- •1. Стадійність гідрогеологічних робіт і досліджень для оцінки озпв.
- •2. Оцінка змін річкового стоку при експлуатації водозабірних споруд.
- •3. Послідовність оцінки езпв з урахуванням шппв
- •4. Групування родовищ підземних вод за складністю гідрогеологічних умов
- •5. Родовища підземних вод в артезіанських басейнах
- •6,8. Особливості оцінки експлуатаційних запасів родовищ мінеральних, термальних і промислових вод
- •7. Оцінка активізації карстово-суфозійних процесів
- •9. Порівняльна характеристика родовищ підземних вод в центральних і крайових частинах артезіанських платформ
- •10. Оцінка складності гідрогеологічних умов за ступенем фільтраційної неоднорідності водовмісних порід.
- •11. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, забезпеченого поверхневим стоком.
- •12. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, який не забезпечується поверхневим стоком.
- •А - за відсутності; б - за наявності екрануючих відкладів
- •13.Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у тріщинуватих породах.
- •14. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод мінеральних, термальних та промислових вод.
- •15. Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у конусах виносу.
- •16. Умови застосування штучного поповнення запасів підземних вод.
- •17. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод в районах розробки родовищ твердих корисних копалин.
- •18. Гідрогеологічні умови і типізація родовищ підземних вод в артезіанських басейнах.
- •19. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод артезіанських басейнів міжгірських западин.
- •20.Особливості методики регіональної оцінки експлуатаційних запасів підземних вод.
- •21. Групування родовищ за ступенем складності гідрогеологічних умов.
- •22. Типізація родовищ підземних вод.
- •23. Прогнозування зниження поверхні землі за даними режимних спостережень на ділянках діючих водозаборів.
- •24. Оцінка забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод родовищ в річкових долинах.
- •25. Розрахунок пропускної здатності русла річки при оцінці езпв у річкових долинах (не зовсім впевнена у правильності відповіді).
- •26. Завдання, джерела та умови штучного підживлення підземних вод
- •27. Особливості ггу та типізації родовищ підземних вод у річкових долинах
- •28. Оцінка зниження рівня ґрунтових вод при роботі водозабірних споруд.
- •29. Особливості гідрогеологічних досліджень на стадії розвідки родовищ підземних вод.
- •30. Фактори зменшення впливу відбору підземних вод на величину річкового стоку.
- •31 Основні принципи і методи оцінки експлуатаційних запасів підземних вод при штучному підживленні.
- •32 Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для цілей зрошення. (!!Графік не рисовала посмотрите в книжке 285стр.!!)
- •33. Особливості оцінки (переоцінки) езпв на ділянках діючих водозабірних споруд.
- •34.Методи прогнозування осідання денної поверхні при епв (23-24)
- •35.Особливості оцінки ез лінз прісних вод
- •36.Особливості стадії розвідки для оцінки езпв
- •37. Формування експлуатаційних запасів підземних вод в районах родовищ твердих корисних копалин.
- •38 Загальна характеристика інформації, що потрібна для оцінки впливу відбору підземних вод на оточуюче середовище.
- •39. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод у річкових Долинах.
- •40. Методи шппв (штучного поповнення підземних вод).
- •41 Оцінка осідання поверхні землі під час роботи водозабірних споруд.
- •42. Кондиції при оцінці езпв термальних і промислових вод.
34.Методи прогнозування осідання денної поверхні при епв (23-24)
Прогнозні оцінки можуть здійснюватися як на базі екстраполяції даних про осідання денної поверхні в районах діючих водозабірних споруд, так і розрахунковим шляхом за даними про стисливість порід розрізу, які отримують у лабораторних умовах.
Спостереження на діючих водозабірних ділянках виконуються за допомогою свердловинних спеціальних регістраторів ущільнення порід на обладнаних реперних постах. Принцип таких спостережень полягає у визначенні зміщення гирла свердловини відносно платформи, закріпленої на поверхні землі. Свердловини мають бути обладнані обсадними трубами на глибину, де залягають практично нестисливі породи. Необхідне періодичне нівелювання платформ.Перспективними вважаються спостереження за динамікою поверхні землі за допомогою супутників.
Лабораторні визначення параметрів стисливості порід дають можливість виконати дешевші прискорені прогнозні оцінки. Однак у цьому випадку слід обґрунтовувати достовірність таких визначень. За достатньої кількості репрезентативних визначень кінцеве осідання може бути визначено за такою залежністю:
S = 0,8Доефаст, (13.1)
де Да^ - зміна ефективного тиску в товщі порід, МПа; ас - коефіцієнт стисливості породи, МПа-1; т - потужність пласта, що підлягає осіданню.
Величини, які входять до залежності (13.1), можуть бути визначені таким чином.Зміна ефективного тиску До^ визначається величиною зниження
зважувального гідростатичного тиску, тобто зміною рівня підземних вод. Пов'язано це з тим, що природне навантаження або ефективний тиск характеризується різницею між побутовим навантаженням
оп, тобто тиском маси порід, що залягають вище, і зважувальним гідростатичним тиском аг:
(13.2)
Оскільки побутовий тиск є незмінним, то зміна ефективного тиску буде визначатися зниженням рівня підземних вод. Зниження рівня на 100 м відповідає зміні ефективного тиску приблизно на 1 МПа.
Коефіцієнт стисливості порід ас визначається за даними компресійних випробувань ґрунтів у непорушеному стані. Для недоущільнених глин коефіцієнт стисливості може дорівнювати пТО-' - пТО-2 МПа-', для переущільнених глинистих порід його значення зменшується на один-два порядки. Отже, кінцеве осідання при зниженні рівня підземних вод на десятки метрів за наявності глинистої товщі потужністю декілька десятків метрів може становити від міліметрів до декількох десятків сантиметрів.
Слід, однак, ураховувати тривалість процесу ущільнення глинистих порід, а отже, й осідання денної поверхні. Осідання на розрахунковий момент часу може бути визначено за кривими повзучості, отриманими при лабораторних дослідженнях; вони характеризують розвиток деформацій в часі за різних напружень.Надійніше ефективна величина коефіцієнта стисливості ас може бути визначена на ділянках діючих водозаборів, а потім використана для прогнозних оцінок в аналогічних умовах.
Незважаючи на наявність певних методів оцінки можливого осідання поверхні землі в районах інтенсивної експлуатації підземних вод, відповідні вимірювання і прогнози, як правило, розпочинають проводити лише після виникнення загрозливих явищ. При цьому забувають, що ліквідація наслідків вимагає значно більших витрат.
Оцінка можливих величин осідання денної поверхні при проектуванні водозабірних споруд дозволяє надійніше обґрунтувати припустимі масштаби експлуатації.