73. Політизація укр. Нац. Руху наприк 19ст.-поч.20 ст. Студ. Рух та братство тарасівців

Молоді громади – організації радикаль. молоді у 70-80 р.р. 19 ст., які ставили собі за мету здобуття не залеж-ті України.

Проте поширене на той час захоплення Марксизмом призвело до того, що більшість радикаль. громадівців порвала з укр. рухом і приєдн-ся до рос. револ. гуртків

Але залишалися прихильники ідеї відродження укр. держави або автономії. Такими стало «братство тарасівців»(1892-1893)- засновники: Липа, Шелеман, Міхновський; також учасники: Грінченко, Коцюбинський, Вороний, Тимченко.

Мета: цілковита не залеж-ть України.

Програма:

- Самость-ть та суверен-ть України, соборної та неподільної

- Державу очолюватимуть гетьм. і сейм

- У держ власності: земл, велика промис-ть, гуртова торгівля

- Відокр-ня від держ церкви, свобода віри

- Загаль труд. повин-ть

- загаль. без оплат. освіта

- створ-ня нац. армії

Діяльність:

- організ-я лекцій ,таєм. зібрань, укр. вистав, нелегаль. бібліотеки

- встан-ня зв*язків з аналогіч. гурткамиу Полтаві, Одесі, Херсоні та ін.

У 1893-арешти тарасівців, припинило існ-ня

Значення діяль-ті:

- Перша самостій. укр. політ. орган. в Наддніпр. У.

- Уперше сформ-ся політ. мета укр. руху

74. Революція 1905-1907 р.Р. І у. Укр. Громади у I та II рос. Думах.

Початок революції - 9 січня 1905 р. в Петербурзі- розстріляна за наказом уряду 150-тисячна мирна робітнича демонстрація, учасники якої намагалися передати цареві петицію про свої потреби => «Геть самодержавство!»

Широкомасштабні народні виступи,у т.ч. і в Україні: Повстання на броненосці «Потьомкін» (червень 1905 p.), збройні виступи у Севастополі під керівництвом П. Шмідта (листопад 1905 p.), У Києві на чолі з Б. Жаданівським (листопад 1905 р.)

=>підписання 17 жовтня Миколою II Маніфесту, у якому народові обіцяли громадянські свободи, декларувалося скликання російського парламенту — законодавчої Державної думи із залученням до виборів усіх верств населення.

Слабкість та незрілість парламентської форми правління+необхідність консолідації опозиційних => орган-я Ради робітничих депутатів більшовиками. Були в найбільших укр. містах.

У І та II Державних думах на правах парламентської фракції діяла Українська думська громада, яка налічувала у своїх лавах понад 40 депутатів і обстоювала, головним чином, право України на політичну автономію та українізацію школи, судочинства, церкви та місцевих адміністративних органів. І хоча практична ефективність думської діяльності депутатів-українців була незначною, важливе політичне значення мала можливість оприлюднення з найвищої державної трибуни національних і соціальних вимог та інтересів українського народу.

1907 р. - царський Маніфест про розпуск II Державної думи і новий закон про вибори до III Думи, ( 80% населення Російської імперії позбавлялося виборчих прав). => перша російська революція зазнала поразки.

75. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.

Напередодні Першої світової війни українські землі продовжували залишатися у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської. Вони різнились за рівнем економічного і соціального розвитку, освіти та культури, адміністративним устроєм. Обидві імперії проводили імперську політику, спрямовану на знищення національної самобутності населення і колоніальну експлуатацію цих земель. Найбільших утисків у національному відношенні зазнавало українське населення під владою Російської імперії. Національна політика австрійського уряду, хоча і була м'якішою, вела до розпалення українсько-польського конфлікту в Галичині. Територія Західної України (сучасна територія Львівської. Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та більша частина Чернівецької областей) входили до Австро-Угорщини. Економічно більш розвинутими були українські землі в складі Російської імперії, особливо Південь і Схід України. Донбас був вугледобувною і металургійною базою Російської імперії. На той час добування вугілля і виплавка металу були основними показниками могутності країни. Так, у 1913 р. Донбас дав 70% вугілля, що видобувалось у Російській імперії. Уже в роки війни (1915-1916 pp.) заводи, розташовані на Україні, давали 96,7% прокату, 68% — сортового металу, 99% — двотаврових балок і швелерів, 53% - солі, 81% - олова, 90% - срібла, 75% - чавуну. Крім того, сільське господарство давало 16 млн. тонн товарного зерна.У той же час на українських землях в складі Австро-Угорської імперії промисловість була майже відсутньою. Єдині галузі, що розвивалися, були лісообробна, нафтодобувна, харчова. Селянство потерпало від малоземелля, і значна частка населення змушена була емігрувати або відправлятися на заробітки за океан. Перша світова війна, на порозі якої стояв світ, носила загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі були об'єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.