- •Тема №2. Міжнародні договори.
- •Тема №3. Міжнародні організації.
- •Тема №4. Території та інші простори в міжнародному праві.
- •Тема №5. Відповідальність в міжнародному праві та розв’язання міжнародних спорів.
- •Тема №6. Дипломатичне і консульське право.
- •Тема №7. Інститут населення в міжнародному праві.
- •V. Дипломатичний захист:
- •Тема №8. Міжнародно правове регулювання економічного співробітництва.
Тема №8. Міжнародно правове регулювання економічного співробітництва.
-
Поняття і суб’єкти міжнародного економічного права (МЕП).
-
Джерела МЕП.
-
Принципи МЕП
-
Міжнародно правове регулювання окремих видів м/н економічного співробітництва.
1.
МЕП, як галузь м/н публічного права сформувалася фактично у кінці 70-х років XX ст. МЕП – це сукупність норм, що регулюють м/н економічні відносини між державами та іншими суб’єктами м/п, зокрема ГАТТ (ВТО) МВФ, Світовий банк, тощо.
Предметом МЕП є м/н економічні двосторонні та багатосторонні відносини між державами та іншими суб’єктами м/н публічного права.
2.
Джерелами МЕП є: з одного боку м/п норми, з іншого внутрішньодержавні акти. Більша частина цих джерел має вигляд резолюцій м/н організацій і конференцій і відповідно мають рекомендаційний характер.
Серед м/н договорів особливе місце займають: Генеральна угода по тарифам і торгівлі 1947 р. та багатосторонні угоди по сировинним товарам, які визначають квоти, ціни, умови поставки.
Важливу роль відіграють двосторонні угоди, серед яких важливе значення мають окремі види спеціальних угод:
-
Торгівельні угоди – закріплюють забов’язання країн підтримувати певний торгівельно-економічний режим у відносинах між державами для їх юридичних і фізичних осіб. Ці договори визначають конкретні області і сфери співробітництва. Передбачається створення змішаних комісій для контролю за дотриманням цих угод. В розвиток цих угод приймають короткострокові та довгострокові програми співробітництва з тих чи інших питань.
-
Угоди з валютно-фінансових питань, якими, як правило, доповнюються торгівельні угоди.
-
Клірінгові угоди, які регулюють взаєморозрахунки при здійсненні співробітництва.
-
Кредитні угоди: умови надання і погашення кредитів, терміни, гарантії.
Серед джерел МЕП певну роль продовжує відігравати м/п звичай.
3.
Спеціальні принципи МЕП мають конвенційний характер і їх дієвість залежить від того, чи включені вони до конкретних економічних угод.
Виділяють такі принципи (режими):
-
Недискримінації – одна держава надає іншій державі, її громадянам та юридичним особам умови для здійснення економічної діяльності не гірше ніж для третьої країни.
-
Режим найбільшого сприяння – країна забов’язується надавати державі, її юр. та фіз. особам тіж самі пільги і умови, що і для третіх країн. Може стосуватись в цілому економічних відносин або якихось конкретних сфер.
-
Національний режим – як правило на принципі взаємності, громадянам та юр. особам певної країни створюються тіж самі умови, як і для юр. та фіз. осіб своєї країни.
-
Принцип взаємної вигоди – вводиться для зміни нерівноправних економічних стосунків між державами.
-
Преференційний режим – як правило, торгівельні або тарифні пільги, щодо сплати мита, які надаються на взаємній основі для якоїсь певної держави або групи держав.
4.
Глобальне регулювання м/н економічного співробітництва здійснюється в рамках ООН через ЕКОСОР.
Торгівля. Діє Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ), в основі якої лежать принципи найбільшого сприяння та недискримінації. За цією угодою будь-яка митно-тарифна пільга, що надається однією країною іншій в силу принципи найбільшого сприяння автоматично поширюється на всіх учасників угоди. На основі цієї угоди виникла м/н установа ГАТТ з постійним секретарем. Рішення, які приймаються ГАТТ мають договірний характер і юридично обов’язкові для держав учасниць.
В 1994 р. була прийнята новація ГАТТ, за якою в 1996 р. вона перетворилася у Всесвітню Торгівельну Організацію (ВТО).
В 1964 р. була заснована Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) – завданням якої є сприяння м/н торгівлі і пов’язаного з цим фінансування та створення максимально можливих преференцій для країн, що розвиваються.
ЮНСІТРАЛ – Комісія ООН з права м/н торгівлі, основним завданням якої є сприяння м/н торгівлі шляхом розробки м/н конвенцій та договорів.
Конвенція “Про позовну давність в м/н купівлі-продажу товарів” 1974 р. та Протокол з доповненнями 1980 р.
Конвенція ООН “Про договори м/н купівлі-продажу”.
Регулювання співробітництва в валютно-фінансовій сфері. Здійснюється під егідою двох спеціальних установ ООН: МВФ і Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку (Світовий Банк). Діяльність цих установ має на меті сприяння валютно-фінансовому розвитку країн-учасниць, підтримання національної валюти, надання позик і кредитів на здійснення тих чи інших програм розвитку. Як правило, допомога і кредити цих організацій надається на пених умовах розвитку власної економіки.
Співробітництво в сфері промислового виробництва, транспорту.
Як окрему сферу м/н економічних відносин можна визначити діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) – багатогалузевих і багатонаціональних компаній, представництва яких знаходяться на території різних країн. В рамках ЕКОСОР діє Комісія з питань ТНК.