- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Психози
Реактивні психози поряд з неврозами складають групу психогенних захворювань, тобто таких, які обумовлені психічною травмою. Для них характерна поява психопатологічних проявів безпосередньо після травми і зникнення їх після ліквідації причини. Реактивним психозам, на відміну від неврозів, притаманна гострота та тяжкість симптоматики. Поряд з психомоторними і афективними розладами, маячнею та галюцинаціями спостерігаються істеричні порушення, які часто перебігають з розладами свідомості. Хворі втрачають здатність критично оцінювати свій стан, координувати дії і адекватно вести себе в певній ситуації. В якості психічної травми, що викликала реактивний психоз, можуть виступати трагічні потрясіння особистого та соціального характеру, загрозливі для життя події, індивідуально значимі патогенні ситуації. Суттєвою ланкою в патогенезі реактивних психозів є психічна астенізація, пов’язана з психічним або соматичним виснаженням (вимушене недосипання, поранення, соматичні захворювання). Виділяють наступні форми реактивних психозів: афективно-шокові реакції, істеричні психози, реактивні депресії, реактивні параноїди.
Аффективно-шокові реакції– найбільш гострі форми реактивних психозів. Вони виникають внаслідок раптових, надмірних за силою дії подій (землетрус, пожежа тощо). Клінічна картина проявляється або в вигляді психомоторного збудження з безладними рухами, намаганням кудись бігти, або у вигляді ступору з відмовою від їжі, з втратою мови.
Істеричні психозинайчастіше спостерігаються під час війни, при судово-слідчій ситуації і в період тюремного ув’язнення. Вони багаточисленні і можуть трансформуватися.
Істеричні сутінкові станивідрізняються демонстративністю і варіабельністю проявів (сміх, спів, плач, зорові галюцинації, яскраві образи) і фрагментарністю амнезії.
Маячноподібні фантазії– нестійкі, несистематизовані і мінливі за змістом ідеї величі і багатства.
Псевдодеменція– характеризується картиною слабоумства, що не відповідає дійсності. Може виникати при масивній психогенній травмі, наприклад, арешті. Абсолютно здорова до цього часу людина демонструє свою розумову неспроможність, не може відповісти на елементарне запитання, дії за інструкцією виконує навмисно неправильно, але, на відміну від хворого на шизофренію, хворий на псевдодеменцію завжди відповідає і діє (хоч а й неправильно) в межах поставленого запитання. Характерна міміка – на обличчі хворого розгубленість, нерозуміння, очі розширені, брови високо підняті.
До істеричних психозів належить і пуерилізм, який характеризується пустослів’ям і дитячою поведінкою. Хворі при цьому сюсюкають, граються з ляльками, намагаються розмовляти так, як маленькі діти.
Реактивні депресіїнайчастіше виникають у зв’язку з психогенними травмами, які набувають для хворого значення незворотної втрати (смерть близької людини тощо). Велике значення має конституційна схильність. В клінічній картині, поряд з пригніченістю, слізливістю, сомато-вегетативними розладами спостерігаються масивні істеричні прояви (плач зі стогонами, заламування рук, втрата свідомості). Свідомість концентрується на деталях минулого нещастя, причому тема пережитого не обговорюється навіть в тих випадках, коли депресія набуває затяжного перебігу. При нападах відчаю, які іноді виникають на початкових етапах психогенної афективної реакції, можливі важкі суїцидальні спроби.
Важливою патогенетичною ланкою у формуванні реактивних параноїдівє фактор зовнішньої обстановки (параноїди воєнного часу, залізнодорожні параноїди, маячня при іншомовному оточенні і маячня приглухуватих, які пов’язані з психічною ізоляцією тощо). Характерні гострота проявів, елементарність, образність і емоційна насиченість маячні, що виникає на фоні вираженого афекту страху і тривоги. Деколи з’являються зорові і слухові галюцинації. Найчастіше спостерігається маячня переслідування та відношень. Після незрозумілої небезпеки (всі навколо якось дивно переглядаються, незвично себе ведуть) і наростаючої підозри у хворих раптом виникає відчуття смертельної небезпеки. Реактивний параноїд в більшості випадків перебігає гостро і минає через декілька днів після госпіталізації.
Головним чинником в лікуванні психозів є усунення психотравмуючої ситуації. Основним методом лікування, яке проводиться у тяжких випадках в стаціонарі, є психо- та фармакотерапія.