Сборник_Region-2015

Розрахунки показали, що найбільш розвинену туристичну інфраструктуру має Малопольське воєводство (0,771). Адже воєводство є одним з найбільш динамічно розвинутих регіонів в Польщі та Центральній Європі. Володіє унікальними перевагами і привертає до себе увагу 8-10 мільйонів туристів щороку. На другому місці за розвитком інфраструктури знаходиться Нижньосілезьке воєводство із центральним містом Вроцлав (0,571). Воно відрізняється своєю неповторністю та оригінальністю атракцій

Через великий потік туристів, який щороку збільшується, інфраструктура тут працює на високому рівні. На третьому місці розмістилося Сілезьке воєводство із адміністративним центром міста Катовіце. Транспортна інфраструктура тут на першому місці. Прокладені довгі автомобільні шляхи, які з’єднуються як із сусідніми воєводствами, так і з країнами-сусідами Чехією та Словаччиною. Найменший показник розвиненості туристичної інфраструктури спостерігається у Підляському, Лодзинському та Свентокшиському воєводствах. Це пов’язано із меншим використанням туристами туристичними закладами розміщення, туристичним транспортом. У цих воєводствах не так багато атракцій, які б привертали увагу туристів (рис. 2).

Рис. 2. Оцінка туристичної інфраструктури Польщі

Таким чином зробимо висновок , що туристична інфраструктура Польщі досить розвинена, розвинута залізниця, довжина автомобільних шляхів задовольняє потреби туристів, зосереджена значна кількість аеропортів. Варто відзначити високий рівень готельної сфери. Всі показники сприяють розвитку туристичної галузі. За розвитком інфраструктури лідирують Малопольське

201

воєводство. Тут спостерігається найбільше число закладів громадського харчування та закладів розміщення. Всі інші показники інфраструктури знаходяться на високому рівня. Далі – Мазовецьке воєводство. Воно вирізняється високими показниками розвинутих шляхів та високе число закладів громадського харчування. По відношенню до інших воєводств, тут не так багато закладів харчування та об’єктів, які увійшли до реєстру пам’яток. Далі – Сілезьке воєводство. Воєводство має високі показники закладів харчування та об’єктів, що внесені до реєстру пам’яток. Не так багато тут закладів розміщення для туристів та місць, що надаються туристам для ночівлі.

Список використаних джерел: 1. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії : Навчальний посібник / І.М. Школа. – Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2012. – с. 166. 2. Воскресенський В.Ю. Міжнародний туризм: Навчальний посібник / В.Ю. Воскресенський. – М. : «ЮНІТІ- ДАНА», 2006. - 255 с. 3. Буйленко В.Ф. Развиток сучасного туризму: Навчальний посібник / В.Ф. Буйленко. – М. : «Фенікс», 2008. – 416 с. 4. Бовсуновська А.Я. Географія туризму : Навчальний посібник / А.Я. Бовсуновська. – Донецьк : ДІТБ, 2010. – 410 c. 5. Ващаєв С.С. Методологія побудови узагальнюючих статистичних показників: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к. ек.н.. Спеціальність 08.03.01 – статистика / С.С. Ващаєв ; КНЕУ. – Київ : КНЕУ, 2001. – 21 с.

УДК 911.3:338.487(477.82)

СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

О.В. Міщенко mischenkoolena.lutsk@rambler.ru

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки м. Луцьк, Україна

Актуальність дослідження туристичного ринку регіону зумовлена його багатогранністю та суспільною значущістю, бо він не тільки впливає на такі сектори народного господарства, як транспорт, торгівля, будівництво тощо, але й сприяє здоров’ю й культурному збагаченню суспільства.

Метою дослідження ‒ аналіз сучасного стану туристичного ринку Волинської області, виявлення тенденцій його розвитку.

Однією із провідних складових розвитку туризму в регіоні слугують туристичні підприємства, мета функціонування яких полягає в активізації туристів, а сутність діяльності – у створенні комплексного турпродукту. Згідно із українським законодавством, підприємницька діяльність може здійснюватись як зі створенням, так і без створення юридичної особи. Так у 2014 р. кількість юридичних підприємств, що займались продажем туристичного продукту сягала 27, підприємців фізичних осіб фіксувалось 53 одиниць [2]. За обсягом та характером діяльності, організацією виробничого процесу ці підприємства поділяються на туроператорів, турагентів та суб’єктів, що здійснюють екскурсійну діяльність.

___________________

© Міщенко О.В., 2015

202

На території Волинської області склалася розгалужена мережа туристичних підприємств. На це вказують такі порівняльні числові показники: 2007 р. – 67, 2012 р. ‒ 83, а у 2014 р. ‒ 80 туристичних підприємства [1]. Дохід туристичних підприємств Волинської області у 2014 році сягав 5030,5 тис. грн [2].

Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі Волинської області за 2014 рік свідчать про спад туристичної активності. Крім того, як видно з рис. 1 і сама структура туристичних потоків області останнім часом зазнала змін. Так, якщо у 2000 р. переважали внутрішні туристичні потоки ‒ 93 %, то у 2014 р. їх частка зменшилися до 23 %, а кількість туристів, що виїжджали за кордон за цей час збільшилася з 4,5% до 30 %.

Розвиток іноземного туризму здатен забезпечити одержання валютних коштів за туристичний продукт у державний бюджет області, формування позитивного іміджу регіону на міжнародній арені. Показник кількості іноземних туристів, що подорожували областю низький й простежується тенденція до його спаду [3]. Так, у 2007 році фіксується найвищий показник кількості іноземних туристів – 5103, у 2010 р – 4021, 2013 р ‒1095, а у 2014 р. – 349 осіб [2].

Слід зазначити, що розвиток внутрішнього туризму (без екскурсантів) відбувається дуже повільними темпами й навіть іде на спад. Зокрема, чисельність внутрішніх туристів за 2013 р. зменшилася майже на 4110 тис. осіб порівняно з 2012 р. Така ситуація засвідчує непопулярність національного туристичного ринку, зумовлена низькою якістю послуг, ціновою невідповідністю, слабким розвитком соціального туризму.

У зв’язку з тим, що сусідні держави пропонують якісний туристичний продукт за цінами не набагато вищими за вітчизняні, це призводить до того, що гроші, які громадяни України витрачають на відпочинок, ідуть на розвиток туристичної інфраструктури інших країн, а не власної держави. Найбільшою популярністю серед волинян користуються тури до Польщі, Туреччини, Єгипту. Серед іноземців, які відвідали область, переважають громадяни Російської Федерації, Польщі, Білорусі, Німеччини, Швеції, Литви.

203

Серед волинян, які подорожували за кордоном, й в Україні найулюбленішим видом рекреаційної діяльності є дозвілля. Крім того, розвивається й лікувальна рекреаційна діяльність. Так у 2014 р. з метою лікування подорожували в межах країни 165 жителя Волинської області й з цією ж метою приїздили до Волині 277 іноземців. Не дивлячись на те, що діловий туризм – цей вид туризму, що насьогодні динамічно розвивається в світі й в Україні частка службових поїздок, що забезпечують туристичні фірми області є незначною. Така ситуація виникла через високий рівень депресивності території Волинської області й пояснюється низьким рівень розвитку економіки, промислового виробництва, що в свою чергу обмежило до певних меж ділове спілкування. Низький рівень соціального забезпечення регіону призвів до практично занепаду спортивного та спортивно-оздоровчого туризму.

Порівнюючи дані щодо туристичних потоків та кількості туристів, які були обслуговані суб’єктами туристичної діяльності, можна зробити висновок, що туристи почали віддавати перевагу самостійним подорожам, не вдаючись до послуг туристичних організацій. Така ситуація пов’язана з тим, що в останні роки збільшилася можливість самостійного бронювання туристами транспортних квитків та місць у готелях через мережу Інтернет, що значно полегшує процедуру придбання туристичних послуг.

Таким чином, на території Волинської області простежуються тенденції зростання обсягів самостійно подорожуючих громадян; виїзний туризм

204

розвивається більш стрімкими темпами, ніж іноземний, тому стратегічною метою розвитку туризму в області є створення конкурентоспроможного туристського продукту, який зможе гідно представити себе на світовому ринку.

Аналіз стану туристичного ринку у Волинській області показав цілий комплекс проблем, що стримує входження держави у світовий туристський простір. І від того, наскільки ефективно та швидко розв’язуватимуться ці проблеми в подальшому, залежить розвиток туристичної інфраструктури регіону та економічного стану України загалом.

Список використаних джерел: 1. Головне Управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс]. Режим доступу http: // www.lutsk.ukrstat.gov.ua. 2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу http: // www.ukrstat.gov.ua. 3. Черчик Л. Сучасний стан розвитку туристично-рекреаційний комплекс Волинської області: Монографія. / Л. Черчик, І. Ерко, Н. Колена, О. Міщенко; МОНУ. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. – 154 с.

УДК 911.3:379.85(477.82)

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ТУРИСТИЧНИХ ПОТОКІВ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Т.С. Павловська, І.М. Оніщук pavlovska2011@gmail.com

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Волинська область має вигідне географічне положення та значний туристсько-рекреаційний потенціал, що дає усі підстави для успішного розвитку тут туристичної галузі. За умови детального вивчення проблем і перспектив розвитку цієї сфери на Волині та в Україні, а також належної державної підтримки туризм може стати стратегічною основою регіонального розвитку Волинської області.

Сьогодні в області сформувалась розгалужена мережа туристичних підприємств. Усього в 2014 р. їх нараховувалося 80, за кількістю переважали турагенції (60). Незважаючи на прогресуючий розвиток туристичної індустрії в регіоні, кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності Волинської області впродовж 2000-2014 рр. була дуже мінливою, що визначається загальнодержавними й світовими тенденціями в сферах економіки, політики, туризму тощо. Найбільша кількість туристів спостерігалася в 2000, 2006-2008 рр. (рис. 1). У зв’язку зі світовою економічною кризою 2008-2009 рр. кількість подорожуючих зменшилася. На Волині таке скорочення стало особливо помітним з 2011 року. Ймовірно, на таку динаміку вплинуло й те, що в останні роки туристи почали віддавати перевагу самостійним подорожам, не вдаючись до послуг туристичних організацій, оскільки зросли можливості бронювання транспортних квитків і туристичних путівок самостійно через мережу Інтернет.

________________________________

© Павловська Т.С., Оніщук І.М., 2015

205

Упродовж 2000–2014 рр. суттєво змінилася структура потоків за видами туризму. На рис. 2. видно, що у напрямку до сьогодення зменшується частка внутрішніх туристів (95% у 2001 р., 33% у 2013 р., у 2014 р. – 42%), натомість інтенсивно зростає частка туристів-громадян України, які виїжджали за кордон

(4% у 2001 р. проти 62% у 2013 р., у 2014 р. – 55%). Стосовно іноземних туристів, то їхній відсоток від загальної кількості туристів змінювався від 1 (в 2001 р.) до 9% (у 2008 р.), опустившись у 2014 р. до 2%.

Чисельність іноземних туристів, які прибували в область, відносно невелика та має тенденцію до зниження. Так, у 2001 р. Волинь відвідало 520

206

осіб. Поступово їх кількість зростала, досягнувши найбільшого значення у 2008 р. (5826 осіб). У 2014 р. кількість іноземних туристів була найменшою за весь досліджуваний період − 349 осіб (рис. 3). Очевидно, такі тенденції в туристичній галузі значною мірою продиктовані суспільно-політичними та економічними обставинами в нашій країні протягом останніх двох років.

Рис. 3. Динаміка туристичних потоків в’їзного та виїзного туризму у Волинській області [1−3]

Найчастіше іноземні туристи прибувають на Волинь із Російської Федерації, Польщі, Білорусі, Німеччини, а також з Азербайджану, Австрії, Угорщини, Туркменістану з метою лікування та відпочинку. Хоча співвідношення прибулих із цих країн з року в рік є змінним, однак лідерами за кількістю залишаються туристи з Росії (у 2010 р. – 50,1% від загальної кількості іноземних туристів, у 2011 – 96,2%, у 2012 р. – 96,0%, у 2013 р. – 93,3%). У 2014 р. кількість прибулих туристів у Волинську область становила лише 349 осіб, проте всі 100% з них були громадянами Російської Федерації.

Динаміка чисельності туристів-мешканців Волинської області, які виїжджали за кордон, характеризується значними коливаннями (див. рис. 3). Причиною такого явища є нестійкість курсу гривні відносно американського долара, внутрішня політична нестабільність та викликані цим різного роду соціальні напруження в деяких країнах, які приймали наших туристів. Проте в цілому простежується тенденція до зростання кількості туристів цієї категорії. Виїзні туристи надавали перевагу відпочинку, дозвіллю, лікуванню, а також 0,6% з них виїжджали за кордон у службових, ділових цілях та з метою навчання. У 2012-2014 рр. волиняни відпочивали переважно в Туреччині та Єгипті, а також в Болгарії, Греції, Словаччині, ОАЕ, Тунісі та Російській Федерації. Порівняно менше волинські туристи відвідують Іспанію, Кіпр, ШріЛанку, Хорватію, Чехію, Угорщину, Чорногорію, Таїланд (100−200 осіб у рік). Упродовж цих трьох років туристи з Волинської області побували також в Андоррі, Азербайджані, Австрії, Бельгії, Білорусі, Китаї, Кубі, Данії,

207

Домініканській Республіці, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Гуам, Угорщині, Індії, Індонезії, Ізраїлі, Італії, Йорданії, Литві, Мальті, Мексиці, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Сінгапурі, В’єтнамі, Словенії, Швеції, Швейцарії, Туркменістані, Великобританії, Танзанії та США [2; 3].

У 2014 році найбільшою популярністю серед громадян України, мешканців Волині, користувались Єгипет (30,1% з числа туристів, подорожуючих за кордон), Туреччина (17,7%), Болгарія (12,9%), а також Польща (12,1%). У такі країни як Польща, Російська Федерація, Словаччина та Греція туристичні путівки купували переважно юридичні особи, а покупцями турпослуг в інші країни зазвичай були фізичні особи [1; 3].

Упродовж 2000-2014 рр. суттєво зменшилася кількість внутрішніх туристів (68034 у 2000 р., 6171 осіб у 2014 р.) [3]. Така ситуація засвідчує непопулярність національного туристичного продукту через низьку якість послуг, їх цінову невідповідність і слабкий розвиток інфраструктури. Стосовно мети подорожі, то внутрішні туристи витрачали свій вільний час переважно на дозвілля, відпочинок і лікування.

Щодо чисельності екскурсантів, яким надавались екскурсійні послуги в межах області, то впродовж 2000-2014 рр. найбільше їх відмічалося у 2005 р. (57283 осіб), поступово скоротившись до 11728 осіб у 2014 р. Попри таку тенденцію кількість відвідувань музеїв на Волині із кожним роком зростає [2; 3].

Отож, можна констатувати, що на Волині в останні чотири роки простежується тенденція до скорочення обсягів туристичних потоків, зокрема кількості туристів-іноземців та внутрішніх туристів. Натомість відмічається деяке зростання кількості туристів-громадян України, які виїжджали за кордон, хоча чисельність цієї категорії туристів у 2014 р. теж дещо знизилася.

Вважаємо, що для успішного розвитку туристичної індустрії Волинської області насамперед необхідні: підтримка державою сільського, внутрішнього й в’їзного туризму як основних напрямів залучення коштів до державного бюджету; покращення стану історико-культурних пам’яток, інфраструктури; стимулювання розвитку санаторно-курортного туризму; розробка централізованої державної рекламної програми, спрямованої на приваблення туристів в Україну та Волинь зокрема.

Список використаних джерел: 1. Економічна діяльність. Туризм. / Головне управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/. 2. Статистичний щорічник. Волинь 2013. /За ред.

В.Ю. Науменка; відпов. за вип. Л.С. Баранюк. – Луцьк. МКФ „ Християнське Життя”, 2014. – 509 с. 3. Туристична діяльність на Волині у 2014 р.: буклет /Відпов. за вип. Берегович Н. Д. // Головне управління статистики у Волинській області. – Луцьк, 2015. – 6 с.

208

УДК 379.85

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТУРИСТСКО-РЕКРЕАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА В РЕГИОНАЛЬНОМ РАЗВИТИИ БРЯНСКОЙ ОБЛАСТИ

А.А. Подвойская n.podwoiskaya@yandex.ru

Брянский государственный университет им. акад. И.Г. Петровского, г. Брянск, Россия

Обеспечение сбалансированного развития экономики регионов является стратегической задачей субъектов РФ. Особенно актуально это для староосвоенных районов, где сложились отраслевые диспропорции с недостаточным развитием отраслей непроизводственной сферы.

Брянская область образована в 1944 году, в современных границах занимает площадь в 34 857 кв. км, что составляет 5,4 % от площади Центрального федерального округа РФ. На 01.01.2015 г. численность населения составляет 1 232 940 человек (3,2 % населения ЦФО РФ). По величине среднедушевых денежных доходов Брянская область занимает 9 место среди 18-ти субъектов РФ, входящих в Центральный федеральный округ [2]. Невысокие доходы населения формируют спрос в первую очередь на развитие внутреннего туризма.

Брянская область длительное время развивалась как индустриальноаграрный район с высокой долей обрабатывающих производств. В промышленности региона доминируют машиностроение и металлообработка, а также пищевая отрасль. Происходит постепенное увеличение доли черной металлургии, деревообрабатывающей промышленности, производства строительных материалов. Традиционно в области доминируют отрасли производственной сферы. В целом экономику области можно охарактеризовать слабо диверсифицированной и в силу этого уязвимой по отношению к колебаниям товарной конъюнктуры.

Одним из диверсификационныхф механизмов является развитие туристской отрасли. Традиционно роль туризма рассматривается в социальнокультурной сфере. В то же время, развитие туристско-рекреационного сектора способствует созданию новых рабочих мест, уменьшению социальной напряженности, привлечению денежных средств в регион. Отметим, что туризм не может развиваться без поддержки таких отраслей, как строительство, сельское хозяйство, общественное питание и торговля, транспорт и связь.

Современный туризм как экономическое явление выступает в виде туристского продукта и услуг, которые не могут накапливаться и транспортироваться. Эффективное использование туристских ресурсов позволяет существенно повысить конкурентоспособность экономики регионов.

Возможности развития внутреннего туризма области предопределены наличием водных, лесных, биологических, культурно-исторических ресурсов.

______________________

© Подвойская А.А., 2015

209

Своеобразие туристского потенциала Брянской области заключается уже в его географическом положении на стыке трех государств – России, Белоруссии

иУкраины, что отражается в этно-культурных особенностях области. По данным Управления по туризму Брянской области в списке памятников истории

икультуры региона насчитывается 2122 объекта культурного наследия, из них 81 имеют статус объектов федерального значения и 1941 – регионального [3]. 10 поселений области входят в список исторических поселений России. К ним относятся Брянск, Дятьково, Карачев, Клинцы, Мглин, Новозыбков, Почеп, Севск, Стародуб и Трубчевск. Но наиболее популярными историкокультурными достопримечательностями региона являются музей-усадьба Ф.И. Тютчева в с. Овстуг Жуковского района и музей-усадьба А.К. Толстого в с. Красный Рог Почепского района. Патриотический маршрут «Партизанскими тропами Брянщины», был представлен на Всероссийской конференции по военно-патриотическому туризму в г. Орел в феврале 2015 года и вызвал достаточно высокий интерес среди туроператоров России.

К2018 году в области планируется создание туристско-рекреационного кластера «Хрустальный город». В проект войдут: территория Дятьковского хрустального завода, который называют жемчужиной Российского художественного стеклоделия, храм «Неопалимая Купина», а также музеи хрусталя и Мальцовского промышленного округа. Создание кластера определило включение Брянской области в список перспективных регионов по развитию туризма.

Пресеченный рельеф в сочетании с обилием водных объектов и удивительными лесами формирует наиболее благоприятные условия для развития разнообразных направлений туризма.

Более 30 % территории области покрыто еловыми, широколиственноеловыми и широколиственными лесами. Животный мир Брянских лесов представлен такими промысловыми видами как барсук, лесная куница, горностай, ласка, выдра, кабан, косуля, лось и некоторые другие. Богатое разнообразие растительного и животного мира создает предпосылки для развития охоты, фото-охоты, сбора грибов, ягод и орехов, что всегда привлекало местное население, а в последнее время становится популярным и среди многочисленного населения столичного региона.

Особое место в туристической сфере области занимает развитие оздоровительного санаторно-курортного отдыха. Минеральные ресурсы области используются для лечения различных заболеваний в санаториях, санаториях-профилакториях и домах отдыха. На территории области располагается 21 санаторно-курортная организация, в т.ч. 12 – санатории и пансионаты, 4 – санатории-профилактории. Остальную часть составляют базы отдыха, кемпинги, туристические базы и другие организации отдыха [1]. Наиболее посещаемыми являются санатории: «Затишье» (Клинцовский р-н), «Снежка» (Брянский р-н), «Жуковский» (Жуковский р-н), «Синезерки» (Навлинский р-н) и «Вьюнки» (Клинцовский р-н).

Рациональное использование природных ресурсов неразрывно связано с их охраной, с каждым годом все большей востребованностью пользуется

210