- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
Будь-яка творчість не мала би розвитку без фантазії (уяви). Творча уява становить значний інтерес як здібність, яка відіграє важливу роль у всіх сферах людської діяльності і є її складовою частиною. Щодо участі фантазії у художній творчості існує багато цікавих міркувань. Творча фантазія бере участь також і в духовному формуванні особистості. Активне життя людини починається в грі, і саме в ній фантазія створює особливий новий світ, в якому дитина почуває себе повним господарем і завдяки якому вона, граючись, дістає можливість збагнути найпростіші відношення в оточуючій її дійсності. Творча фантазія має знайти духовний вихід у людських вчинках. У зрілому віці фантазія не деградує, як думають деякі психологи, а лише переключається на виконання нових завдань, які ставить перед людиною суспільство, та істотно перетворюється.
Існує таке загальноприйняте формулювання фантазії: це «створення нових образів із старого досвіду» або «нова комбінація старих елементів». Чи не можна на основі самого лише мислення прийти до нової ідеї? Як відомо, у звичайному логічному міркування людина встановлює досить довгу низку опосередкувань, щоб мати суцільний логічний ланцюг доказів. Але для виникнення самого процесу мислення людина повинна вже мати перед собою проблему, ідею, задум. І тут на допомогу приходить фантазія. Саме вона, ніби ігноруючи цей мислений ланцюг, дає можливість зіставляти віддалені речі - ланки цього ланцюга, повертати їх у різних площинах так, що між ними раптом виникла певна спорідненість. І от, коли таке зіставлення відбулося і фантазія зіграла свою роль у наближенні фактів, з’являється, нарешті, можливість детально їх проаналізувати, з’ясувати тонкі структурні зв’язки тощо. Як свідчить досвід науки, мистецтва, творча знахідка часто приходить до людини зненацька, в найнесподіваніший для автора момент. До речі, ця особливість так зближує фантазію та інтуїцію, що їхні творчі механізми деякі дослідники небезпідставно ототожнюють.
Як художня, так і наукова фантазія відтворюють певну подію у формі відповідного образу чи думки. Але подія в художній інтерпретації побудована та, що вона показує одиничне явище і разом з тим відображає типові характери, обставини, вчинки. При цьому саме одиничне повинно підноситися до типового, але так, що при створенні образу і при його сприйманні виступає насамперед індивідуальне явище. Інакше зникає сила художньої правди. В науці навпаки, індивідуальна подія має місце тільки як момент, що зникає, указуючи на існування закону. Художня фантазія може бути пояснена насамперед тією її особливістю, що вона створює ефект присутності людини, яка сприймає твір, стає свідком і навіть незримим актором, героєм, співучасником події. Ефект присутності можна також назвати ефектом перенесення в зображувальний світ. Тут не можемо не згадати такий жанр журналістського твору як репортаж. Адже ключовим у репортажі є саме ефект присутності. Читач (глядач, слухач) ніби переноситься у самий центр події і якість репортажу залежить не тільки від інформативності, а й від фантазії журналіста, його вміння яскраво зобразити подію, створивши таким чином «прилад телепортації». ІНТУЇЦІЯ – думка-імпульс, що її посилає, за вченням йогів, підсистема волі в емоційний розум. Такі імпульси проходять непоміченими через синтезуючий розум і сприймаються емоційним розумом. Та наступає момент, коли збуджені зовнішніми чи внутрішніми чинниками, вони справляють надзвичайно сильний вплив на синтезуючий мозок і вивергаються, зрештою, імпульсами, які прийнято називати інтуїцією, вірою, натхненням, геніальністю. Всі ці імпульси, так чи інакше, взаємозв'язані й мають велике значення для творчості.