37. Формування експлуатаційних запасів підземних вод в районах родовищ твердих корисних копалин.

При видобутку твердих корисних копалин, як правило, велика кількість шахтних і кар'єрних вод скидається без використання в поверхневі водотоки і водоймища, хоча часто їх можна використовувати для розв'язання проблем водопостачання.

Підземні води, що видобуваються із надр з метою осушення родовищ твердих корисних копалин, промислове використання яких є технологічно можливим та економічно доцільним, розглядаються як супутні корисні копалини.

Рудничні, кар'єрні та шахтні води, що надходять безпосередньо з гірничих виробок, та дренажні води, які видобуваються за допомогою спеціальних дренажних споруд, призначених для осушення родовищ, в яких є потреба і які придатні для використання, належать до супутніх корисних копалин і розглядаються як самостійне родовище підземних вод, яке просторово повністю або частково збігається з родовищем твердої корисної копалини.

Підземні води родовищ твердих корисних копалин (РТКК) як супутні корисні копалини залежно від їхніх якісних показників можуть використовуватися для технічного і господарсько-питного водопостачання, зрошення тощо.

Доцільність використання супутніх підземних вод визначається наявністю реальної потреби в них та їхньою придатністю для використання за призначенням і обґрунтовується техніко-економічними розрахунками. При цьому належить визначати потребу у воді того чи іншого призначення, вимоги до якості води, режиму та умов її використання, а також вимог щодо охорони надр і довкілля.

Якщо підземні води мають особливо велику цінність (підземні води унікальної якості або прісні води питної якості в районах з гострим дефіцитом питних вод), умови розробки родовища основної (твердої) корисної копалини належить визначати відповідно до вимог чинного законодавства щодо охорони, збереження та використання таких вод.

За потреби в цих водах їхнє вивчення та оцінка експлуатаційних запасів виконуються так само, як і в районах, де немає розробки родовищ твердих корисних копалин.

Підземні води, що беруть участь в обводненні РТКК, які в подальшому будемо називати "дренажними водами", утворюють родовища, що просторово збігаються або за площею поширення перевищують родовища основної корисної копалини. Методика розвідки та оцінки експлуатаційних запасів родовищ дренажних вод, які просторово повністю або частково збігаються з родовищем твердих корисних копалин, визначається як геолого-гідрогеологічними, так і гірничотехнічними факторами, серед яких специфічну роль відіграють гірничотехнічні.

38 Загальна характеристика інформації, що потрібна для оцінки впливу відбору підземних вод на оточуюче середовище.

Навколишнє середовище є одним із факторів, які визначають умови формування ЕЗПВ. У свою чергу, воно може зазнавати істотних змін під впливом експлуатації підземних вод. Прогнозування цих змін є одним із завдань оцінки ЕЗПВ.

Під впливом водовідбору і зниження рівнів в експлуатованих водоносних горизонтах може відбуватися зміна гідрогеологічних умов і пов'язаних з ними різних компонентів навколишнього середовища в таких основних напрямках:

1. Зниження рівня ґрунтових вод, яке може викликати:

а)пригнічення рослинності, осушення боліт, зміну режиму вологообміну в ґрунтах;

б)поліпшення меліоративного стану ґрунтів;

в)осушення колодязів і зменшення стоку джерел;

г)посилення живлення ґрунтових вод за рахунок скорочення випарування з їхньої поверхні й транспірації.

2. Осідання денної поверхні.

3. Інтенсифікація карстово-суфозійних процесів.

4. Зміна поверхневого стоку.

Необхідність прогнозування зазначених явищ вимагає розширення складу вихідної інформації, яку отримують у процесі розвідки, а також урахування специфіки цих процесів при обґрунтуванні природних гідрогеологічних і геофільтраційних моделей родовищ підземних вод.

Слід мати на увазі, що вимоги до точності й достовірності прогнозів щодо впливу водовідбору на навколишнє середовище можуть бути вищими (напр., до зниження рівнів ґрунтових вод під час оцінки меліоративного ефекту під впливом експлуатації), ніж до розрахунку експлуатаційних знижень у продуктивному горизонті.

У наш час методику оцінки змін гідрогеологічних умов і пов'язаних з ними відповідних змін різних елементів навколишнього середовища за даними розвідувальних робіт розроблено недостатньо.

Найбільш достовірні прогнозні оцінки можуть бути виконані за даними експлуатації діючих водозаборів з наступним широким використанням методу аналогії стосовно розвідуваних родовищ.

Перспективним напрямом слід вважати створення опорних полігонів у типових гідрогеологічних умовах, на яких у результаті багаторічних стаціонарних спостережень і спеціальних цілеспрямованих досліджень можуть бути отримані достовірні фактичні дані для прогнозування впливу експлуатації на різні компоненти навколишнього середовища. Наведені нижче рекомендації слід розглядати як попередні, які вимагають подальшої розробки як у плані методики проведення гідрогеологічних досліджень, так і прогнозів, що обґрунтовуються за їхніми даними.

Краще відпрацьовано питання прогнозування змін поверхневого стоку і зниження рівня ґрунтових вод.

При проектуванні спеціальних досліджень, пов'язаних з прогнозуванням впливу експлуатації на зміну гідрогеологічних умов, попередньо треба оцінити можливі масштаби процесів, що вивчаються, та ймовірність їхнього прояву в процесі розвідувальних робіт і під впливом експлуатації.