Семінарські заняття

Семінарські заняття проводяться у двох формах – підготовки доповідей за темою з подальшим обговоренням і семінару-диспуту.

Семінар-диспут має форму організованої дискусії на задану тему. Викладач пропонує тему та проблемні питання для обговорення, студентська аудиторія поділяється на активних учасників, що формують команди, і спостерігачів-коментаторів. До першої категорії належать ті студенти, мають чітко визначену позицію стосовно теми і здатні її відстоювати (у залежності від кількості різних поглядів утворюються команди), до другої – ті, що не визначились щодо власної позиції, однак для обох обов'язкове ознайомлення з темою. Кожна команда виставляє промовця, який репрезентує її думку. Викладач виступає у якості ведучого-модератора, який надає право голосу. Етапи диспуту:

1. Виступ промовців від кожної команди, які наводять найбільш переконливі аргументи на користь представленої позиції (до 10 хвилин).

2. Запитання до кожної групи від опонентів, спостерігачів і модератора. Відповіді команд.

3. Дискусія за схемою: 1) на підставі доповідей опонентів та відповідей висуваються контраргументи; 2) відповідь на контраргументи, яка може здійснюватись таким чином: а) уточнення, доповнення або корекції власної концепції, б) доведення хибності або неправомірності контраргументів; 3) повторення схеми іншою командою. Протягом дискусії свою думку можуть висловлювати спостерігачі.

4. За регламентом (10-15 хвилин до кінця пари) модератор зупиняє обговорення і надає кожній з команд право виступити з заключним словом (до 2-х хвилин).

5. Слово надається спостерігачам, які мають оцінити переконливість аргументів кожної з команд (причому оцінюються не учасники, а лише аргументованість репрезентованих позицій).

6. Модератор підсумовує результати диспуту, окреслюючи позитивні (щодо яких дійшли згоди учасники) і негативні (щодо яких не дійшли згоди) моменти.

Теми семінарів-диспутів визначаються викладачем за основними проблемами філософії після узгодження зі студентами.

Теми семінарських занять Змістовий модуль 1.

Тема 1. Виникнення філософії та найдавніші філософські системи

1. Міфологія як передумова виникнення філософії. Основні риси міфологічного світогляду.

2. Філософія Стародавньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні школи.

3. Філософія Стародавнього Китаю. Даосизм і конфуціанство.

4. Особливості виникнення філософії у Стародавній Греції.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Канке. Философия. - М., 1997.

Кесседи Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990.

Філософія. Курс лекцій.- К., 1993. Розділ 1, лекція 1.

Хайдеггер М. Что такое философия//Вопр. философии. 1993, №7.

Радхакришнан С. Индийская философия: В 2 т.— Спб., 1994.

Мудрецы Китая. — СПб., 1994.

Конфуций. Уроки мудрости: Сочинения. — М., 1998.

Торчинов Е. Даосизм. — СПб., 1993.

Тема 2. Антична філософія Греції та Риму

1. Досократична філософія

   1. Натурфілософські ідеї Мілетської школи, Піфагорійського союзу, Геракліта, Емпедокла та Анаксагора;

   2. Проблема буття в Елейській школі. Апорії Зенона.

2. Класичний період грецької філософії:

1. Атомізм Левкіппа та Демокріта;

2. Антропологічний поворот у філософії софістів та Сократа;

3. Філософія Платона;

4. Філософія Арістотеля.

3. Елліністична філософія:

   1. соціально-політичні передумови формування нового типу філософствування та основні риси ел. філософії;

   2. основні напрями: скептицизм, кінічна філософія, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм.

Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969.

Аристотель. Метафизика. - М., 1975. Соч. в 4-х тт. Т.

Асмус В.Ф. Античная философия - М., 1976 (1998).

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Платон. Соч.: В З т.- М., 1971.

Радугин А.А. Философия. Курс лекций. - М., 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.

Кесседи Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.