- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Правила зберігання крові
Кров випускають у герметично закритих флаконах місткістю 250 і 500 мл або в пластикових мішках. На них наклеюють етикетку, де вказують групу, резус-належність, час забору крові від донора і її кількість, прізвище донора, вид консерванту, прізвище лікаря, який готував кров. Термін зберігання крові становить 21 день. Зберігають кров при температурі 4-6ºС.
Для тривалого зберігання крові і її препаратів (впродовж 4-5 років) існують методи повільного і надшвидкого охолодження крові. При першому методі кров охолоджують при температурі нижче 60-85ºС повільно, при другому – кров охолоджують в рідкому азоті при температурі нижче 196ºС.
При гострій крововтраті рекомендується використовувати кров термін зберігання якої невеликий – 3-5 днів. Візуально кров повинна мати чітко розмежовані 3 шари: верхній – солом’яно-жовтого кольору – плазма, середній – сірого кольору – шар лейкоцитів і нижній – темно-червоного кольору – еритроцити. Кров не придатна для переливання у випадку наявності в флаконі згустків, пластівців, зміни кольору.
Для визначення придатності крові до переливання використовують наступні проби. В дві пробірки наливають по 10 мл дистильованої води. В одну з пробірок додають 2 краплі досліджуваної крові і струшують. Якщо вода в обох пробірках залишилась однакового забарвлення, то вважають, що явного гемолізу немає. Щоб визначити прихований гемоліз, кров набирають в пробірку і центрифугують. Забарвлення плазми в рожевий колір свідчить про прихований гемоліз. В крові, яка придатна до переливання чітко розмежовується шар плазми та еритроцитів.
Для консервування крові використовують глюкозоцитратний розчин, розчин №7 (ЦОЛІПК), розчин №7б (ЦОЛІПК), 5% розчин натрію цитрату, “Цитоглюкофосфат” та “Глюцигір”.
Препарати крові
Цільна кровзараз використовується дуже рідко, у вкрай виняткових випадках при прямому переливанні безпосередньо від донора до реципієнта. Доведено, що краще переливати окремі компоненти, ніж цільну кров.
Компоненти крові та її препарати
Компонент (препарат) крові |
Поповнюють дефіцит |
Еритроцитарна маса |
Еритроцитів |
Еритроцитарна суспензія |
Еритроцитів |
Заморожені еритроцити |
Еритроцитів |
Відмиті еритроцити |
Еритроцитів |
Тромбоцитарна маса |
Тромбоцитів |
Лейкоцитарна маса |
Лейкоцитів |
Свіжозаморожена плазма |
ОЦП, факторів згортання крові, білків крові |
Суха плазма |
ОЦП, факторів згортання крові, білків крові |
Альбумін (5 % і 25 %) |
ОЦК, альбумінів |
Протеїн (75-80 % альбуміну і 20-25 % стабільних глобулінів) |
Білків крові, факторів гуморального імунітету |
Кріопреціпітат |
Факторів згортання |
Альбумінат (містить 8-10 % плазмових білків) |
Білків крові, факторів гуморального імунітету |
Сироватковий поліглобулін (містить 8,5-10 % глобулінів) |
Факторів гуморального імунітету |
10 % γ-глобулін |
Факторів гуморального імунітету |
Фібринолізин |
Факторів фібринолізу |
Свіжоцитратна кроввикористовується в найближчі години після її заготовки, стабілізуючим розчином є 6 % розчин натрію цитрату.
Консервована кроввикористовується в залежності від терміну зберігання.
Гепаринізовану кроввикористовують для заповнення апаратів штучного кровообігу. Консервантом є гепарин з глюкозою і левоміцетином.
Пуповинно-плацентарну кровотримують після відокремлення плода в стерильних умовах.
Аутокров.Її забір проводять у випадку розриву паренхіматозних органів (селезінка, печінка тощо) при відсутності інфікування. Для проведення безпосередньої гемотрансфузії під час операції використовують апарат “Целсейвер”. Аутокров слід переливати дуже обережно і в обмеженій кількості, оскільки в ній практично відсутні фактори згортання, що може викликати масивну кровотечу.