3. Попит і пропозиція валюти

Курс валюти визначається взаємодією попиту та пропозиції на валютному ринку.

Припущення моделі: а) валюта використовується лише в угодах по експорту та імпорту товарів і послуг(не враховуємо відносини з приводу міжнародного руху капіталу); б) після закінчення експортно-імпортної операції резиденти хочуть мати на руках національну валюту.

Отже, імпорт товарів, послуг створює попит на іноземну валюту і одночасно пропозицію національної валюти, експорт – пропозицію іноземної та попит на вітчизняну валюту за кордоном.

Припустимо, що на ринок іноземної валюти виходять українські імпортери та експортери, які торгують зі США. Попит на долари (ММ) має негативний нахил: чим вище курс долара (чим більше грн. дають за 1 долар), тим менше попит на долари з боку імпортерів, оскільки американські товари стають дорожчими для українців.

Крива пропозиції доларів (ЕЕ) має позитивний нахил: чим вище курс долара, тим більше попит на українські товари, оскільки вони стають дешевшими для іноземців.

Існують 2 основні системи валютних курсів:система вільно плаваючих, абогнучких валютних курсівтасистема фіксованих валютних курсів.

1. Центральний банк не втручається в діяльність валютного ринку; рівноважний валютний курс встановлюється в точці А(перетину попиту і пропозиції). Зростання попиту ззовні на товари даної країнидопопиту на валюту цієї країни і, відповідно, до зростання пропозиції іноземної валюти за даного рівня валютного курсу (криваЕЕ– вправо). В результаті валюта даної країни подорожчає. Якщо ж попит переключиться з вітчизняних товарів на іноземні, зросте попит на іноземну валюту за даного рівня валютного курсу (криваММ– вправо), що призведе до знецінення національної валюти.

2. Центральний банк фіксує валютний курс і зобов’язується підтримувати незмінним його рівень. Дії ЦБ при відхиленні валютного курсу від встановленого рівня – проведення інтервенції, щоб підтримати проголошений рівень валютного курсу.

Якщо НБУ зафіксує курс гривні на рівні 5,5 гривні за 1 дол. (рівноважне значення 5,2), то пропозиція доларів або попит на гривні буде вищою, ніж попит на долари або пропозиція гривень (S_$>D_$абоD_UAH>S_UAH). Такий стан на валютному ринку свідчить про позитивне сальдо балансу поточних операцій.Дії НБУ: інтервенції (скуповування дол. і продаж гривень), щоб задовольнити попит на гривні. Це можливо, якщо НБУ володіє достатніми резервами в гривнях.

Якщо НБУ зафіксує курс дол. нижче рівноважного значення (5,0 гривні за 1 дол.), D_$> S_$абоS_UAH>D_UAH. У цьому випадку наявний дефіцит балансу поточних операцій.Дії центрального банку: інтервенція (продаж доларів, скуповування гривні), щоб задовольнити попит на долари. Необхідні достатні резерви іноземної валюти.

Якщо резервів центрального банку не достатньо для підтримки фіксованого валютного курсу протягом тривалого періоду офіційно проголошується про ревальвацію або девальвацію національної валюти.

Проблема: якщо про недостатність валютних резервів стане відомо спекулянтам, вони почнуть збуватися від національної валюти, скуповуючи іноземну, в очікуванні отримати прибуток при її продажу після девальвації. В результаті таких спекулятивних дій центральний банк може дуже швидко втратити резерви іноземної валюти. (проблема: можливість спекуляцій; результат – втрата валютних резервів; завдання ЦБ). Тому завдання центрального банку – або девальвувати валюту раніше, ніж почнуться спекулятивні атаки, або перейти до системи гнучкого валютного курсу.

4. Вихідний стан: за умов фіксованого валютного курсу виникає нерівновага платіжного балансу. Від’ємне сальдо балансу офіційних розрахунків означає перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Один із способів досягнення нульового сальдо платіжного балансу – девальвація національної валюти.

Припущення моделі:1)попит і пропозиція валюти визначається величиною чистого експорту (міжкраїнові переливи капіталу врівноважують один одного і не впливають на сальдо платіжного балансу). Торгівля здійснюється 2-ма товарами (один експортується, інший імпортується).2)Резиденти, приймаючи рішення, орієнтуються на ціни, виражені в національній валюті.Так, попит на імпорт з боку вітчизняних споживачів залежить від ціни імпортного товару, вираженій в національній валюті. Пропозиція вітчизняного товару, що експортується, залежить від ціни цього товару, вираженій в національній валюті.Зміни доходу та їх вплив на попит тут не враховуються.3)Це короткострокова кейнсіанська модель, яка припускає «жорсткість» зарплат та цін, крива сукупної пропозиції – горизонтальна пряма.

Р– ціна вітчизняного товару, що експортується;P* – ціна імпортного товару, виражена в іноземній валюті;M_D– крива попиту на імпорт; чим вище ціна імпортного товару, тим менше попит на імпорт;ЕР* – ціна імпортного товару, виражена в національній валюті (Е– курс іноземної валюти);

М = M_D(ЕР*)

На мал. ціни виражені в іноземній валюті, крива попиту побудована для даного рівня валютного курсу Е.

Девальвація (зростання Е) зсуваєM_Dвліво доM’_D. Обсяг імпортузМдоМ’, оскільки вартість імпорту в національній валютізЕР*доЕ’Р*.попит на іноземну валютузР*М(площаАВСD) до девальвації доP*M’(площаAEFD) після девальвації.

X_D – крива попиту на експорт; чим вище ціна товару, що експортується, виражена в іноземній валюті, тим нижче зовнішній попит на нього.

X = X_D(P/E)

Р/Е– ціна експортного товару, виражена в іноземній валюті (ціна товару, що експортується, в національній валюті поділена на валютний курс).

Девальвація (зростання Е)ціна експортного товару в іноземній валютізР/ЕдоР/Е’зростання попиту на експортні товари з боку іноземцівобсяг експортузХ доХ’. До девальвації пропозиція іноземної валюти (валютні надходження від експорту) –(Р/Е)Х(площаАВСD), після – (P/E’)X’(площаAKEF).

Чиста пропозиція іноземної валюти в даній моделі: (Р/Е)Х – Р*М, що відповідає величині чистого експорту, вираженого в іноземній валюті.

Проблема: Однак, зросла чи зменшилася експортна виручка в результаті девальвації, а отже, зменшилася чи зросла чиста пропозиція іноземної валюти, важко сказати з певністю. З одного боку, ціна експортного товару ↓обсяг експорту ↑. З іншого боку, курс іноземної валюти в результаті девальвації національної ↑кількість іноземної валюти, що надходить за експортні товари ↓. Експортна виручка зросте, якщо площаAKEF > АВСD.Тоді чистий експорт, чиста пропозиція іноземної валюти, валютний ринок врівноважується. Якщо площаАВСD > AKEF, експортна виручка зменшується. Тоді девальвація веде до скорочення експортних надходжень, погіршення торгового балансу, зменшення чистої пропозиції іноземної валюти та зростання нестабільності на валютному ринку.

Умова Маршала-Лернера

Вплив девальвації на величину валютних надходжень від експорту залежить від еластичності попиту на експорт (X_D).

Якщо еластичність мала і складає менше 1, крива X_Dвідносно крута, площаАВСD > AKEF, отже, експортна виручка внаслідок девальвації зменшується. Її скорочення навіть може перевищувати виграш, отриманий від скорочення імпорту. У цьому випадку девальвація ще більше погіршить торговий баланс і стане причиною нестабільності на валютному ринку.

Якщо еластичність попиту на експорт значна (крива X_Dвідносно полога, площаAKEF > АВСD), експортна виручка в результаті девальвації, чистий експорт, пропозиція іноземної валюти. Валютний ринок прийде до рівноваги.

Однак, якщо еластичність попиту на імпорт також є незначною, чистий експорт може , чиста пропозиція іноземної валюти.

Умова Маршалла-Лернера передбачає припущення: вихідний стан економіки відповідає нульовому сальдо балансу товарів та послуг і, отже, рівноважному стану валютного ринку.

В даній ситуації, умовою поліпшення чистого експорту в результаті девальвації є умова Маршалла-Лернера:

ε_Х + ε_М > 1

де ε_Х таε_М, відповідно коефіцієнти еластичності попиту на експорт та на імпорт.

Якщо, наприклад, ε_Х(еластичність попиту на експорт) = 1 (тобто попит зростає тими ж темпами, що і падає ціна), то девальвація не впливає на обсяги експортної виручки в іноземній валюті. Якщо попит на імпорт має якусь еластичність, девальвація скорочує обсяг імпорту, отже, чистий експорт зростає. Якщоε_М= 1, а експорт також має якусь еластичність, або якщо кожна з еластичностей перевищує ½, то чистий експорт зросте.

Важливо: якщо вихідний стан економіки відповідає від’ємному чистому експорту, то умова Маршалла-Лернера має бути більш жорсткою: сума еластичностей має бути більше, ніж у випадку з нульовим чистим експортом, що необхідно для подолання первісного дефіциту балансу товарів та послуг і стабілізації стану на валютному ринку.

5. Вплив девальвації (ревальвації у випадку позитивного сальдо торгового балансу)на чистий експорт: еластичності зростають з подовженням часового періоду, тобто у довгостроковому періоді досягається зростання чистого експорту внаслідок девальвації.

Сальдо торгового балансу, як правило, погіршується протягом деяких місяців після девальвації, і лише потім виявляється зворотна тенденція.

Реакція чистого експорту на девальвацію може бути представлена J-кривою, яка носить таку назву внаслідок своєї форми.

J-кривапоказує тимчасове погіршення торгового балансу внаслідок зменшення курсу національної валюти, що веде до подальшого його поліпшення.

Короткостроковий період(при нульовому чистому експорті) обсяги експорту та імпорту слабко реагують на більш низький валютний курс, умова Маршалла-Лернера не виконується, торговий баланс погіршується, валютний ринок тимчасово відхиляється від стану рівноваги.

Довгостроковий період. Девальвація позитивно впливає наNX. Спекулянти не очікують падіння курсуне проводять спекулятивних атак. Ситуація на валютному ринку стабілізується.

Причини уповільненої реакції експорту та імпорту на зміну валютного курсу: має пройти час, щоб укласти нові контракти і здійснити поставку за новими цінами, щоб змінити параметри виробництва.

Висновок: девальвація може використовуватися як інструмент економічної політики лише на основі ретельних попередніх досліджень.