- •1. Стадійність гідрогеологічних робіт і досліджень для оцінки озпв.
- •2. Оцінка змін річкового стоку при експлуатації водозабірних споруд.
- •3. Послідовність оцінки езпв з урахуванням шппв
- •4. Групування родовищ підземних вод за складністю гідрогеологічних умов
- •5. Родовища підземних вод в артезіанських басейнах
- •6,8. Особливості оцінки експлуатаційних запасів родовищ мінеральних, термальних і промислових вод
- •7. Оцінка активізації карстово-суфозійних процесів
- •9. Порівняльна характеристика родовищ підземних вод в центральних і крайових частинах артезіанських платформ
- •10. Оцінка складності гідрогеологічних умов за ступенем фільтраційної неоднорідності водовмісних порід.
- •11. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, забезпеченого поверхневим стоком.
- •12. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, який не забезпечується поверхневим стоком.
- •А - за відсутності; б - за наявності екрануючих відкладів
- •13.Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у тріщинуватих породах.
- •14. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод мінеральних, термальних та промислових вод.
- •15. Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у конусах виносу.
- •16. Умови застосування штучного поповнення запасів підземних вод.
- •17. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод в районах розробки родовищ твердих корисних копалин.
- •18. Гідрогеологічні умови і типізація родовищ підземних вод в артезіанських басейнах.
- •19. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод артезіанських басейнів міжгірських западин.
- •20.Особливості методики регіональної оцінки експлуатаційних запасів підземних вод.
- •21. Групування родовищ за ступенем складності гідрогеологічних умов.
- •22. Типізація родовищ підземних вод.
- •23. Прогнозування зниження поверхні землі за даними режимних спостережень на ділянках діючих водозаборів.
- •24. Оцінка забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод родовищ в річкових долинах.
- •25. Розрахунок пропускної здатності русла річки при оцінці езпв у річкових долинах (не зовсім впевнена у правильності відповіді).
- •26. Завдання, джерела та умови штучного підживлення підземних вод
- •27. Особливості ггу та типізації родовищ підземних вод у річкових долинах
- •28. Оцінка зниження рівня ґрунтових вод при роботі водозабірних споруд.
- •29. Особливості гідрогеологічних досліджень на стадії розвідки родовищ підземних вод.
- •30. Фактори зменшення впливу відбору підземних вод на величину річкового стоку.
- •31 Основні принципи і методи оцінки експлуатаційних запасів підземних вод при штучному підживленні.
- •32 Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для цілей зрошення. (!!Графік не рисовала посмотрите в книжке 285стр.!!)
- •33. Особливості оцінки (переоцінки) езпв на ділянках діючих водозабірних споруд.
- •34.Методи прогнозування осідання денної поверхні при епв (23-24)
- •35.Особливості оцінки ез лінз прісних вод
- •36.Особливості стадії розвідки для оцінки езпв
- •37. Формування експлуатаційних запасів підземних вод в районах родовищ твердих корисних копалин.
- •38 Загальна характеристика інформації, що потрібна для оцінки впливу відбору підземних вод на оточуюче середовище.
- •39. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод у річкових Долинах.
- •40. Методи шппв (штучного поповнення підземних вод).
- •41 Оцінка осідання поверхні землі під час роботи водозабірних споруд.
- •42. Кондиції при оцінці езпв термальних і промислових вод.
15. Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у конусах виносу.
Конуси виносу формуються в результаті накопичення алювіально-пролювіальних осадків, які виносяться гірськими річками на передгірні рівнини, у міжгірні та внутрішньогірні западини. На передгірних рівнинах і у великих міжгірних западинах конуси виносу окремих річок унаслідок злиття утворюють передгірні шлейфи.
У рельєфі конуси виносу являють собою нахилені рівнини, поверхня яких знижується в напрямку від гір до рівнини і від центральних частин конусів до периферичних, утворюючи так звані міжконусні зниження в передгірних шлейфах. У цих же напрямках відбувається закономірне погіршення фільтраційних властивостей водовмісних порід (від тисяч до сотень квадратних метрів за добу) за рахунок зміни більш грубоуламкових валунно-галькових відкладів піщано-гравійно-гальковими та піщано-сутлинистими з одночасним збільшенням піщаних і глинистих фракцій заповнювача. Такі закономірності мінливості фільтраційних властивостей призводять до природної обмеженості родовищ площею з високими фільтраційними властивостями водовмісних порід, з одного боку, і до гідрохімічної в плані зональності - з іншого. У конусах виносу, як правило, виділяються зона поглинання поверхневого стоку, зона транзиту і зона виклинювання підземних вод, а також зона внутрішнього занурення поверхневого стоку. У зоні поглинання, приуроченій до головної частини конуса виносу, алювіально-пролювіальні відклади складені потужними (до декількох сотень метрів) гравійно-гальковими відкладами. Це - основна область живлення підземних вод за рахунок поглинання річкового стоку і значно меншою мірою інфільтрації атмосферних опадів і припливу з корінних порід гірського обрамлення. При віддаленні від гір відбувається різке зменшення живлення підземних вод і заміщення гравійно-галькових відкладів пісками, суглинками та глинами і розчленування єдиного водоносного горизонту на декілька поверхово розташованих горизонтів.
До зони транзиту приурочені потужні безнапірні потоки підземних вод з витратами в декілька кубометрів за секунду і гідравлічними нахилами до 0,02-0,005. У зоні транзиту змінюється і глибина залягання підземних вод від 50-100 м і більше в головній частині й до виходу на поверхню в зоні заміщення галечників менш водопроникними відкладами - у зоні виклинювання підземного стоку. У цій зоні відбувається розвантаження підземних вод численними джерелами, сумарний дебіт яких обчислюється часто декількома кубометрами за секунду, а також шляхом випарування з поверхні ґрунтових вод. Сумарний об'єм випарування може не лише бути порівняний із джерельним розвантаженням, але й перевищувати його.
Нижче зони виклинювання розріз водовмісних порід являє собою перешарування піщаних і суглинистих пластів, живлення підземних вод в яких відбувається частково за рахунок припливу з власне конуса виносу і поглинання поверхневих вод, утворених у результаті виклинювання водоносних горизонтів або зрошення. До площі родовищ конусів виносу ця зона практично не входить, але має враховуватися при розрахунках балансу підземних вод.
Родовища в конусах виносу поділяються на два характерних підтипи: ІІІ-А у конусах виносу передгірних шлейфів і ІІІ-Б у конусах виносу внутрішньогірних западин.
Для першого підтипу характерна класична, описана Вище, гідродинамічна зональність і чітка геологічна обмеженість лише з боку гірського обрамлення.
У другому підтипі формуються так звані підрізані конуси виносу, у яких периферійна частина відсутня або практично не виражена, унаслідок чого тут відсутні площі водовмісних порід з низькими фільтраційними властивостями. Западини з усіх сторін обмежені скельними слабопроникними і глинистими породами гірського обрамлення. Зони розвантаження локалізовані й приурочені до нижнього за напрямком нахилу рельєфу і потоку підземних вод замиканню западин. Ширина зони виклинювання підземних вод на родовищах підтипу ІІІ-А може досягати декількох кілометрів. Унаслідок цього частка розвантаження випаруванням на родовищах підтипу ІІІ-Б практично відсутня.
Таким чином, родовища підтипу Ш-Б, зберігаючи всі особливості будови водовмісних товщ і формування динамічних запасів підземних вод, що властиве для конусів виносу, за особливостями планових меж продуктивних водоносних горизонтів подібні до родовищ в обмежених за площею структурах.
Гідрохімічні умови цих родовищ зазвичай сприятливі, однак захищеність від забруднення слабка. Експлуатація підземних вод конусів виносу призводить до зникнення джерел, зменшення випарування.
Основними джерелами формування ЕЗПВ на родовищах у конусах виносу є природні динамічні запаси. У багатьох випадках за своєю ємністю конуси виносу - це величезні підземні водосховища, за інтенсивної експлуатації яких у меженний період можна значно збільшити водовідбір.