- •Самостійна робота 1
- •1. Визначення поняття “ноосфера”
- •2. Сучасні риси ноосфери
- •4. Основні причини виникнення екологічної кризи в Україні
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Що такс екологічна криза?
- •2.Визначення поняття “забруднення атмосфери”
- •Питання для самоконтролю
- •5. Як змінився склад атмосфери в процесі геологічної iсторiї планети?
- •Література
- •Самостійна робота 4 Водні ресурси України та їх охорона Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •1.Які запаси води на Землі?
- •2. Назвіть основних споживачів води I дайте х коротку
- •3.Чому з розвитком цивiлiзацiї рівновага між вологою сутні та Світового океану порушилася?
- •4. Чому сільське господарство с одним з найбільших споживачів води?
- •5.Причини втрат води та заходи щодо забезпечення раціонального
- •Література
- •3. Пояснiть причини эменшення врожайностi грунтiв.
- •4. У чому полягас захист грунтiв вiд забруднення, засмiчення, засолення I прямої о знищення?
- •5.Як чи вважасте, вилив сiльськогосподарського виробництва на грунти мас позитивний чи негативний характер?
- •6.Назвiть негативнi екологiчнi наслiдки мелiорацiї в Українi.
- •Лiтература
- •3. Пiд час технiчного етапу рекультивацiї виконуються такi роботи:
- •5. Комплекс агротехнiчних прийомiв на рекультивованих землях включає:
- •6. Рекомендованi польовi сiвозмiни:
- •7. Напрями рекультивацiї земель.
- •Питания для самоконтролю
- •1. У чому суть рекультивацiї I яке значення для охорони земель?
- •2. До яких екологiчних наслiдкiв призвiв розвиток гiрничо-видобувної дiяльностi в Донбасi, Криворiжжi, Нiкопольщинi?
- •3. Завдання: пригадайте, чи с вашій мiсцевост землi, якi
- •2.Головне завдання рацiонального використання природних кормових угідь
- •Питания для самоконтролю
- •1.Значения рослин у природi I господарськiй дiяльностi людини.
- •2.У чому суть негативного антропогенного впливу на рослинність
- •3. Чому зменшення кiлькостi видiв рослин I лiсових ресурсiв негативно впливає на екологію
- •2. Тварини активнi грунтоутворювачi й запилювачi рослин
- •3. Наслiдки нерацiонального використання ресурсiв тваринного свiту:
- •3.1. Змiна умов iснування тварин
- •3.2. Безпосередній вплив на тварин
- •3.3. Вилив iнтенсифiкацiї сiльського господарства на фауну
- •Питания для самоконтролю
- •1 Яку роль вiдiграють тварини в житті людини, бiосферних процесах.’
- •2.3 Яких причин зникають види тварин на всiх материках ? Чим загрожує це явище?
- •3. Спробуйте уявити, що в бiосферi зникли всi комахи. Як це впливас на навколишнс середовище? Вiдповiдь обґрунтуйте.
- •4.У чому полягає прямий I опосередкований вплив людини на тваринний світ?
- •5.Яких ви знаєте вмерлих тварин I які причини їх вимирання?
- •Література
- •Самостійна робота 9 Органiзацiя сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю.
- •1. Що таке сільськогосподарська радiоекологiя?
- •2. Якi завдання сільськогосподарської радiоекологiї !?
- •3. Якi ви знаете джерела радiоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища I сільськогосподарського виробництва?
- •4. Що ви знаете про мiграцiю радiоактивних речовин в об’єктах
- •Лiтература
3. Пояснiть причини эменшення врожайностi грунтiв.
Основні причини зниження агрономічних властивостей ґрунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку ґрунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням ґрунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у ґрунтах і під ґрунтовних водах. Ґрунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами. Безповоротної шкоди завдає ґрунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.
4. У чому полягас захист грунтiв вiд забруднення, засмiчення, засолення I прямої о знищення?
Велику роль у локалізації важких металів відіграють зелені насадження. Так, садіння вздовж автомагістралей суцільної смуги з глоду і клена польового знижує вміст свинцю в овочах, які вирощують у зоні впливу автострад, на 30-50%.
Існує і ряд біологічних методів, наприклад: вирощування рослин, які слабо реагують на надлишок важких металів у ґрунті; вирощування на забруднених ґрунтах культур, які не вживають тварини та люди. Найбільш забруднені ділянки необхідно відводити під заліснення і вирощування декоративних рослин.
Для уникнення або зменшення засолення ґрунтів необхідно застосовувати комплекс агротехнічних і гідромеліоративних заходів, які включають дренаж, планування, капілярну та експлуатаційну промивку ґрунтів, вирощування культур-освоювачів після капітального промивання тощо.
5.Як чи вважасте, вилив сiльськогосподарського виробництва на грунти мас позитивний чи негативний характер?
З одного боку це позитивний вплив тому що засаджуються дерева які виро батують кисень яким ми дихаємо! А з іншого боку негативний тому що вони заносять у грунт всякі хімікати! Але на мою думку це позитивний вплив!
6.Назвiть негативнi екологiчнi наслiдки мелiорацiї в Українi.
Одними з найважливіших показників, що характеризують стан галузі зрошення земель, є площа зрошуваних земель, обсяги поливів та врожайність сільськогосподарських культур. Останні відображають технічний стан зрошувальних систем, забезпеченість їх дощувальною технікою та енергозабезпеченість, і в кінцевому випадку визначають обсяги сільськогосподарської продукції на зрошувальних землях. Площа зрошуваних земель становить 2,44 млн. га. Вони зосереджені в зоні Степу - 2,09 млн. га (понад 80% всієї площі зрошення), в зоні лісостепу зрошується 344 тис. га, у Поліссі - близько 11 тис. га. частках земель у сільськогосподарських угіддях на початок 2009 року становила 6,7%, а частка зрошуваної ріллі - 6,6% їх загальної площі.
Під впливом зрошення грунтово-меліоративний стан земель істотно змінився, причому характер негативних змінна був широкого розповсюдження. На зрошуваних землях розвинулися такі де градаційні процеси, як вторинне засолення й осолонцювання ґрунтів, забруднення тощо. Раніше прийняті показники оцінки якості ґрунтів розраховувалися на властивості, сформовані під впливом вікових процесів грунтоутворення. Для кількісної оцінки сучасних процесів у ґрунтах, що мають місце 3-5, максимум - 10-20 років, а також сезонно-річної динаміки реальних змін вони не придатні.