39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.

Переможні битви 1648—1649 pp., унаслідок яких значна частина українських земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави під назвою «Військо Запорозьке». Історики дали цій державі умовну назву — Гетьманщина.У процесі розгортання нац.-визволь. війни у козац. еліті вперше сформ-ся основні нац. ідеї: право укр. нар. на створ. влас. не залеж-ї держ; генетичний зв*язок козац держ-ті з КР, спадком-ть кордонів, трад-й і культ. Ці положення і лягли в осн. держ. дій-ті Б. Хмель. Після взяття під контр. знач частин укр. земель та ліквідаціїї на них поль. адміністрації, гостро стало питання про власну нац. держ-ть. Потрібно було: забезпечити регул-ня економ. життя ; забезп-ти правопорядок ,захист насел-ня У. Держ.конц. Хмель. сформ-ся на 2х принцип. засадах: 1)демократії 2) авторитаризму Спочатку були демократичні засади: - функціонувала військова рада ,де право голосу мала і «чернь» - вибор-ть усіх посад- від сотника до гетьмана - відсут-ть жорстких міжстанових розмежувань. Авторитарна політика Б.Хм.: - поступове обмеження впливу «чорних рад» та витіснення їх старшинською радою - вся влада - в руках гетьмана - домінування командних методів упр-ня у держ. житті. - встан-ня спадк. гетьманату, тенденція до монархії Соціально-економічна політика Б.Хмельницького залежала від: Результатності воєн. і політ. протист-ня з Польщею.; Позиції козацької старшини; Розмаху селянської антифеодальної боротьби.

Державобудівнича діяльність Богдана Хмельницького полягала в тому, що необхідно було створити могутню козацьку державу, яка б засновувалась на державних традиціях Запорізької Січі, мала численне боєздатне військо, гетьмана, свої органи влади, право, суд та судочинство, фінансову систему.

40. . Політ-адмін. устрій, організація влади і управління Гетьманською Державою. Б. Хмельницького

За часів Хмельниччини у Гетьманській Державі в основі адмін. поділу лежала структура козацького війська.

Тер-я У. поділялася на полки та сотні

Гетьман- головний і правитель України. Він очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував зовн. політикою, мав право видавати загальнозабов*яз. для всіх нормативні акти – універсали.

Система організації публічної влади мала 3 рівні: генеральний,полковий та сотенний

Генеральна вища влада належала Гетьману та генеральній старшині

На місцях управляли полковий та сотенний уряди.

Полковий уряд обирався старшиною і складався з:

- полковників

- полкових урядовців

Сотенний уряд склад. з:

- сотника та його помічників (писар, осавул, хорунжий)

У великих містах управління здійснювалося магістратами, в малих, але привілейованих – отаманами.

Своєрідним гарантом Української Держави стала національна армія. Ядро – реєстрове та запорізьке козацтво, навколо об*єднувалося повстале селянство.

41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. та їх наслідки.

Відсутність власної держави, прогресуюча втрата національної еліти, церковний розкол, полонізація, окатоличення, наростаюче закріпачення селянства, а слабкість королівської влади, розширення впливу Запорозької Січі, втрата контролю над нею з боку Польщі – причини нац.- визволь. боротьби. Боротьба 1648—1676 pp., мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер.

Етапи укр. нац. рев-ії: