13. Поняття потреб та цінностей. Вплив ціннісних орієнтацій на регуляцію поведінки військовослужбовця.

Потреба - це внутрішній стан психічного чи фізіологічного відчуття недостатності чогось. Так, без задоволення елементарних потреб людина не могла б існувати як живий організм. Потреби людини дуже різноманітні. Це потреба в їжі, житлі, кисні, безпеці, продовження роду, одержання інформації, в спілкуванні, любові, визнанні, повазі, авторитеті тощо. Безумовно, різноманітність потреб людини не може бути вичерпана переліченими, існує цілий комплекс більш складних суспільно зумовлених потреб особистості. Потреби воїна часто формуються під впливом зовнішнього середовища, яке значною мірою детермінує їх. Вони також залежать від виховання в широкому розумінні і самовиховання. Це стосується як матеріальних, так і духовних потреб.

У зв’язку з цим цікавим є підхід до визначення людських потреб американського психолога М.Маслоу, який відомий як творець ієрархічної теорії потреб:

перша ступінь – фізіологічні та сексуальні потреби;

друга ступінь – потреба в безпеці та стабільності;

третя ступінь – соціальні потреби;

четверта ступінь – потреба у престижі;

п’ята ступінь – духовні потреби – потреби у самореалізації та самоактуалізації через творчість, самоосмисленні власного призначення у житті, потреба реалізації людини як особистості.

За М. Маслоу чим вище рівень мотиву, тим більше виникає життєва необхідність забезпечення відповідних потреб. У зв’язку з цим з початку слід задовольнити нижчі потреби, а потім – вишці. З моменту задоволення нижчих потреб, вони втрачають мотиваційну силу. З підвищенням потреб підвищується готовність людини до більш активної діяльності. В той же час несвоєчасне і неякісне задоволення нижчих потреб можуть допровадити до такої ситуації, коли вони у людини можуть стати ведучими. І навпаки, коли у людини задоволені нижчі потреби, у неї проявляються вишці потреби, тобто – метамотивація (потреба у розвитку, розумінні смислу життя, пошуку смислу власного життя). Тому що, коли людина не розуміє смисл власного життя, вона не спроможна максимально самореалізуватися, не здатна проявити власні здібності та відповідно піднятися на більш високий рівень соціального життя.

До духовних потреб належать естетичні й інтелектуальні. Моральні потреби - це стан особистості, який виражає необхідність стосунків з іншими людьми. Серед моральних потреб особистості розрізняють потребу допомагати людям, співпереживати, працювати, керувати, підкорятися тощо.

До естетичних потреб належать ті, що відображають постійне прагнення особистості сприймати прекрасне, гармонійне в природі, в творах мистецтва, у стосунках між військовослужбовцями. Рівень розвитку естетичних потреб - це результат виховання і самовиховання особистості. Особливе значення для їх розвитку мають традиції та звичаї збройних сил, військового колективу, в якому служить воїн.

Інтелектуальні потреби відображають необхідність військовослужбовця в пізнанні нового, у вирішенні проблем, нерозв'язаних завдань.

Зміст потреб воїна найбільш повно визначає суть особистості. Вивчаючи потреби підлеглого, шляхи задоволення їх, ми тим самим даємо характеристику основним параметрам особистості. Таким чином, потреби мають дуже велике значення у житті воїна. Потреби за рівнем їх усвідомлення починають виступати як сили, які спонукають до діяльності, оскільки стають мотивами діяльності.

В літературі можна виділити три основних варіанти розуміння психологічної природи індивідуальних цінностей. Перший із них – трактування цінності в одному ряду із такими поняттями як уявлення чи переконання. В іншому трактуванні індивідуальні цінності розглядаються як різновид чи подоба соціальних установок чи інтересів. Третій підхід зближує їх з поняттями потреби та мотиву, підкреслюючи їх реальну спонукальну силу. Визначають термінальні (загальнолюдські)та інструментальні (цінності досягнення цілі) цінності. Об’єднання цінностей для досягнення мети формує ціннісні орієнтації особистості. Наявність ціннісних орієнтацій є впливовим регуляційним механізмом особистості, що базується на еталонах-цінностях. Вищим рівнем розвитку ціннісних орієнтацій є формування смислів подальшого життя і відповідно ціннісно-смислових орієнтацій.