1. Підготовка до спостереження:

вибір об’єкта спостереження;

бесіда з працівником, за яким буде вестися спостереження, для роз’яснення мети та завдань запланованого спостереження, а також для виявлення недоліків умов праці на цьому робочому місці;

підготовка та заповнення листка спостереження. Слід розробити бланк спостереження, де буде міститися скорочена характеристика об’єкта спостереження, опис змісту дій, що спостерігаються, а також визначити спосіб замірів часу (графічний, цифровий, змішаний). До по­чатку зміни у бланку спостереження спостерігач записує прізвище, ім’я та по батькові працівника, його спеціальність (професію), розряд, стаж роботи, характеристику роботи.

2. Спостереження - реєстрація (за допомогою годинника) всіх ви­трат робочого часу як за назвою, так і за тривалістю.

Оброблення результатів спостереження:

визначення тривалості робочого часу за кожним елементом витрат часу;

проведення індексації (позначення видів витрат робочого часу умовними символами);

групування у зведеній таблиці однойменних витрати робочого часу та визначення його структури;

розрахунок аналітичних показників за даними зведеної таблиці.

Аналітичні розрахунки: визначення коефіцієнта зайнятості працівника протягом зміни:

Коефіцієнт зайнятості працівника дозволяє оцінити ступінь ви­користання його робочого часу і порівняти різні організаційні варіан­ти розстановки працівників по робочих місцях. Найкращий варіант досягається у випадку наближення цього коефіцієнта до одиниці, але на практиці він завжди дещо менший. У нашому прикладі він задовільний;

визначення коефіцієнта оперативної роботи у зміні:

Розрахунок коефіцієнта оперативної роботи дозволяє оцінити ефек­тивність використання робочого часу, пов’язаного з безпосереднім виконанням виробничого завдання, і визначити головні шляхи його раціоналізації за елементами витрат;

визначення коефіцієнта втрат робочого часу внаслідок організаційно-технічних причин:

визначення коефіцієнта втрат робочого часу з причин, що залежать від робітника:

Значення Т_воп^норм приймають залежно від умов праці у відсотках від Т_зм

можливий приріст продуктивності праці за рахунок ліквідації втрат часу з організаційно-технічних причин.

можливий приріст продуктивності праці за рахунок усунення втрат часу з причин, що залежать від робітника:

загальний коефіцієнт зростання продуктивності праці ста­новитиме:

Аналіз отриманих результатів спостереження:

визначення можливості усунення втрат часу за рахунок упрова­дження заходів, спрямованих на запобігання простоям, порушенням трудової дисципліни, раціоналізацію та скорочення допоміжних робіт і витрат часу на обслуговування робочого місця тощо;

за умови можливості впровадження вищезгаданих заходів визна­чення проектного, раціонального оперативного часу роботи.

Припустимо, що у нашому прикладі нормувальник знайшов мож­ливість впровадження заходів з усунення втрат робочого часу, тому можемо визначити проектний оперативний час роботи:

Потім на основі проведених спостережень двома способами визна­чається проектна норма виробітку для цієї робітниці: