34. Південно-східне наріччя української мови, межі поширення його і хронологія виникнення.

Південно-східне наріччя охоплює Середню Наддніпрянщину, Слобожанщину, Степову Україну та Донбас, частково Крим. Значними масивами представлене за межами України: на Кубані, в Краснодарському і Ставропольському краях, в Курській, Бєлгородській, Воронезькій областях, в Західному Сибіру й на Далекому Сході, в Казахстані й Киргизстані. Включає в себе три діалекти: 1) середньо-наддніпрянський, що становить основне ядро (в південних районах Київської, в Черкаській, Полтавській областях, в південно-західних районах Сумської області);

2) слобожанський (південні райони Сумської області, в Харківській області, північних районах Луганської області, а також у прилеглих областях Російської Федерації);

3) степовий (Одеська, Миколаївська області, крім північно-західних районів, Кіровоградська область (крім західних районів), Дніпропетровська, Херсонська, Запорізька, Донецька області, південні райони Харківської і Луганської областей). Південно-східне наріччя новоутворене. Лише середньо-наддніпрянський належить до говорів давньої формації, а два інші — пізнішого утворення. Середньо-наддніпрянський говір має виразну північну діалектну основу. Слобожанський і степовий виникли як наслідок переселення людей протягом 16-18 сторіч, південно-східне наріччя остаточно сформувалося у 19-20 століттях. Воно побутує на території з найчисельнішим порівняно з двома іншими наріччями українського населенням, а його говори значно однорідніші, ніж говори північного і південно-західного наріч.

35. Лексикографічні праці південно-східного наріччя української мови.

Справі групування українських говорів присвятив увагу Іван Зілинський у праці «Проба упорядкування українських говорів» (1914). Автор виділяє два наріччя української мови — південно-східне і північно-західне. Для обох наріч визначається відмінна база вимови звуків: у південно-східному наріччі при вимові голосних і приголосних язик займає передню частину ротової порожнини в напрямі до місця вимови звуків і, й, а в північно-західному наріччі при утворенні звуків язик займає середню і задню частини ротової порожнини. Південно-східне наріччя дослідник поділяє на східне або наддніпрянське і західне піднаріччя. У західному піднаріччі виділяє дві групи говірок: волинські, північногалицькі і надбузькі говірки, з одного боку, і наддністрянські, подільські та північнобуковинські — з другого. Проблемі діалектного членування української мови присвячені вузівські посібники С. П. Бевзенка «Діалектні групи і говори української мови» (1975) та «Українська діалектологія» (1980). Південно-східне наріччя дослідник поділяє на середньонаддніпрянський, слобожанський і степовий говори. У «Нарисах з діалектології української мови» (1955) Ф. Т. Жилка і на вміщеній там карті говори української мови поділяються на три наріччя: північне, південно-західне і південно-східне. У південно-східному наріччі виділяються говори: середньонаддніпрянський, слобожанський і степовий.