35.Особливості оцінки ез лінз прісних вод

Специфіка ЕЗПВ в даних умовах визн. тим,що відбір прісних вод в цих місцях сприяє підтягуванню мінералізованих вод водозабірною спорудою збоку чи знизу.В результаті змішування прісних та солоних вод аг. мінералізації води ,що відбирається може перевищити допустиму норму.

В зв»язку з цим ОЕЗПВ передбачає не лише безпосередньо розрахунок підтягування контуру солоних вод і зміну мінералізованої води в процесі експлуатації.Крім того обов»язково обґрунтовуються заходи ,щодо захисту водозабірних споруд від підсмоктування солоних вод.

Як правило ці заходи передбачають окремий одночасний відбір кондиційних і некондиційних вод.

Найчастіше викорис.метод спарених свердловин,який передбачає спорудження поряд з експлуатаційними спорудами з фільтром у шарі з кондиційними водами свердл. з фільтром на некондиційні води.

Розрахунок проводиться:

1.оцінюємо умови за яких прорив солоних вод при роботі водозабірної споруди не відбувається.

2.Розраховуєма мак можливу мінералізацію при повному насичені

3.якщо мак мінералізація більша за допустиму норму,то визню час через який почнеться підсмоктування солоних вод до недосконалої свердловини

4.якщо час менший терміну експл. водозаб. визн. концентрацію мінеральної величини у воді в результаті змішування прісних вод та солоних на кінцевий термін експлуатації.

5.якщо мінераліз. відкачування води перевищує кондиційні,то експл. прісних вод,можлива лише з викор. спеціальних заходів із захисту від підсмоктування солоних вод.

6. відбір солоних вод з нижнього водонос.горизон. впливає на зниження рівня в горизонті з прісною водою.

36.Особливості стадії розвідки для оцінки езпв

Розвідка проводиться лише на тих родовищах (ділянках) підземних вод, які отримали пози­тивну геолого-економічну оцінку за даними попередніх геологорозвіду­вальних робіт і визнані першочерговими для промислового освоєння.

Об'єктами розвідувальних робіт можуть бути родовища (ділянки надр), доцільність розвідки яких обґрунтована позитивними резуль­татами пошукових та пошуково-розвідувальних робіт, а також розро­блювані родовища (ділянки) і такі, що розвідані раніше, але з різних причин не залучені до промислового використання.

Розвідувальні роботи можуть проводитися неодноразово на розві­даних раніше об'єктах відповідно до обґрунтованої потреби в їхньому гідрогеологічному та (або) геоекологічному вивченні.

Ділянки родовищ підземних вод, які передбачається розробляти рі­зними користувачами надр, розглядаються як окремі об'єкти розвіду­вальних робіт.

Метою розвідувальних робіт є підготовка родовищ (ділянок) підзе­мних вод до промислового освоєння відповідно до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр за № 432, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97, та визначення вихідних даних для опрацювання проектів будівництва об'єктів з видобутку та використання підземних вод, що створюються або реконструюються на базі розвіданих запасів підзе­мних вод, включаючи оцінку можливого впливу водозабірних споруд на екологічний стан довкілля.

Методика розвідувальних робіт визначається відповідно до особли­востей геологічної будови, гідрогеологічних і геоекологічних умов ро­довища (ділянки) з урахуванням положень Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного виду підземних вод. У процесі розвідки родовищ підземних вод більш детальному вивченню підлягають діля­нки, призначені для задоволення першочергової потреби у воді.

У процесі розвідки нового родовища (ділянки) підземних вод про­водяться: буріння розвідувальних, розвідувально-експлуатаційних і спостережних свердловин, дослідно-фільтраційні та хіміко-аналітичні дослідження. Крім того, до загального комплексу геологорозвідуваль­них робіт включаються наземні геофізичні дослідження; геофізичні дослідження у свердловинах; спостереження за режимом підземних і поверхневих вод (у тому числі й на діючих водозаборах); гідрометри­чні та топогеодезичні роботи, а також спеціальні види досліджень, необхідні для визначення та обґрунтування геоекологічного стану ро­довища і прогнозування його змін на період експлуатації родовища; технологічні; водно-балансові; бальнеологічні та інші дослідження, що обґрунтовують експлуатаційні запаси підземних вод і техніко-економічні показники їхнього видобутку та використання.

Розвідка підземних вод на експлуатованих родовищах здійснюється переважно шляхом проведення режимних спостережень в експлуата­ційних і спеціально обладнаних спостережних свердловинах. Методика розвідувальних робіт з метою залучення до експлуатації нових ділянок і водоносних горизонтів (комплексів), що не розробляються, приймається аналогічною до розвідки нового родовища (ділянки) підземних вод.

Додаткові розвідувальні роботи, що виконуються згідно з рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) за окремим геологічним завданням, належать до стадії розвідки родо­вищ підземних вод.

Матеріали розвідки та геолого-економічної оцінки запасів родо­вищ підземних вод підлягають експертизі та оцінюються і затвер­джуються