- •3 Елементи виробничого процесу
- •2). Організація робочого місця
- •2.1 Основні аспекти раціональної організації робочого місця
- •2.2 Оцінювання робочих місць
- •3). Теоретико-методологічні основи нормування праці
- •3.1 Сутність нормування праці
- •3.2 Класифікація робочого часу
- •3.3Методи дослідження витрат робочого часу
- •1. Підготовка до спостереження:
- •2. Спостереження - реєстрація (за допомогою годинника) всіх витрат робочого часу як за назвою, так і за тривалістю.
- •3.4 Методи нормування та способи встановлення норм
1. Підготовка до спостереження:
вибір об’єкта спостереження;
бесіда з працівником, за яким буде вестися спостереження, для роз’яснення мети та завдань запланованого спостереження, а також для виявлення недоліків умов праці на цьому робочому місці;
підготовка та заповнення листка спостереження. Слід розробити бланк спостереження, де буде міститися скорочена характеристика об’єкта спостереження, опис змісту дій, що спостерігаються, а також визначити спосіб замірів часу (графічний, цифровий, змішаний). До початку зміни у бланку спостереження спостерігач записує прізвище, ім’я та по батькові працівника, його спеціальність (професію), розряд, стаж роботи, характеристику роботи.
2. Спостереження - реєстрація (за допомогою годинника) всіх витрат робочого часу як за назвою, так і за тривалістю.
Оброблення результатів спостереження:
визначення тривалості робочого часу за кожним елементом витрат часу;
проведення індексації (позначення видів витрат робочого часу умовними символами);
групування у зведеній таблиці однойменних витрати робочого часу та визначення його структури;
розрахунок аналітичних показників за даними зведеної таблиці.
Аналітичні розрахунки: визначення коефіцієнта зайнятості працівника протягом зміни:
Коефіцієнт зайнятості працівника дозволяє оцінити ступінь використання його робочого часу і порівняти різні організаційні варіанти розстановки працівників по робочих місцях. Найкращий варіант досягається у випадку наближення цього коефіцієнта до одиниці, але на практиці він завжди дещо менший. У нашому прикладі він задовільний;
визначення коефіцієнта оперативної роботи у зміні:
Розрахунок коефіцієнта оперативної роботи дозволяє оцінити ефективність використання робочого часу, пов’язаного з безпосереднім виконанням виробничого завдання, і визначити головні шляхи його раціоналізації за елементами витрат;
визначення коефіцієнта втрат робочого часу внаслідок організаційно-технічних причин:
визначення коефіцієнта втрат робочого часу з причин, що залежать від робітника:
Значення Твопнорм приймають залежно від умов праці у відсотках від Тзм
можливий приріст продуктивності праці за рахунок ліквідації втрат часу з організаційно-технічних причин.
можливий приріст продуктивності праці за рахунок усунення втрат часу з причин, що залежать від робітника:
загальний коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:
Аналіз отриманих результатів спостереження:
визначення можливості усунення втрат часу за рахунок упровадження заходів, спрямованих на запобігання простоям, порушенням трудової дисципліни, раціоналізацію та скорочення допоміжних робіт і витрат часу на обслуговування робочого місця тощо;
за умови можливості впровадження вищезгаданих заходів визначення проектного, раціонального оперативного часу роботи.
Припустимо, що у нашому прикладі нормувальник знайшов можливість впровадження заходів з усунення втрат робочого часу, тому можемо визначити проектний оперативний час роботи:
Потім на основі проведених спостережень двома способами визначається проектна норма виробітку для цієї робітниці: