст.
- •63. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в першій половині хіх ст. Вплив революції 1848-1849 рр. На соціально-економічне і політичне становище українців.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •65. Розвиток української культури наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.
- •66. Ліберальні реформи 1860–70-х рр. В Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний і політичний розвиток підросійської України на етапі становлення капіталізму.
- •67. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів. Конституційні реформи 1860-х рр., їх вплив на українську суспільність.
- •68. Передумови та тенденції формування української нації у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •69. Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. Хіх – початок хх ст.).
- •70. Передумови та специфіка українського національно руху в Російській імперії на етапі становлення індустріального суспільства. Хлопомани. Громадівський рух.
- •71. Розвиток культурно-освіт. І нац.-політ руху у західноукраїнських землях у друг.Пол.19ст
- •72. . Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •73. Політизація укр. Нац. Руху наприк 19ст.-поч.20 ст. Студ. Рух та братство тарасівців
- •74. Революція 1905-1907 р.Р. І у. Укр. Громади у I та II рос. Думах.
- •75. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •76. Перша світова війна і Україна. Відношення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •77. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •78. Політична ситуація в Україні після Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції. Суспільно-політичні сили та інститути влади в Україні на етапі 1917 – початку 1918 рр.
- •79. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України. Склад, політична програма, універсали уцр.
- •80. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •81. Політичні обставини утворення зунр. Внутрішня і зовнішня політика, історичне значення зунр
- •82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •83. Причини поразки та історичні уроки української національно – демократичної революції 1917 – 1920-х рр.
- •84. Брест – Литовська конференція та українське питання.
- •85. Встановлення радянської влади в Україні : передумови, причини, наслідки.
- •86.Економічна та суспільно-політична криза радянського суспільства на початку 1920-х рр.: пошуки виходу. Неп, її суть та особливості впровадження в Україні.
- •87. Кооперативний рух в Україні на етапі 1920-х рр.: особливості в усрр і на західноукраїнських територіях.
- •88. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •89. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1925, 1929 і 1937 рр.
- •90. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920-1930-ті рр.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створ. Укр. Держ. У 1939
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни (вересень 1938 – вер. 1939)
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •109. Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток України (1945-1952 рр.).
- •110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянiзацiя захiдних областей України у повоєнний період. Лiквiдацiя повстанського руху.
- •112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •114. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115. Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •116. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянськоi системи 1960-1980-х рр.
- •Рівень життя населення.
- •117. Полiтична опозицiя другоi пол. 60-х — сер. 80-х рр.В Україні: програмнi та органiзацiйнi засади
- •120) Стан української економіки у другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.
- •126. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •127. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •128. Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків
- •130. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •131. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні
- •132. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •133.Міжконфесійні відносини
- •135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок ташляхів реалізації.
- •137. Вступ України до сот.Проблематичність,перспективи
- •138. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2004-2010.
- •139. Світова економічна криза 2008-2010 рр. Та її вплив на соціально-економічні і політичні процеси в Україні.
139. Світова економічна криза 2008-2010 рр. Та її вплив на соціально-економічні і політичні процеси в Україні.
Однією з базових потреб в житті як окремої людини, так і держави в цілому є потреба в економічній безпеці. Економічна безпека є найбільш важливою складовою в структурі національної безпеки країни, тому що решта всіх видів безпеки не може існувати без достатнього економічного забезпечення. Тому сьогодні, в умовах світової економічної кризи, необхідність забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення як основи збереження національної безпеки України.
Економічна безпека країни – складна багатофакторна категорія, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії чинників, що створюють загрозу стійкому збалансованому розвиткові країни; забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання.
Більшість дослідників економічної безпеки дійшли висновку, що основними структурними елементами економічної безпеки, які необхідно застосувати при аналізі економічної безпеки України, є такі:
-сировинно-ресурсна безпека;
-енергетична безпека;
-фінансова безпека;
-соціальна безпека;
-інноваційно-технологічна безпека;
-продовольча безпека;
-зовнішньоекономічна безпека.
Однією з найбільш важливих складових економічної безпеки України є сировинно-ресурсна безпека. У добувній промисловості у 2008р. проти 2007р. випуск продукції зменшився на 2,4%, у тому числі на підприємствах з добування металевих руд – на 7,2%, добування нафти і газу – на 0,9%.
Україна за підсумками роботи металургійних підприємств в 2008р. скоротила виробництво сталі на 13,45 в порівнянні з 2007-м – до 37,1 млн.т.
Слід також зазначити, що найважливішою проблемою цих галузей економіки є застаріла техніка, при цьому у гірничо-металургійному комплексі загальне зношення основних виробничих фондів, машин і механізмів складає 65%, в тому числі рівень зносу коксових батарей 54%, доменних печей – 87%, конвекторів – 26% і прокатних верстатів – 90%. Майже 90% шахт більше 20 років працюють без реконструкції. Але інноваційна активність практично припинилась. У 2005-2007рр. інноваційною діяльністю займались тільки декілька сотень підприємств.
Для української економіки величезне значення має забезпечення енергетичної безпеки.
Ситуація, що склалася в паливно-енергетичному комплексі, загрожує забезпеченню енергетичної безпеки України.Підприємства НАК „Нафтогаз України” за 10 місяців 2008 року скоротили видобуток газу на 0,1%. Крім того, видобуток нафти з газоконденсатом в Україні за 10 місяців 2008 року зменшився на 4,7%.
Очевидно, що укладені в Москві газові угоди приведуть до різкого зростання цін на блакитне паливо. Нові ціни на газ фактично означають зупинку для багатьох підприємств. Якщо для металургів газ по $ 250 (плюс всі внутрішні надбавки) ще можливий, то $ 300 для них – серйозна проблема.
Ситуація, яка складається у металургів і хіміків, помножена на світову рецесію і обвал можливостей експорту, означає нові проблеми в частині дефіциту платіжного балансу і серйозні витрати для держбюджету. Обидві галузі – основні джерела валютних надходжень до країни.У 2008 році в Україні був зафіксований найвищий рівень інфляції в Європі, але криза стала свого роду порятунком, принаймні уповільнивши в листопаді зростання інфляції на рівні 22,3% і зупинила галопуюче зростання цін. У 2009 році в Україні очікується річний приріст інфляції на рівні 14,2% (в кращому разі) або 16,9% (за песимістичним сценарієм).
Гривня схильна до зовнішніх дій, оскільки майже 50%
кредитування в Україні здійснюється в іноземній валюті. В результаті кризи вітчизняна грошова одиниця втратила майже 60% своєї вартості з пікового значення у травні 2008р.У 2009р. на Україну чекає найрізкіше зниження темпів зростання зі всіх країн Східної Європи. Кабінет Міністрів опублікував свій макроекономічний прогноз на 2009р., спрогнозувавши річне зростання реального ВВП на рівні всього 0,4%.Україна щорічно втрачає місця в світових рейтингах конкурентоспроможності. У 2006р. (за даними ВЕФ) Україна була на 69 місці, у 2007р. перемістилася на 73.Цього року у рейтингу всесвітньої конкурентоспроможності Міжнародного інституту розвитку менеджменту Україна опустилася з 46 на 54 місце. У 2008р. у рейтингу було 55 держав.
Руйнування високотехнологічних виробництв призвело до стрімкої деградації соціального капіталу. Втративши роботу і кошти для існування, висококваліфіковані спеціалісти вимушені були поповнити армію трудових мігрантів в Європі, США, Росії. Почалася четверта хвиля міграції.Тільки за офіційними даними без урахування нелегальної міграції більше 100 тисяч українців виїхали на заробітки до Європи. За цим показником Україна потрапила до п’ятірки постачальників емігрантів в країни ЄС.Всього за різними оцінками за межами України трудиться від 5 до 7 млн наших громадян у віці 20-49 років, це 10-15% всього населення країни або третина працездатного. Це означає, що країна не просто втрачає місця в міжнародних рейтингах – вона програє боротьбу за перспективу.Слід звернути увагу на те, що еміграція є ризиком скорочення приросту ВВП, оскільки з вибуванням населення скорочується кількість працівників, що створюють ВВП. Відомо, що кожен відсоток вибулих працівників може викликати скорочення приросту ВВП 2%.Ще більш руйнівні процеси відбувалися в соціальній сфері. За роки незалежності розрив між багатими і бідними українцями став колосальним. Різниця в доходах між 10% найбільш багатих і 10% найбільш бідних злетіла від 4,5 до 50 разів, тобто більш ніж в 10 разів, що як мінімум в 10-15 разів вище, ніж в економічно розвинених державах.
Якщо у 1990р. частка оплати праці у ВВП України складала 59%, то до 2008р. вона скоротилася майже удвічі – до 32,6%.Україна за показником купівельної здатності населення зайняла 40 місце серед 41 країни Європи, обійшовши тільки Молдову (у 2007р. Україна зайняла в рейтингу 39 місце).Згідно з даним дослідженням протягом 2008 року кожен європеєць витрачав на споживчі товари в середньому EUR 12,5 тис., середньостатистичний українець – EUR 1,688 тис. Українці можуть витратити тільки 9% тієї суми, яку на споживчі товари витрачають німці.Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні порівняно з 1 грудня 2008р. зріс на 0,7 відсоткового пункту і на 1 січня 2009р. становив 3,0% населення працездатного віку.
Кризові процеси не обійшли і сільське господарство. Впродовж останніх 10-15 років рентабельність вітчизняного сільгоспвиробництва стрімко скоротилася – з 40% (на початку 90-х) до 14,4% у 2007р.У 2008 році спостерігалося бурхливе зростання іноземних інвестицій в економіку України, зокрема у фінансовий сектор виросли в 2,3 раза і подвоїлися в будівництві, добувній промисловості і металургії. При цьому найшвидше росли інвестиції з Кіпру (у 2,2 рази) і Росії (на 71%).Є всі підстави вважати, що криза української економіки характеризуватиметься верхнім рівнем негативних наслідків і більшою тривалістю в порівнянні з середньосвітовими показниками.Значна внутрішня загроза для економічної безпеки України – це зростання „тіньової” економіки та посилення її криміналізації. За розрахунками, тіньовий сектор складає 40-60% ВВП.Одним з найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є її негативний вплив на зростання корумпованості та криміналізації суспільства. За оцінками експертів втрати держави від тінізації доходів щорічно перевищують 12-13 млрд.грн.Україна не відноситься до країн, які мало залежать від зовнішньої кон’юнктури, тому гіпотетично її економіка може істотно постраждати від фінансової кризи. Рівень зовнішнього боргу нашої країни (комерційного, банківського та урядового) щодо ВВП досить високий — 60%, левова частка якого припадає на приватний сектор. Наступного року банки і компанії тільки за єврооблігаціями мають погасити $1,4 млрд. Деякі корпоративні позичальники залучали великі кредити на досить короткий термін (2-3 роки), сподіваючись на рефінансування боргів, коли настане час їх погашати. Однак світовий фінансовий ринок закритий, отримати нову позику за кордоном проблематично і дорого, тому наступного року компаніям доведеться спрямувати на погашення боргів значну частину власних коштів. Позичальники без фінансового резерву в найкращому разі шукатимуть стратегічного інвестора, у найгіршому — оголосять себе банкрутами. У зону ризику передусім потрапляють ритейлери і девелопери. У 2009-му внаслідок дефіциту коштів українські банки ще більше посилять кредитну політику. Це означає, що зростання внутрішнього споживання у країні істотно сповільниться (протягом останніх 2-3 років кредити населенню стимулювали внутрішній попит і, як результат, підвищення ВВП). До кризи одним із потужних драйверів зростання ВВП був приплив прямих іноземних інвестицій. У січні — серпні ПІІ в Україну становили $8 млрд. Загалом за рік, згідно з прогнозами економістів, у вітчизняну економіку увіллють приблизно $9 млрд. Однак у 2009-2010-му приплив іноземних інвестицій зменшиться у кілька разів у зв’язку зі світовою фінансовою кризою: більшість іноземних компаній скасують плани експансії на нові ринки і скуповування конкурентів. Унаслідок дефіциту позикових ресурсів і в Україні, і за кордоном різко зменшиться обсяг інвестицій компаній в основний капітал. Це означає, що їм доведеться не лише згорнути програми з розширення потужностей і виходу на нові ринки, а й відкласти капіталовкладення у підтримку наявного обладнання — на це, найімовірніше, бракуватиме грошей. Як наслідок — конкурентоспроможність вітчизняних виробників, переважно металургів, машинобудівників та хіміків, на світовому ринку знизиться. При цьому з подорожчанням газу імпорт в Україні тільки зростатиме, що істотно сповільнюватиме темпи підвищення ВВП. За прогнозами МВФ, у 2009 році українська економіка сповільниться з нинішніх 7% до 2,5% на рік.
Утім, у кризі є й позитивний момент: наступного року можливе різке зниження інфляції з прогнозованих МВФ цього року 21,4% до 14,7% у 2009-му. Разом зі сповільненням економіки різко впадуть темпи зростання доходів населення і внутрішнього попиту, які зазвичай підганяють інфляцію. За прогнозами аналітиків, зростання номінальних доходів українців може знизитися з нинішніх 43,3% (за січень — серпень порівняно з аналогічним періодом 2007-го) до 15-25% на рік: не виключено, що в умовах дефіциту коштів роботодавці заморозять підвищення зарплат
140. Політичні і соціально-економічні процеси в Україні після президентських виборів 2010 р. Вітчизняні політики перед виборами поливали один одного брудом, як ніколи раніше. Перед президентськими виборами електорату розказували про депутатів-педофілів. Лякали, що до влади рветься кримінальний кандидат і ще цікавіше - претендент на головну посаду приховує свою справжню національність. Одним із найгучніших скандалів стала справа про зґвалтування в «Артеку». Хвиля педофільського скандалу накриває Україну... незадовго до президентських виборів. Голова комітету виборців України заносить справу артеківських педофілів в один ряд із розслідуванням убивства Гонгадзе. Поки слідчі не поспішають ставити крапку - резонансна справа служитиме знаряддям у руках політтехнологів. Янукович зі слуховим апаратом обіцяє почути кожного, тут-таки - псевдо бігборди Юлії Тимошенко і - замість Арсенія на плакатах Онаній. Виборця збивають із пантелику підробні газети і замовні публікації. У ВІктора Федоровича перед виборами гучно відбирають резиденцію Межигір’я, яку він нібито привласнив корупційним шляхом. Поки триває слідство, у штабі кандидата Януковича "ударом нижче пояса" називають згадування давно знятих із лідера судимостей. Де-юре для звинувачень Віктора Федоровича уже немає підстав, де-факто - про участь регіонала у пограбуваннях тижнями розказували в роликах на телебаченні і в межах агітації на радіо. В Усіх ЗМІ проти усіх кандидатів було 1,5 тисячі замовних матеріалів. З них 980 – про Яценюка.. Лідер "Фронту змін" - рекордсмен за кількістю вилитого на його репутацію бруду. Питання національності кандидата у президенти першим порушує міський голова Ужгорода - одразу після бійки з дівчиною-агітатором. Відтоді ксено-ініціативу підхоплюють інші політичні гравці. За кілька тижнів до виборів навіть з’являється книга - українця Яценюка записують у 50-ку знаменитих євреїв. Як показали ці вибори – чим більше ти поливаєш брудом когось, тим більше на тобі плям, які теж важко відчистити.. Брудні піар-технології уже не спрацьовують - запевняє голова комітету виборців України. Рейтинги кандидатів не змінюються, адже народ звик - після гучних звинувачень завжди настає тиша, а всі поважні фігуранти скандалів не те що за ґрати, - з посад не злітають.