- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Дезінфекція
Дезінфекція – комплекс заходів, які спрямовані на знищення патогенних та потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на інструментах, предметах догляду за хворими, шовному матеріалі та ін.
Всі інструменти після їх використання розбирають і занурюють у 3 % розчин хлораміну, розчин бофедену, мінобаку на 30 хвилин. Якщо інструментарій був забруднений кров’ю, спочатку його занурюють в 1 % розчин натрію бензоату на 60 хвилин або в 4 % розчин пероксиду водню на 90 хвилин. Дезінфекційний розчин застосовують одноразово.
Передстерилізаційна обробка інструментів. Після закінчення дезінфекції медичні інструменти промивають проточною водою до повного видалення дезінфекційного засобу. Промитий і продезінфікований інструментарій замочують у миючому розчині при температурі 50-60°С на 15 хвилин. Миючий розчин складається з 5 г синтетичного прального засобу («Біолот», «Лотос», «Аріель»), 170 мл 3 % розчину пероксиду водню на 825 мл дистильованої води. Після замочування інструменти миють у цьому ж розчині з розрахунку 30 г на один інструмент. Очищений і вимитий інструмент споліскують спочатку під проточною водою, а потім у дистильованій воді. Для контролю якості проведення дезінфекції та передстерилізаційної обробки інструментів проводять бензидинову і фенолфталеїнову проби.
Бензидинова проба(на залишки крові) проводиться наступним чином: на інструмент наносять 1-2 краплі бензидину. Поява фіолетово-синього забарвлення вказує на наявність залишків крові. В цьому випадку дезінфекцію і передстерилізаційну обробку проводять повторно.
Фенолфталеїнова проба(на залишки миючого засобу) проводиться наступним чином: беруть 1 % розчин фенолфталеїну і наносять на вимитий предмет 2-3 краплі розчину. При наявності залишків миючого засобу з’являється рожеве забарвлення. В цьому випадку інструменти повторно промивають проточною і дистильованою водою.
Принципи і види стерилізації
Стерилізація – комплекс фізичних і хімічних способів повного знезараження інструментів, приладів, апаратів та іншого знаряддя медичного призначення.
Розрізняють наступні види стерилізації:
прожарювання;
пастеризація;
кип’ятіння;
стерилізація сухою парою;
стерилізація парою під тиском;
променева стерилізація;
хімічна та газова стерилізація.
Прожарюваннязастосовується тільки в ургентних ситуаціях, коли терміново необхідно приготувати окремі інструменти. Слід пам’ятати, при прожарюванні не досягається надійного знезараження і псуються інструменти.
Пастеризація– метод знезараження органічних рідин за допомогою температури 60-100С, при якій гинуть лише вегетативні форми мікробів. Цей метод застосовують при виготовленні білкових препаратів, живильних середовищ шляхом повторного нагрівання до 55-60С протягом 30 хвилин.
Кип’ятіннязастосовується зараз щораз рідше. Інструменти після дезінфекції і передстерилізаційної обробки вкладають у спеціальний металевий стерилізатор із сіткою і кришкою, що щільно закривається. У стерилізатор наливають воду і додають натрію гідрокарбонат для отримання 2 % розчину. Рідину доводять до кипіння, занурюють у неї розібрані і складені на сітці інструменти. Коли вода знову закипить, відмічають час початку стерилізації. Після її закінчення сітку з інструментами виймають із стерилізатора і розкладають на накритому стерильним простирадлом інструментальному столику. Терміни стерилізації методом кип’ятіння наступні: металеві інструменти – 20 хвилин, гумові предмети – 10 хвилин. ріжучі інструменти краще кип’ятити без додавання соди впродовж 5 хвилин, попередньо обгорнувши їхню ріжучу зону марлею. Стерилізація шприців і голок методом кип’ятіння у медичних закладах зараз дозволяється тільки у надзвичайних ситуаціях. Слід пам’ятати що цей вид стерилізації є ненадійним, оскільки віруси ВІЛ-інфекції, гепатиту і спори окремих бактерій можуть витримувати навіть тривале кип’ятіння.
Стерилізація парою під тиском використовується, переважно, для стерилізації перев’язувального матеріалу, операційної білизни при температурі 120-132С. Стерилізацію парою під тиском проводять у спеціальних апаратах – автоклавах. Тиск пари в автоклаві контролюється манометром і спеціальним запобіжним клапаном, через який автоматично скидається надлишок пари, що дозволяє підтримувати відповідний тиск і температуру всередині автоклава.
Паровий стерилізатор складається з трьох частин: пароутворювача-нагрівача, стерилізаційної камери і кожуха (для захисту обслуговуючого персоналу від можливих опіків). При тиску пари в 1 атмосферу стерилізація відбувається при температурі 120С з терміном стерилізації 45 хвилин. При тиску пари в 1,5 атмосфери температура в автоклаві підвищується до 127С, а термін стерилізації скорочується до 30 хвилин. При тиску пари в 2 атмосфери температура всередині автоклава сягає 132С, а термін стерилізації складає 20 хвилин.
Матеріал для стерилізації складають у спеціальні округлі коробки (бікси) різної ємності, які виготовляються з нержавіючої сталі і закриваються кришкою із спеціальним замком. По периметру біксів є маленькі отвори, через які всередину попадає пара. До ручки замка прикріпляють спеціальну бирку, на якій вказують дату стерилізації, матеріал і особу, яка проводила стерилізацію. Після закінчення стерилізації матеріал вважається стерильним протягом 72 годин. Тепер випускають спеціальні стерилізаційні бікси з антибактеріальними фільтрами, у яких термін зберігання стерильного матеріалу подовжується до 30 днів.
Стерилізацію інструментів, шприців проводять парою під тиском в 1,5 атмосфери впродовж 30 хвилин. Гумові трубки, катетери, дренажі перед стерилізацією витримують протягом 60 хвилин в 1 % розчині хлораміну, хлорациду або діоксидину, промивають водою, висушують, загортають у марлю і стерилізують при тиску пари в 1 атмосферу протягом 45 хвилин.
Для оцінки стерильності матеріалу після автоклавування використовують різні хімічні речовини, які змінюють свої фізичні властивості при температурі 120-132С: порошок сірки (при 117С), антипірин і амідопірин (при 110С), резорцин (при 119С), бензойну кислоту (при 121С), сечовину (при 132С). Їх у пробірках вкладають разом з матеріалом у бікси. Останнім часом випускають стандартні індикаторні трубки і спеціальний термоіндикаторний папір, який змінює свій колір залежно від температури та експозиції. Найбільш достовірним методом контролю стерилізації є бактеріологічний метод, який дозволяє виявити не тільки мікроорганізми, а й їхній вид, шляхом посіву змивів з матеріалу на живильні середовища. Його недоліком є те, що результат можна отримати тільки через 48-72 год.
Стерилізація сухим жаром(повітряна стерилізація). Сухожарові шафи встановлюються в стерилізованих кімнатах поряд з операційною. В таких шафах можна стерилізувати декілька наборів різного інструментарію, однак найкраще стерилізувати металевий інструментарій, який вкладають на металеві сітки і поміщають у стерилізатори. Шафу закривають і включають електронагрівальний прилад. За 10-15 хвилин температура всередині шафи сягає 160-2000С. Тривалість стерилізації залежить від температури: при 1600С – 150 хвилин; при 1800С – 60 хвилин; при 2000С – 15 хвилин. Для контролю стерилізації в сухожарових шафах використовують левоміцетин (температура плавлення 150-1600С); сахарозу і винну кислоту (1800С); гідрохінон, тіосечовину (більше 1800С). Найзручніший промисловий індикатор – запаяні труби з порошком сахарози і винної кислоти, які при 1800С перетворюються в рідину.
Газову стерилізаціюзастосовують в основному для виробів з полімерних матеріалів (ендоскопи, пластмасовий інструментарій). Найпоширенішим газом, що використовується для стерилізації є окис етилену. Оптичні пристрої і деталі до них можна стерилізувати в парах формаліну. Для цього використовують спеціальний герметичний скляний або пластмасовий циліндр (камеру) на дно якої кладуть 2-3 формалінові таблетки (параформ), або поливають 10-20 мл формаліну. Стерилізацію проводять впродовж доби. Після закінчення стерилізації матеріал вкладають у вентиляційну камеру.
Хімічна стерилізація.Ріжучий інструментарій (скальпелі, ножі, ножиці, леза, голки), а також гумові вироби, що псуються при нагріванні, можна стерилізувати в розчинах. Для підготовки інструментарію, як правило, використовують 960етиловий спирт. Інструменти заливають спиртом за 2 години до початку операції. В окремих випадках, для стерилізації гумових виробів (рукавичок, катетерів, дренажів) використовують діоцид (1:3000) 2 % розчин хлораміну, новосепт, рокал та інші.
Променева стерилізація.При цьому методі стерилізації використовують ультрафіолетове опромінення або γ-промені. За допомогою γ-променів стерилізують повний матеріал, ендопротези, катетери та інше. Променева стерилізація досить надійна, після її проведення предмети можуть зберігатись у герметичній упаковці стерильними протягом багатьох місяців.