Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори.docx
Скачиваний:
383
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
375.19 Кб
Скачать

43.Національне відродження у Наддніпрянській Україні в XIX ст.: причини та основні етапи.

ХІХ століття - це час розквіту різних прогресивних ідей. Учасники: інтелігенція, дворянство, офіцери.

Умови формування національної свідомості: відсутність єдиної території, тотальна русифікація українського населення, зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів, засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії, збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України.

Складові національного відродження: поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя, відродження історичного минулого, впровадження і захист української мови, поява творів української літератури, відродження національного мистецтва, традицій.

Основною формою національного відродження стало відродження української мови (І.Котляревський „Енеїда” 1798 року), а також Є.Гребінка, П.Гулак – Артемовський і Т. Шевченко.

Процес національного відродження: академічний (фольклорно-етнографічний), літературний(культурно-освітній), політичний

20-40р 19ст – “етап збирання спадщини”.

1818 вихід першої укр. граматики (Дмитро Бантиш-Каменський)

З’являються перші університети 1805 Харків, 1834 Київський університет.

Таємничі політичні організації. Перша громад. організац. – Кирило-Мефодіївське братство. Засновуються культурно-освітні осередки. Декабристські рухи (але не гостро поставлене національне питання).

Незважаючи на всі зусилля, царський уряд був безсилим перешкодити зростанню національно-визвольного руху в Україні, відвернути крах кріпосної системи, що назрівав.

44.Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.

Кирило-Мефодіївське братство засновано в Києві 1846 р.

Очолював Костомаров -- історик, ад'юнкт-професор Київського університету

Члени: Білозерський, Гулак, Куліш, Маркевич і Т.Шевченко – усього майже 100 чол. Захоплювалися ідеями свободи і демократії, все­слов'янського єднання.

Положення політичної програми братства викладені у «Книзі буття українського народу» та «Статуті Кирило-Мефодіївського братства».

Ме­та об'єднати всі слов'янські народи в одну федерацію, в якій кожний народ зберігав би свою свободу. Провідна роль відводилася Україні: Київ мав стати столицею федерації, де збирався б загальний сейм.

Члени братства по-різному дивилися на засоби досягнення цієї мети. Більшість схилялася до шляху реформ і «м'яких» методів. Меншість, на­самперед в особі Т.Шевченка, займала радикальні позиції.

Розходилися члени братства і стосовно того, що є першочерговим і головним. Для М.Костомарова це були єдність і братерство слов'ян. Т.Шевченко обстоював соціальне та національне звільнення українського народу.

Програмні ідеї:

1) створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності та суверенності;

2) майбутнє суспільство мало будуватися на засадах християнської моралі шляхом здійснення низки реформ;

3) скасування самодержавства, кріпосного права та станів, встановлення демократичних прав і свобод для громадян;

4) зрівняння у правах усіх слов'янських народів . щодо їх національної мови, культури, освіти тощо.

На початку 1847 р. за доносом студен­та Петрова його члени були заарештовані. Найгірша доля спіткала Т.Шевченка. Його заслали до Оренбурга без права писати й малювати.

Таким чином, від Кирило-Мефодіївського братства бере початок істо­рія нового українського політичного руху. Воно було першою в історії України нелегальною політичною організацією, що поставила за мету наці­ональне й соціальне визволення українського народу, возз'єднання його в єдиній соборній державі з одночасним створенням федерації чи, можливо, конфедерації слов'янських країн.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]