- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
Якщо причиною гострої дихальної недостатності є стороннє тіло, то слід підняти дитину за ноги і, підтримуючи її за живіт, перевернути вниз головою. Видаляти стороннє тіло з ротової порожнини пальцем небезпечно – це вимагає наявності певних навичок.
Якщо ж причиною є яке-небудь захворювання дихальних шляхів то слід провести наступні заходи.
забезпечити доступ свіжого повітря;
змочити обличчя холодною водою;
потягнути дитину за язик, полоскотати йому в носі;
дати подихати нашатирний спирт;
вщипнути, вколоти дитину чи поплескати її по спині;
покласти на спину гірчичники чи занурити ноги в відро з гарячою водою;
викликати лікаря і відправити дитину в лікарню.
Фебрильні судоми
Це раптові приступи скорочень поперечно-смугастих м’язів, спричинені захворюваннями з високою температурою тіла. Судоми можуть бути клонічними (раптові скорочення і розслаблення окремих груп м’язів, які призводять до швидких стереотипних рухів), тонічними (раптові тривалі скорочення м’язів, які викликають вимушене положення тіла дитини) і змішані (тоніко-клонічні або клоніко-тонічні). Приступ судом розпочинається раптово, у дитини виникає збудження, яке переходить в приступ. На час приступу дитина втрачає контакт з оточуючим середовищем.
Клонічні судоми виявляються скороченнями м’язів обличчя з поступовим переходом на м’язи тулуба і кінцівок. Шкіра обличчя синіє, пульс частий. Після закінчення приступу судом дитина засинає.
При тонічних судомах дитина закидає голову назад, не фіксує погляд, верхні кінцівки притискаються до тіла і згинаються в ліктьових суглобах, нижні кінцівки випрямляються, тулуб напружується. В момент судом дихання припиняється, пульс сповільнюється. Після закінчення приступу дитина робить глибокий і шумний вдих.
Для попередження і лікування фебрильних судом потрібно знизити температуру тіла дитини. Для цього дитину розкривають, до ділянки голови і магістральних судин прикладають міхур з льодом чи холодну воду, розтирають спину і животик горілкою, дають випити води і жарознижувальних препаратів (анальгін, парацетамол тощо). Дитина підлягає негайному огляду лікарем-педіатром.
Особливості реанімації у дітей
Реанімаційні заходи у дітей включають ті ж самі стадії та етапи, що й у дорослих. Однак, термін, впродовж якого можна надіятися на успішну реанімацію у дітей є коротшим, тому реанімаційні заходи у них потрібно починати якомога скоріше.
Для звільнення дихальних шляхів у дітей використовують наступні прийоми: очищення ротової порожнини будь-яким предметом (рушником, носовою хустинкою, бинтом, марлею), розгинанням голови в шийному відділі хребта та висуванням допереду нижньої щелепи.
При проведенні штучної вентиляції легень методом “рот до рота” чи “рот до носа” потрібно враховувати те, що у дітей різних вікових категорій є різна частота дихальних рухів в нормі. Так, у новонароджених вона становить 40 за хвилину, у шестимісячних дітей – 35, в річних – 30, в п’ятирічних – 25 і у дітей 14 років – 20. Частота вдихів реаніматора повинне дорівнювати цим показникам.
Непрямий масаж серця у дітей також має свої особливості. Дитина повинна лежати на твердій поверхні, натискування на грудну клітку проводять в нижній третині грудини строго по серединній лінії. У старших дітей компресію проводять обома руками: одну з долонь кладуть на грудину, іншу – на її тильну поверхню, для підсилення натискувань. У новонароджених і дітей до одного року непрямий масаж серця проводять долонною поверхнею першої фаланги I пальця або двома пальцями. Частота натискувань повинна відповідати віку дитини: у новонароджених – 140 за хвилину, у дітей 6 місяців – 130, у річних дітей – 120, у п’ятирічних – 100 та у дітей 10-14 років – 80-60.
Якщо в реанімаційних заходах беруть участь двоє чоловік, то один з них проводить штучну вентиляцію легень, а інший – непрямий масаж серця. При цьому один дихальний рух чергують з 4-5 натискуваннями на грудину. Якщо реанімацію проводить одна людина, то через 2 вдихи проводиться 10-12 компресій грудної клітки.
Всі діти після відновлення кровообігу і дихання повинні бути госпіталізовані в реанімаційні відділення дитячих лікарень.